Рішення № 86569456, 18.12.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 915/1997/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.18, код ЄДРПОУ 30083966)

про: стягнення 969 176,04 грн.,

за участі представників учасників справи:

від позивача, Старчик А.А., згідно довіреності

від відповідача, Вірченко І.П., згідно довіреності

В С Т А Н О В И В:

16.09.2019 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою №14/4-1268 від 19.08.2019 до відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 739314,88 грн., 3% річних у розмірі 71831,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 158029,78 грн. за неналежне виконання умов Договору №2006/1718-ЕЕ постачання природного газу від 27.09.2017 .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1997/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1997/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

18.10.2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 90% (а.с. 64-68).

18.10.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 91-95).

Відповідач в обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що порушення строків погашення заборгованості за Договором №2006/1718-ЕЕ постачання природного газу від 27.09.2017 сталося внаслідок прострочення споживачами (бюджетними установами та організаціями) строків виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати коштів за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 21.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 21.11.2019 року.

28.10.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 110-117), в якій позивач зокрема заперечує проти зменшення розміру пені, просить врахувати інтереси обох сторін при прийнятті судом рішення.

На підставі наказу голови Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2019 №38-в головуючий у справі суддя перебував у відрядженні з 18 по 22 листопада 2019 року.

У зв`язку з зазначеним ухвалою суду від 15.11.2019 року сторін повідомлено про те, що судове засідання, призначене на 21.11.2019, не відбудеться, підготовче засідання призначено на 29.11.2019 року.

Ухвалою суду від 29.11.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 6 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.12.2019 року.

04.12.2019 року до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики.

18.12.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник), правонаступником якого є позивач та Приватним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” (споживач, відповідач) укладено договір №2006/1718-ЕЕ постачання природного газу (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2017-2018 роках природний газ (далі – газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (а.с. 17-26).

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва електричної енергії.

Відповідно до п. 1.4 Договору за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України).

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.7 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 3.8 Договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією такого акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 3.9 Договору постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Відповідно до п. 3.10 Договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим Договором у відповідному місяці.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року №187. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 грн. за 1000 куб.м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.

У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу за цим Договором на дату його укладання становить 9488,64 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору споживач зобов`язаний зокрема своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

06.04.2018 року сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 27), якою зокрема п. 12.1 Договору викладено у наступній редакції:

“12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 травня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.”

У жовтні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 120,748 тис.куб.м, загальною вартістю 1 145 734,31 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 року (а.с. 28).

У листопаді 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 1656,285 тис.куб.м, загальною вартістю 15 715 892,10 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року (а.с. 29).

У грудні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2659,892 тис.куб.м, загальною вартістю 25 238 757,62 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 року (а.с. 30).

У січні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3406,039 тис.куб.м, загальною вартістю 32 318 677,90 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року (а.с. 31).

У лютому 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3177,418 тис.куб.м, загальною вартістю 30 149 375,53 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2018 року (а.с. 32).

У березні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 3059,894 тис.куб.м, загальною вартістю 29 034 232,61 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2018 року (а.с. 33).

У квітні 2018 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 170,246 тис.куб.м, загальною вартістю 1 615 403,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 року (а.с. 34).

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, у зв`язку із чим позивачем нараховно:

- 739 314,88 грн. – пеню,

- 71 831,38 грн. – 3% річних,

- 158 029,78 грн. – інфляційні втрати.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 12-16).

ВИСНОВКИ СУДУ.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у період з березня по квітень 2018 року включно, здійснено нарахування пені за період з 26.04.2018 року по 06.12.2018 року в загальній сумі 739 314,88 грн., а також нарахування 3% річних за той же період у загальній сумі 71 831,38 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, по кожному окремому зобов`язанню та в межах шестимісячного строку. Розрахунок 3% річних також є арифметично правильним, нарахування здійснено по кожному окремому зобов`язанню. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 739 314,88 грн. та 3% річних в сумі 71 831,38 грн. є обґрунтованою.

Позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у березні-квітні 2018 року, здійснено нарахування інфляційних втрат за період з 01.06.2018 року по 30.11.2018 року в загальній сумі 158 029,78 грн.

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені слід зазначити наступне.

У клопотанні про зменшення розміру пені відповідач (далі товариство) зазначає, що товариство є стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством міста Миколаєва, особливо в зимовий період, оскільки забезпечує теплом більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, інфляційних витрат та 3% річних, період прострочення виконання зобов`язання з 26 квітня по 05 грудня 2018 року. У зв`язку з чим, відповідач звертає увагу суду на те, що саме в ці періоди споживачами - бюджетними установами та організаціями, було прострочено виконання зобов`язань перед відповідачем щодо своєчасності сплати коштів за спожиту теплову енергію.

Крім того, порушення відповідачем зобов`язання сталося також внаслідок непогашення державним підприємством Енергоринок заборгованості за відпущену товариством по договору №495/02 від 28.04.2001 року електроенергію.

Станом на 31.12.2016 року заборгованість державного підприємства Енергоринок перед товариством складала 49497400,92 грн., на 31.12.2017 року - 56761690,32 грн., на 31.12.2018 року - 60746174,80 грн.

За даними звіту про фінансові результати за 2017 року товариство зазнало збитку за звітний період у розмірі 57292000,00 грн., за даними звіту про фінансові результати за 2018 рік товариство зазнало збитку за звітний період у розмірі 38302000,00 грн., при тому, що статутний капітал становить 62513000,00 грн., а це свідчить про реальну загрозу банкрутства ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”.

На підставі викладеного, відповідач просить зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору №2006/1718-ЕЕ постачання природного газу від 27.09.2017 року.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги збитковість підприємства, що підтверджується звітами про фінансові результати за 2017-2018 роки (а.с. 73-80), а також те, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 80%, тобто до 147 862,98 грн. (739 314,88 – 80%)

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 14 537,64 грн. (без урахування зменшення неустойки).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.18, код ЄДРПОУ 30083966) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720):

- 147 862,98 грн. – пеню,

- 71 831,38 грн. – 3% річних,

- 158 029,78 грн. – інфляційні втрати,

- 14 537,64 грн. – судовий збір.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720)

відповідач: Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54020, м.Миколаїв, Каботажний спуск, буд.18, код ЄДРПОУ 30083966)

Повний текст рішення складено і підписано 24.12.2019.

Суддя В.О. Ржепецький