Рішення № 86568970, 24.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 910/13930/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/13930/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

07 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" (позивач) надійшла позовна заява б/н б/д до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 131/24ТД від 23.07.2018 року в сумі 131 620,71 грн. (сто тридцять одна тисяча шістсот двадцять гривень 71 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 131/24ТД від 23.07.2018 року, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року у справі № 910/13930/19 позовну заяву б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро", зокрема, за адресою для листування: 49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 12, офіс 18, яка вказана в позовній заяві.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052026800 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року у справі № 910/13930/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 15.10.2019 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 21.10.2019 року (включно).

21 жовтня 2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" надійшли пояснення на виконання ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/13930/19 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" за адресою: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103051549779 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року у справі № 910/13930/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 31.10.2019 року.

Відтак, строк для надання відзиву на позовну заяву до 15.11.2019 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 131/24ТД (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник бере на себе зобов`язання поставити продукцію належної якості, перелік якої викладений у додатку № 1 до цього договору - код за ДК 021:2015 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (далі - продукція), а покупець прийняти цю продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна ціна виготовлення та\або поставки продукції складає - 379 900,00 грн.

За умовами п. 3.2. договору, оплата кожної окремої партії продукції, визначеної у специфікаціях за цим договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату у наступному порядку:

- в якості попередньої оплати покупець перераховує постачальнику 30% від вартості відповідної партії продукції (п. 3.2.1.);

- остаточний розрахунок у розмірі 70% від вартості відповідної партії продукції, здійснюється протягом 15 банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі продукції (3.2.2.).

Згідно специфікації до договору позивач зобов`язаний поставити відповідачу продукцію на загальну суму 379 900,00 грн.

На виконання умов договору поставки № 131/24ТД від 23.07.2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 379 899,99 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 501 від 03.10.2018 року на суму 53 103,90 грн., № 571 від 29.10.2018 року на суму 7737,00 грн., № 572 від 29.10.2018 року на суму 9446,10 грн., № 573 від 29.10.2018 року на суму 1330,20 грн., № 574 від 29.10.2018 року на суму 5648,10 грн., № 575 від 29.10.2018 року на суму 2467,80 грн., № 576 від 29.10.2018 року на суму 5076,60 грн., № 610 від 15.11.2018 року на суму 107 060,70 грн., № 57 від 07.02.2019 року на суму 149 775,99 грн., № 86 від 28.02.2019 року на суму 38 253,60 грн. Продукція за видатковими накладними за якістю та кількістю прийнята відповідачем без заперечень, що свідчать підписи сторін на видаткових накладних.

Як зазначає позивач, за отриману продукцію відповідач розрахувався лише частково на суму 248 279,28 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 02.10.2018 року по 04.09.2019 року. Так, у період з 02.10.2018 року по 12.11.2018 року відповідачем було перераховано попередню оплату у розмірі 30% від вартості відповідної партії продукції, що становить 113 970,00 грн. (15 931,17 грн. - 02.10.2018 року, 9511,74 грн. - 24.10.2018 року, 56 408,88 грн. - 26.10.2018 року, 32 118,21 грн. - 12.11.2081 року), у період з 10.12.2018 року по 22.12.2018 року відповідач здійснив часткову оплату продукції на суму 134 309,28 грн., а саме: 10.12.2018 року - 931,14 грн., 10.12.2018 року - 5415,90 грн., 10.12.2018 року - 6612,27 грн., 13.12.2018 року - 1727,46 грн., 13.12.2018 року - 3553,62 грн., 13.12.2018 року - 3953,67 грн., 22.12.2018 року - 37 172,73 грн., 22.12.2018 року - 74 942,49 грн., відтак, відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість за договором в розмірі 131 620,71 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пункту 3.2.2. договору строк оплати поставленої продукції є таким, що настав, а саме за видатковими накладними: № 501 від 03.10.2018 року - 25.10.2018 року, № 571 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 572 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 573 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 574 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 575 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 576 від 29.10.2018 року - 19.11.2018 року, № 610 від 15.11.2018 року - 06.12.2018 року, № 57 від 07.02.2019 року - 28.02.2019 року, № 86 від 22.03.2019 року.

Суд зауважує, що умовами договору сторони визначили, що оплата кожної окремої партії продукції, визначеної у специфікаціях за цим договором, здійснюється покупцем на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, пред`явлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як пред`явлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, враховуючи, що банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" вказані у договорі, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за поставлену йому продукцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриману продукцію відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 131 620,71 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 131 620,71 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлену продукцію, прийняту відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки.

При цьому за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості поставленої продукції, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати продукції настав, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 131/24ТД від 23.07.2018 року в розмірі 131 620,71 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1974,31 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" (ідентифікаційний код 24100060, адреса: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-комерційне підприємство "Дніпро" (ідентифікаційний код 39775233, адреса: 52209, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Дзержинського, 10) грошові кошти: основного боргу - 131 620,71 грн. (сто тридцять одна тисяча шістсот двадцять гривень 71 копійка) та судовий збір - 1974,31 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири гривні 31 копійка).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.12.2019р.

Суддя О.В. Котков