Рішення № 86571715, 20.12.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1338/19

Провадження № 2/487/1213/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Притуляк І.О.,

за участю: - секретаря судового засідання – Янковець Г.А.,

представника відповідача – Бєлової Р.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредтним договором, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2016 року представник Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №НИ-1/438/07/883/L, яка станом на 25.05.2019 року становить 56590,94 грн., з яких залишок боргу за тілом кредиту 1109,46 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 10882,07 грн., пеня за прострочення платежів - 44599,41 грн.. Та суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 21.06.2007 року відповідач уклав з КС «Перше Кредитне Товариство» кредитний договір №НИ-1/438/07/883/L, згідно якого позивач надав в кредит ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1300,00 грн. В свою чергу, відповідач зобов`язався повертати грошові кошти протягом 12 календарних місяців з моменту отримання (тобто, до 21.06.2008 року) та сплачувати відсотки за узгодженим графіком платежів (Додаток №1 до кредитного договору №НИ-1/438/07/883/L). Окрім того, згідно п. 8.7 даного договору сторони узгодили зміну загальної та спеціальної позовної давності до 10 років. Остання грошова виплата ОСОБА_2 за кредитним договором була здійснена 25.05.2009 року в сумі 200,00 грн., що були зараховані на погашення пені.

Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, що і послужлило підставою для їх звернення до суду з зазначеним позовом.

08 липня 2019 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову просила відмовити, застосувавши позовну давність. В обґрунтування даної позиції зазначила, що вимоги позивача є безпідставними з огляду на те, що заявлені з пропуском строків позовної давності. Зазначила, що остання виплата відповідача за тілом кредиту була здійснена 06.08.2007 року. Заперечувала, щодо сплати ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 200,00 грн. 25.05.2009 року, оскільки представником позивача не було надано на підтвердження вказаної обставини належних та допустимиз доказів. Одночасно з відзивом подала до суду клопотання, яким просила застосувати строки позовної давності, та як наслідок, відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача подано до суду заперечення щодо задоволення клопотання представника відповідача щодо застосування строків позовної давності. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що п. 8.7. кредитного договору сторонами було збільшено строк позовної давності до 10 років. Даний договір був укладений за волевиявленням ОСОБА_1 та скріплений його підписом. Окрім того, посилався на положення ст. 259 ЦПК України, як на обґрунтування того, що п.8.7 договору, сторонами було узгоджено збільшення не лише загальної строку позовної давності, а й спеціальної. Зауважив, що остання сплата заборгованості за кредитним договором була здійснена відповідачем 25.05.2009 року, на підтвердження чого суду надано копію прибуткового касового ордеру №2964 від 25.05.2009 року. З огляду на подання даної позовної заяви до суду 05.02.2019 року, позивачем не пропущено строків позовної давності.

24 липня 2019 року представник позивача подала до суду відповідь на відзив, яким заперечувала щодо доводів висловлених представником відповідача у відзиві. Наголосив на тому, що представником відповідача було подано відзив з порушенням п`ятнадцятиденного строку визначеного ухвалою суду від 24.04.2019 року, що є підставою для відмови суду у прийнятті даного відзиву та вирішенні справи за наявними матеріалами у справі. Просив звернути увагу суду на те, що відповідачем не заперечується факт одержання грошових коштів за кредитним договором №НИ-1/43807/883/L від 21.06.2007 року. Однак, ОСОБА_1 було неналежним чином виконано взяті на себе зобов`язання по поверненню грошових коштів, що призвело до утворення заборгованості за відсотками та нарахування пені за прострочення платежів. Зауважив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання взятих на себе за кредитним договором зобов`язань. Наголосив на тому, що підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 надав свою згоду на всі умови договору та, як наслідок, з нього підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, відсотки та пеня за прострочення сплати платежів.

Ухвалою суду від 16.09.2019 року у позивача було витребувано для огляду оригінал прибуткового касового ордеру №2964 від 25.05.2019 року, оригінал касової книги Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» на 2009 рік та належним чином завірений витяг з касової книги на 2009 рік за дату 25.05.2009 року.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, застосувавши строки позовної давності. Суд,заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 червня 2007 року між Кредитною спілкою «Перше Кредитне Товариство» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №НИ-1/438/07/883/L. Відповідно до п.1.1. кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 1300,00грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати надання кредиту з умовою щомісячної сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,23 процентів від суми залишку кредиту за день кожний день користування кредитом, починаючи з дати, наступної за датою надання кредиту. Нарахування процентів здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Кількість днів у році приймається за 365 (366).

Згідно п. 1.4. кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит не пізніше 14 банківських днів від дати підписання даного договору.

Пунктами 2.2.-2.5 даного договору визначено обов`язки позичальника, а саме: вчасно повернути кредитодавцю суму кредиту у розмірі та в строки згідно Додатку №1 до договору; згідно Додатку №1 вчасно сплачувати проценти, нараховані за користування кредитом і частини кредиту у національній валюті України; здійснювати плату нарахованих процентів і погашення частин кредиту 21 числа кожного місяця сумами, згідно Додатку №1; при простроченні сплати частини або всієї суми кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

Окрім того, відповідно до п. 5.4., у випадку прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або несвоєчасним поверненням суми кредиту повністю або відповідної його частини, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 1%; від суми погашеної частини кредиту за кожний день прострочення платежів.

Пунктом 5.9. договору встановлено, що при погашенні заборгованості перед кредитодавцем, в першу чергу сплачується нарахована пеня, потім – нараховані проценти , а залишок платежу відноситься на зменшення тіла кредиту.

Отже, судом встановлено, що між КС «Перше Кредитне Товариство» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №НИ-1/438/07/883/L від 21 червня 2007 року. Згідно вищезазначеного договору КС «Перше Кредитне Товариство» виконав взяті на себе зобов`язання, надав кредит у сумі 1300,00 грн. на придбання магнітоли «Pioneer» 6900МР. Обставини одержання кредитних коштів не заперечуванні стороною відповідача в судовому засіданні.

ОСОБА_1 скористався грошовими коштами, але станом на 04.02.2019 року не виконує належним чином зобов`язання за Договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір. Пунктом цих Умов передбачено, що позичальник зобов`язується погасити заборгованість за кредитом у повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 1054 – 1057 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов`язань по кредитному договору. Зокрема:

- за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти;

- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550, 551 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Окрім того, ст. 552 ЦК України регламентовано, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно положень ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем зазначене зобов`язання виконано в повному обсязі, однак відповідач кредитне зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 04.02.2019 року становить 56590,94 грн., яка складається з: 1109,46 грн. – тіло кредиту; 10882,07 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 44599,41 грн. – заборгованість по пені за прострочення платежів.

Таким чином, на теперішній час кредитна заборгованість не ліквідована, невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.

Разом з вирішуючи заяву представника відповідача, щодо застосування строків позовної давності при зверненні позивача з даним позовом, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність за положеннями ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 265 ч. 1 ЦК України).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ч. 5 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

Окрім того, представником відповідача заперечується сплата ОСОБА_1 грошових коштів відповідно до наявної в матеріалах справи копії прибуткового касового №2964 від 25.05.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого висновку, що надана представником позивача копія прибуткового касового ордеру №2964 від 25.05.2009 року про внесення ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 200,00 грн. в якості сплати за кредитним договором №НИ-1/438/07/883L не є належним та допустимим доказом на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.7. «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року, №637 (редакція від 20.01.2007, підстава - z1362-06), приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Окрім того, відповідно до п.3.11. даного положення, касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, пов`язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат. Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп`ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів», який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.

Згідно ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Отже, з огляду на те, що представником позивача на ухвалу суду від 16.09.2019 року про витребування доказів, не було надано суду для огляду оригінал даного прибуткового касового ордеру, оригінал касової книги КС «Перше Кредитне Товариство» на 2009 рік з посиланням на те, що дані докази були викрадені у КС «Перше Кредитне Товариство». За такого, представником позивача не доведено здійснення 25.05.2009 року відповідачем оплати грошових коштів в сумі 200,00 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором №НИ-1/438/07/883/L. Враховуючи вищенаведене, судом дійшов висновку, що остання сплата ОСОБА_1 за кредитним договором відбулася 06.08.2007 року.

Відповідно до п. 8.7. кредитного договору, до правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цього Договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.

Статтею 259 ЦК України, сторони у випадку додержання письмової форми договору, можуть за своєю домовленості збільшити строк позовної давності, однак не можуть скорочувати законодавчо встановлені строки.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зі змісту ст. 260 ЦК України вбачається, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013).

За такого, перебіг строку позовної давності за кредитним договором №НИ-1/438/07/883/L розпочався 07.08.2007 року, а з позовом до суду КС «Перше Кредитне Товариство» звернулися 05.02.2019 року, тобто після закінчення обумовленого сторонами 10 річного строку загальної та спеціальної позовної давності.

За правилами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у задоволені заявлених позовних вимог слід відмовити за пропуском строку звернення Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до суду.

Керуючись ст.10,18,23,76,279,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Базарна, 104, ЄДРПОУ 23212644.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 24.12.2019 року.

СУДДЯ: І.О. ПРИТУЛЯК