Ухвала суду № 86569745, 24.12.2019, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"24" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/805/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного малого підприємства "МЛС"

до відповідача Приватного підприємства "Влад-2011"

про стягнення боргу 18 220,00 грн.

Без виклику учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "МЛС" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою від 14.11.2019 р. до відповідача Приватного підприємства "Влад-2011" про стягнення заборгованості 18 220,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за товар, отриманий згідно накладних від 01.08.2019 р.

Також позивач вказує, що орієнтовний розмір його судових витрат складає 7 721,00 грн. (1921,00 грн. сплачений судовий збір та 5 800,00 грн. оплата правничої допомоги).

Ухвалою від 19 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05 грудня 2019 року до суду поштовим зв`язком надійшов відзив від відповідача ПП "Влад-2011". Останній зазначає, що ним дійсно було отримано товар від позивача за договором, укладеним у спрощений спосіб на підставі накладних від 01.08.2019 р. на суму 18 720,00 грн. 08.11.2019 р. було сплачено 500,00 грн. Також відповідач вказав, що згідно квитанцій від 18.11.2019 р. здійснив повне погашення боргу перед позивачем у сумі 18 220,00 грн. Крім того, заявляє, що розмір його судових витрат складає 5 400,00 грн. - оплата правничої допомоги.

11.12.2019 р. позивач подав відповідь на відзив, у якій підтвердив факт погашення заборгованості відповідачем у сумі 18 220,00 грн.

Справа №918/805/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У даній справі заяв/клопотань від учасників про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін не надходило.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд встановив наступне.

05.12.2019 р. відповідач надав суду докази погашення боргу перед ПМП "МЛС", а саме квитанції №0.0.1527136040.1 та №0.0.1527137446.1 від 18.11.2019 р. на загальну суму 18 220,00 грн.

Факт погашення боргу визнано також зі сторони позивача.

Таким чином станом на 24.12.2019 р. відсутній предмет спору у даній справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору провадження у справі №918/805/19 підлягає закриттю.

Крім того, частиною 4 статті 231 ГПК України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 5 статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи викладене, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1 921, 00 грн. підлягає поверненню із державного бюджету після подання позивачем відповідного клопотання до господарського суду.

Крім того, як позивачем так і відповідачем подано розрахунок понесених ними судових витрат, які кожна сторона просить суд відшкодувати за рахунок свого опонента.

Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне.

У даній справі вбачається, що відповідач здійснив погашення заборгованості перед позивачем 18.11.2019 р., після пред`явлення позову до суду, яке відбулося 15.11.2019 р., проте до моменту відкриття провадження у справі згідно ухвали від 19.11.2019 р.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У даному випадку суд враховує той факт, що справа №918/805/19 є малозначною, не відноситься до справ значної складності, сума заявлена до стягнення позивачем складала лише 18220,00 грн., розгляд спору здійснювався без виклику учасників за поданими доказами. Більше того, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відповідач сплатив борг одразу після пред`явлення позову.

На підтвердження наданих послуг та понесених витрат позивач надав копію договору від 13 серпня 2019 року та додаткову угоду №5 від 14 листопада 2019 року про надання правової допомоги, копію розрахунку витрат за цим договором, платіжне доручення №720 від 14.11.2019 р. на суму 5800,00 грн. (призначення платежу - за надання правової допомоги), Акт приймання-передачі наданих адвокатом послуг від 11 грудня 2019 року. Також наявні документи у підтвердження повноважень адвоката на участь у цій справі (ордер на надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю).

У свою чергу відповідач подав на підтвердження понесених судових витрат у розмірі 5400,00 грн.: договір від 26 листопада 2019 року та додаткову угоду №1 від 26 листопада 2019 року про надання правової допомоги, рахунок на оплату витрат за цим договором на суму 5400,00 грн., Акт приймання виконаних робіт адвокатом від 02 грудня 2019 року на суму 5400,00 грн., квитанцію про оплату відповідачем коштів за надання правової допомоги 5400,00 грн. Також наявні документи у підтвердження повноважень адвоката на участь у цій справі (ордер на надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 вказано, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до пункту 6.3. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа є малозначимою та не є складною, не має публічого інтересу, розмір основного боргу на момент звернення до суду складав 18220,00 грн., та був оплачений боржником до моменту відкриття провадження у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд зазначає, що сума заявлених позивачем та відповідачем та оплачених ними адвокатських послуг є майже однаковою та рівнозначною. Разом із тим, сума оплачених сторонами витрат на послуги адвокатів є неспівмірно великою по відношенню до розміру позовних вимог та складності спору у справі, вказана сума складає майже третину розміру позовних вимог.

Відтак, зважаючи на усе викладене у сукупності, враховуючи розміри сплачених сторонами адвокатських витрат та їх пропорційність, у даному випадку вбачається розумним, справедливим та доцільним понесені адвокатські витрати позивачем - залишити за ним, сплачені відповідачем - залишити за відповідачем, не відшкодовуючи витрати однієї сторони за рахунок іншої.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233,234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №918/805/19 за позовом Приватного малого підприємства "МЛС" до відповідача Приватного підприємства "Влад-2011" про стягнення заборгованості 18220,00 грн.

2. Витрати Приватного малого підприємства "МЛС" на оплату послуг адваката залишити за позивачем.

3. Витрати Приватного підприємства "Влад-2011" на оплату послуг адваката залишити за відповідачем.

Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття (оголошення) - 24.12.2019 р.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України дана ухвала про закриття провадження у справі підлягає оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя Бережнюк В.В.