Рішення № 86569086, 12.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2019Справа № 910/7520/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека НК»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління

активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 2. Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху»

про розірвання договору оренди № 598 від 26.08.2016 та виселення

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Островська Ю.В., ордер серії ЧК 98726 від 03.12.2019

від відповідача Сторожук В.А., ордер серії КВ № 443342 від 27.08.2019

від відповідача Титикало Р.С., ордер серії КВ № 443341 від 27.08.2019

від третьої особи-1 не з`явився

від третьої особи-2 Риков В.В. ордер серії АА № 1007863 від 11.10.2019

СУТЬ СПОРУ:

10.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека НК» про

- розірвання договору оренди нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Амадеус Ко» та ТОВ «Дека НК» 26.08.2016, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Горняк Х.В. та зареєстровано у реєстрі за № 598;

- зобов`язання ТОВ «Дека НК» повернути ТОВ «Амадеус Ко» об`єкт оренди загальною площею 880,5 квадратних метрів, що складається з: нежитлових приміщень №№ 24-34, 36, 37, 39, а також частини приміщень №№ 10, 35, 38, частини приміщень №№ 18, 35 та приміщення № 21 на третьому поверсі будівлі № 1 (літ. А), яка розташована за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16-А, шляхом виселення з вказаних нежитлових приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2016 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, який зареєстровано у реєстрі за № 598, за умовами якого передається у строкове платне користування об`єкт оренди. На виконання умов договору сторонами підписано акт прийому-передачі від 26.08.2016. Договором оренди встановлено фіксований щомісячний орендний платіж у розмірі 292.616,37 грн, який підлягає індексації, а також передбачено, що відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат відшкодовуються окремо у розмірі 31.000,00 грн за один календарний місяць. Пунктом 4.3. відповідного договору встановлено, що орендар зобов`язаний здійснювати перерахування сум орендної плати з урахуванням індексації та експлуатаційних витрат за всі місяці, наступні за першим місяцем оренди, - до 20-го числа кожного поточного місяця за наступний місяць. Проте, відповідачем протягом тривалого терміну систематично порушувалися умови договору в частині своєчасної оплати, у зв`язку з чим позивачем, на виконання п. 12.2.7 договору було направлено відповідачу вимогу про дострокове припинення (розірвання) договору. Відповідачем на вказану вимогу відповіді не надано, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7520/19; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.06.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01021, м. Київ, Паркова дорога. 16-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.06.2019 є місцезнаходженням відповідача.

25.06.2019 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 26.06.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

09.07.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 910/7520/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки наявна заборона позивачу користуватися та розпоряджатися спірним нерухомим майном та позивач позбавлений права вирішувати долю своїх арештованим активів, в тому числі розривання договорів.

09.07.2019 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Клопотання мотивована тим, що оскільки враховуючи предмет спору, обсяг доказів та характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, відповідач вважає за доцільне здійснювати розгляд справи № 910/7520/19 за правилами загального позовного провадження.

09.07.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

09.07.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача 12.07.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

10.07.2019 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що на нежитлові приміщення було ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 752/16869/18 накладено арешт та заборонено позивачу користуватися та розпоряджатися нежитловими приміщення, що є предметом оренди спірного договору; вирішено передати майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. З 05.04.2019 позивачу заборонено вчиняти будь-які дії щодо об`єктів в тому числі достроково розривати договір оренди. Вказує на те, що позивач несвоєчасно виставляв рахунки на оплату. Відповідач зазначає, що на сьогоднішній день жодної заборгованості за договором немає, а навпаки існує переплата. Дані обставини свідчать про відсутність порушеного права та інтересу позивача та відповідно відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

17.07.2019 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 752/16869/18 АРМА не було прийнято майно в управління, не було здійснення обрання управителя та не вчиняється жодних дій з управління. На сьогодні в реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні зареєстровані права управління АРМА або третіх осіб, що виникли на підставі вказаної ухвали суду. Позивач зазначає, що мало місце прострочення внесення орендної плати; внесення здійснювались не в повному обсязі, а отже не свідчать про належне виконання відповідачем зобов`язань за договором. Вказує на те, що за умовами п. 4.9 договору неотримання рахунків не звільняє орендаря від виконання та/або відповідальності за невиконання грошових зобов`язань. Вважає, що постійні суттєві порушення фінансової дисципліни відповідачем є істотним порушенням договору та підставою для розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 справу № 910/7520/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; підготовче засідання призначено на 29.08.2019.

30.07.2019 відповідачем до суду подано попередній розрахунок суми судових витрат.

23.08.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача 27.08.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

27.08.2019 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що недоречним є посилання на відсутність прийняття АРМА в управління арештованого майна та відсутність в реєстрі відповідної інформації про управителя, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 752/16869/18 саме позивачу заборонено користуватися та розпоряджатися орендованими приміщення і дана ухвала не скасована та підлягає обов`язковому виконанню. Розірвання договору суперечить діючому кримінально-правовому арешту, оскільки права позивача щодо майна є обмеженими. Відповідач зазначає, що весь час вів перемовини з позивачем щодо того, кому саме необхідно здійснювати сплату коштів. Крім того, обов`язок позивача виписувати та вчасно виставляти рахунки відповідачу передбачений п. 4.9 договору. При цьому, позивач не правильно трактує п. 4.9. договору, оскільки «неотримання орендарем рахунку» (бездіяльність орендаря) відмінне від «не направлення орендодавцем рахунку» (бездіяльність орендодавця). Тобто даний пункт тлумачиться як «бездіяльність орендаря» щодо отримання рахунку (наприклад, неотримання/відмова від отримання рахунку від представника орендодавця, неотримання/відмова від отримання поштового відправлення з рахунком), а не бездіяльність орендодавця (не направлення вчасно рахунків або не направлення рахунків взагалі). Саме таке тлумачення даного пункту підтверджується також положеннями п. 12.10. договору. Вважає, що в силу ст. 617 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від відповідальності та вважається таким, що не порушив зобов`язання за договором, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору.

28.08.2019 позивачем до суду подано заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки в даному випадку мало б місце відсутності спору, якби строк дії договору сплив або якби сторонами було укладено угоду про його дострокове припинення.

В підготовчому засіданні 29.08.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.09.2019.

29.08.2019 відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів відправлення учасникам справи заперечень.

05.09.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача 09.09.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

10.09.2019 позивачем до суду подано додаткові пояснення щодо заперечень на відзив, в яких зазначає, що 05.09.2019 ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2019 у справі № 752/16869/18 скасовано. Отже наразі відсутні обмеження права користування та розпорядження позивачем належним йому майном, в тому числі яке є предметом договору оренди. З огляду на відсутність у відповідача підтверджуючих документів, виданих ТПП України щодо того, що існування арештів орендованого майна стало для відповідача обставиною непереборної сили, внаслідок якої він не міг належним чином виконувати свої зобов`язання за спірним договором оренди, не можуть братися до уваги аргументи відповідача, що для нього існували форс-мажорні обставини і останній повинен бути звільнений від відповідальності за порушення своїх зобов`язань за договором оренди.

12.09.2019 відповідачем до суду подано пояснення щодо заперечень на клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/7520/19 на 30 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 12.09.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.09.2019.

18.09.2019 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 18.09.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

19.09.2019 позивачем до суду подано клопотання про приєднання доказів.

25.09.2019 позивачем до суду подано клопотання про приєднання доказів.

26.09.2019 відповідачем до суду подано клопотання у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху».

В підготовчому засіданні 26.09.2019 відповідачем зазначив що не підтримує раніше подане ним клопотання про закриття провадження у справі та просив його не розглядати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7520/19 від 26.09.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» (третя особа-2).

В підготовчому засіданні 26.09.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.10.2019.

01.10.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

09.10.2019 позивачем до суду подано додаткові пояснення по справі.

09.10.2019 позивачем до суду подано клопотання про долучення доказів.

09.10.2019 третьою особою-2 подано до суду клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник третьої особи-2 ознайомився з матеріалами справи 11.10.2019 що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

15.10.2019 відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів надіслання третій особі-2 клопотання про залучення останнього до участі у справі.

15.10.2019 третьою особою-2 подано до суду пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги позивача не підтримує.

В підготовчому засіданні 15.10.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.10.2019.

18.10.2019 третьою особо-2 до суду подано клопотання про долучення додаткових пояснень та доказів.

22.10.2019 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на проведення сторонами перемовин щодо укладення мирової угоди.

В підготовчому засіданні 22.10.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.11.2019.

14.11.2019 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що між сторонами тривають перемовини щодо укладення у справі мирової угоди.

В судовому засіданні 14.11.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу країни оголошено перерву до 05.12.2019.

05.12.2019 відповідачем до суду подано письмові пояснення.

Позивач в судовому засіданні 05.12.2019 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 05.12.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 05.12.2019 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу країни оголошено перерву до 12.12.2019.

05.12.2019 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 10.12.2019 ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

12.12.2019 відповідачем до суду подано письмові пояснення по справі.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 12.12.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дека НК» (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстровано у реєстрі за № 598 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт оренди: нежитлові приміщення № 24-34, 36, 37, 29, також частину приміщень № 10, 35, 38 (об`єкт оренди № 1), частину приміщень № 18, 35 та приміщення № 21 (об`єкт оренди № 2) на третьому поверсі будівлі № 1 (літера А), яка розташована за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16-А.

Згідно з п. 1.2 договору загальна площа об`єкта оренди становить 888,5 кв. м, з яких 825,1 кв. м - об`єкт № 1 та 55,4 кв. м - об`єкт № 2.

Відповідно до п. 2.1 договору цільове призначення об`єкта оренди - розміщення закладу ресторанного господарства та офісу орендаря.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем всупереч умов договору орендні платежі внесено з порушенням строків, що є істотним порушенням договору та відповідно підставою для розірвання договору на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що передача об`єкта оренди в користування орендарю здійснюється 26.08.2016 з одночасним підписанням уповноваженими представниками сторін відповідного акту приймання-передачі, який підтверджує факт передачі об`єкта оренди.

За актом приймання-передачі об`єкта оренди від 26.08.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування об`єкт оренди загальною площею 888,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16-А.

Згідно з ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 12.1 договору він набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками і припиняється по закінченню строку оренди.

Пунктом 2.3 договору оренди визначено, що строк оренди становить 113 місяців і його перебіг починається з дати передачі об`єкта оренди по акту приймання-передачі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п 4.1 договору оренди розмір орендної плати за користування об`єктом оренди № 1 за один місяць становить 284.221,37 грн, а розмір орендної плати за користування об`єктом оренди № 2 за один місяць становить 8.395,00 грн.

Згідно з п. 4.2 договору орендна плата за користування об`єктом оренди № 1 підлягає індексації. Індексація орендної плати відбувається шляхом додавання до розміру орендної плати половини гривневого вираження коливання курсу долару США на дату виставлення рахунку орендодавцем або сплати орендної плати орендарем на підставі договору.

Індексація орендної плати за індексом К відбувається щомісячно, але лише у випадках, коли індекс К більше одиниці.

Таким чином, фіксована щомісячна сума орендного платежу за користування об`єктом оренди № 1 та об`єктом оренди № 2 загалом складає 292.616,37 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору оренди орендар зобов`язаний здійснювати перерахування сум орендної плати з урахуванням індексації та експлуатаційних витрат наступним чином:

- за перший місяць оренди - протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору;

- за наступні місяці - до 20-го числа кожного поточного місяця за наступний місяць.

Згідно з п. 5.1 договору в оренду плату не входять, а сплачуються окремо відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 5.4 договору відшкодування вартості комунальних послуг орендар сплачує за кожний місяць шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок орендодавця на підставі наданих орендодавцем рахунків протягом п`яти банківських днів з дати надання рахунку, але не пізніше 7 числа наступного місяця.

Пунктом 5.5 договору визначено, що розмір експлуатаційних витрат за один календарний місяць становить 31.000,00 грн.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви існує непогашена заборгованість: 316.799,00 грн орендної плати з індексацією за червень 2018 року; заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат за червень 2018 року, розмір якої позивачем не вказано; 250.805,55 грн заборгованості по компенсації комунальних платежів 119.080,00 грн за серпень 2018 року, 29.008,55 грн грудень 2018 року, 102.717,00 грн за травень 2019 року.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове розірвання договору. Дана вимога надіслана позивачем відповідачу 28.05.2019 рекомендованою кореспонденцією № 0103325527092, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.05.2019.

Відповідно до п. 4.4 договору виплата орендної плати та експлуатаційних витрат здійснюється на підставі рахунків, виставлених орендодавцем або на підставі договору у безготівковій формі шляхом перерахування орендарем грошових коштів в національній валюті України на поточний банківський рахунок орендодавця.

Пунктом 4.9 договору визначено, що орендодавець зобов`язаний:

- в день передачі об`єкту оренди орендарю за актом приймання-передачі виписати

орендарю рахунки на суму гарантійного платежу, передбаченого п. 6.1. договору;

- надалі виписувати орендарю рахунки на суми орендної плати та експлуатаційних витрат в перший робочій день поточного місяця за наступний місяць оренди;

- своєчасно надавати орендарю рахунки на сплату сум орендної плати, експлуатаційних витрат та відшкодування вартості комунальних послуг, а також акти наданих послуг.

Акти наданих послуг повинні бути підписані і повернені орендарем орендодавцю в строк до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були надані послуги. Неотримання орендарем рахунку на сплату орендної плати та експлуатаційних витрат не є простроченням орендодавця та не звільняє орендаря від виконання та/або відповідальності за невиконання грошових зобов`язань в порядку, передбаченому договором.

Отже, умовами договору визначено обов`язок орендодавця своєчасно надавати орендарю рахунки на оплату в разі неотримання яких орендарем не звільняє останнього від виконання грошового зобов`язання.

Однак, позивачем не подано доказів того, що ним зі свого боку виконано зобов`язання за договором та своєчасно вручено або направлено відповідачу (які в подальшому не отримано орендарем) рахунки на оплату платежів за договором.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2017 у кримінальному провадженні № 42016100000001070 накладено арешт на майно шляхом заборони розпорядження та відчуження, на об`єкти нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер об`єкт нерухомого майна - 127097680000 - будівлю № 3 (літера В) у тому числі площа котельні - 63,9 кв. м, загальною площею 1516,7 кв. м, будівля № 1 (літера А) у тому числі приміщення центру обробкою даних «Парковий», площею 2562,6 кв. м, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом площею 15440,7 кв. м, загальною площею 20107,6 кв. м, дизельна електростанція (літера Г) загальною площею 233,5 кв. м; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 22239980000 будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв. м, які належать ТОВ «Амадеус Ко» та знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, на земельних ділянках: площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032) та площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088), з визначенням порядку зберігання речового доказу, шляхом передачі для організації охорони, відповідального зберігання, проведення поточних ремонтів, обслуговування, підтримання їх у належному стані та оперативного управління - Держаному підприємству «Фінансування інфраструктурних проектів» з правом комерційного використання вказаного нерухомого майна.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.08.2017 у справі № 755/16396/16-к ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2017 скасовано, проте накладено арешт та заборонено користуватися, розпоряджатися та відчужувати земельні ділянки площею 2,0722 га (кадастровий номер 8000000000:82:007:0032), площею 0,1117 га (кадастровий номер 8000000000:82:006:0088) та нерухомим майном розташованим на вказаних ділянках: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 127097680000 - будівлю №3 (літера В) у тому числі площа котельні - 63,9 кв. м, загальною площею 1516,7 кв. м, будівля № 1 (літера А) у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв. м, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв. м, загальною площею 20107,6 кв. м, дизельна електростанція (літера Г) загальною площею 233,5 кв. м; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 22239980000, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16А, власником якого є ТОВ «Амадеус Ко».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Права володіння, користування та розпорядження позивачем щодо активів є обмеженими в силу застосування заходів забезпечення кримінального провадження, ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2017 та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.08.2017.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 752/16868/18 передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління у порядку та на умовах визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вказане вище майно, що належить ТОВ «Амадеус Ко».

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

18.10.2018 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та КП "Центр організації дорожнього руху" укладений договір про управління майном (активами) (КВЦ "Парковий"), що належить ТОВ "Амадеус Ко" та розташований за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16А.

Листом № 2898/6.1-33-18/6 від 25.10.2018 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повідомило відповідача про те, що на орендоване майно накладений арешт та вимагало невідкладно забезпечити сприяння та конструктивну взаємодію з КП «Центр організації дорожнього руху», яке з 18.10.2018 є єдиною юридичною особою, законно уповноваженою особою, яка може виконувати повноваження власника активів.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 у справі № 752/16869/18 скасовано арешт майна, який накладений відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 03.08.2017.

В подальшому 05.04.2019 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/16869/18 знов накладено арешт та заборонено ТОВ «Амадеус Ко» (код ЄДРПОУ 37270900) користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, площею 2,0722 га, площею 0,1117 га та нерухомим майном з усім невід`ємним технічним і побутовим оздобленням, розташованих на вказаних ділянках - будівлю № 3 (літера В) у тому числі площа котельні - 63,9 кв. м, загальною площею 1516,7 кв. м, будівля № 1 (літера А)у тому числі приміщення центру обробки даних «Парковий», площею 2562,6 кв. м, конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею 15440,7 кв. м, загальною площею 20107,6 кв. м, будівля № 2 (літера Б) загальною площею 395 кв. м дизельна електростанція (літера Г), загальною площею 233,5 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16А;

передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вказане вище майно, що належить ТОВ «Амадеус Ко».

Під час розгляду даної справи ухвалою Київського апеляційного суду від 05.09.2019 скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2019.

28.05.2019 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та КП "Центр організації дорожнього руху" укладено договір про припинення договору про управління майном (активами) від 18.10.2018.

Відповідач здійснював оплату саме на підставі виставлених позивачем рахунків у зв`язку із тим, що на той момент існував арешт активів та остаточно не було вирішено питання кому потрібно сплачувати кошти за договором.

Оскільки, КП «Центр організації дорожнього руху» не повідомило відповідачу рахунок, на який потрібно було вносити кошти, відповідач, як добросовісний орендар, сплачував кошти на підставі виставлених позивачем рахунків.

При цьому твердження позивача про те, що відповідач повинен був сплачувати орендну плату за договором, а не на підставі рахунків, не заслуговує на увагу, оскільки відповідач знаючи про арешт активів (зокрема, заборону позивачу вилучати корисні властивості із активів), не міг самостійно, без відповідних підтверджуючих дій позивача шляхом виставлення рахунків, перераховувати кошти на рахунки ТОВ «Амадеус Ко».

Матеріалами справи підтверджується що після припинення договору про управління відповідачем здійснено позивачу оплату наданих послуг оренди, експлуатаційних витрат та комунальних послуг. Слід зазначити, що позивач не заперечує факт погашення відповідачем заборгованості за договором.

Отже враховуючи несвоєчасне виставлення позивачем відповідачу рахунків, наявність арешту на майно, заборону позивачу користуватись та розпоряджатись майном, передачу активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та в подальшому КП «Центр організації дорожнього руху» прострочення оплати відбулось з незалежних від відповідача обставин.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Таким чином, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов`язань щодо надання орендних послуг, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було належним чином доведено порушень умов договору відповідачем та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Якщо на дату ухвалення судом рішення орендарем погашено заборгованість зі сплати орендних платежів слід відмовляти в позові про розірвання договору оренди. (Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13).

Судом на підставі наявних у справі доказів не встановлено, а позивачем не доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору, а відтак, і свідчить про відсутність передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна від 26.08.2016, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстровано у реєстрі за № 598.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 9.1 договору протягом п`яти днів після припинення дії цього договору, а також протягом п`яти днів у випадках, передбачених абз. 3 п. 4.7 (відмова від підписання додаткової угоди) та п. 7.5 (відмова або прострочення сплати платежів понад 10 днів) цього договору, орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди від свого майна, передати (повернути) об`єкт оренди орендодавцю, передати всі ключі та погасити всі заборгованості.

Оскільки вимога про зобов`язання ТОВ «Дека НК» повернути ТОВ «Амадеус Ко» об`єкт оренди загальною площею 880,5 квадратних метрів, що складається з: нежитлових приміщень №№ 24-34, 36, 37, 39, а також частини приміщень №№ 10, 35, 38, частини приміщень №№ 18, 35 та приміщення № 21 на третьому поверсі будівлі № 1 (літ. А), яка розташована за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16-А, шляхом виселення з вказаних нежитлових приміщень є похідною від вимоги про розірвання договору, в задоволенні якої судом відмовлено, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.12.2019.

СуддяВ.В.Сівакова