Ухвала суду № 86569229, 23.12.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1707/18

за спільною заявою: 1) ліквідатора ФГ «Кухарук» арбітражного керуючого Загороднього О.М. ( АДРЕСА_1 )

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11; код ЄДРПОУ 32668563)

3) Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

та відповідача 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій ФГ «Кухарук»

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1707/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11; код ЄДРПОУ 32668563)

до боржника Фермерського господарства «Кухарук» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14; код ЄДРПОУ 34197010)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1707/18 за заявою ТОВ «Шакур» про банкрутство ФГ «Кухарук» за загальною процедурою в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Постановою господарського суду Київської області від 15.01.2019 визнано банкрутом ФГ «Кухарук» та відкрито його ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Загороднього О.М.; вирішено інші процедурні питання у справі.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

21.12.2019 до суду надійшла спільна заява ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Загороднього О.М., а також кредиторів ТОВ «Шакур» та ФОП Волкодава Д.В. від 20.12.2019 б/№ (вх. № 3298/19) до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій ФГ «Кухарук».

У вказаній заяві міститься клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів на підставі ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дослідивши подане клопотання про забезпечення вимог кредиторів суд зазначає наступне.

В клопотанні заявники просять суд накласти арешт на наступне майно:

- трактор колісний, марка Беларус-892, 2016 р.в., заводський № НОМЕР_4 (двигун № 943535);

- комбайн зернозбиральний, марка ДОН-1500-А(Б), 2006 р.в., заводський № 06-03270 (двигун 06-03271);

- приставку до комбайна;

- оприскувач причіпний Berthoud Tracker DPA 3200, 2013 р.в., заводський № НОМЕР_5 ;

- нежитлову будівлю, 4-х рядний телятник № 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 958272718252;

- нежитлову будівлю, 4-х рядний телятник № 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957970818252;

- нежитлову будівлю, корівник, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957765318252;

- подрібнювач;

- навігатор;

- котел;

- ксерокс;

- антену;

- морозильну камеру;

- ноутбук;

- автомобіль Ford Transit, 1995 р.в., кузов № НОМЕР_6 , ДНЗ НОМЕР_7 .

В обґрунтування клопотання заявники зазначають, що вказане майно протиправно вибуло з власності Банкрута та на даний час фактичними володільцями майна є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому Відповідачам 1, 2 ніщо не заважає дане майно використовувати для власних потреб, що може призвести до знецінення майна або на власний розсуд розпорядитися вказаним майном, зокрема відчужити його з метою отримання грошових коштів та/або з метою ухилення від повернення в ліквідаційну масу; фактично вказані дії можуть відбутися в будь-яку секунду та призведуть до порушення прав кредиторів, що в кінцевому результаті призведе до неможливості погашення кредиторських вимог.

Згідно ч. 1 ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження належними і допустимими доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів суд не вбачає достатніх підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення, оскільки заявниками не надано жодного документального підтвердження того, що Відповідачами 1, 2 вчиняються дії, спрямовані на подальше відчуження майна з метою ухилення від повернення майна в ліквідаційну масу, а також не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за результатом розгляду заяви про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій ФГ «Кухарук».

Крім цього суд звертає увагу заявників на те, що стаття 40 КУзПБ, на яку заявники посилаються в клопотанні, передбачає право суду за наявності відповідних підстав накласти арешт на конкретне рухоме майно боржника у справі про банкрутство, однак зі змісту заяви про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій вбачається, що власниками відповідного майна значаться Відповідачі 1, 2, а не Боржник, отже посилання заявників на положення ст. 40 КУзПБ, як на підставу забезпечення, є необґрунтованим.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів, викладеного в прохальній частині заяви від 20.12.2019 б/№ (вх. № 3298/19) про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій Боржника.

Керуючись ст. 136, 140, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів, викладеного в прохальній частині заяви від 20.12.2019 б/№ (вх. № 3298/19) про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій Боржника.

2. Копію ухвали надіслати: арбітражному керуючому Загородньому О.М. ( АДРЕСА_1 ); ТОВ «Шакур» (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11); ФОП Волкодаву Д.Е. ( АДРЕСА_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 23.12.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний