Ухвала суду № 86568919, 23.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/18206/19

Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

2) Міністерства фінансів України

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним договору про придбання акцій від 20.12.2016

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі відповідач-1), Міністерства фінансів України (далі - відповідач 2) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-3) про визнання правочинів недійсними.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач зазначає, що ОСОБА_1 , станом на 18.12.2016 був власником 1 034 328 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" номінальною вартістю 289 611 840,00 грн., що кладало 1,3625% статутного капіталу банку. Рішенням Правління Національного банку України №498-рш/БТ від 18.12.2016 ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних; надано пропозицію Кабінету Міністрів України щодо виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору в особі держави відповідно до ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2016 №2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 19.12.2016 по 18.12.2017 (включно). У наступному Фондом було здійснено виведення неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору - Державі в особі Міністерства фінансів Україні - націоналізація. В процедурі націоналізації були списані кошти з рахунків позивача та здійснено їх обмін на акції додаткові емісії ПАТ КБ "Приватбанк", про що уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір від 20.12.2016 про придбання акцій від імені позивача та ПАТ КБ "Приватбанк"; відчужені належні позивачу акції (пакет складався з 1 034 328 штук простих іменних акцій, що належали позивачу на 16.12.2016) та акцій додаткової емісії.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач просить:

- визнати недійсним з моменту укладення Договір про придбання акцій від 20.12.2016, що укладений між ПАТ КБ "Приватбанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Приватбанк" Славкіної Марини Анатоліївни та ОСОБА_1, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" Шевченко Андрій Миколайович;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ПАТ КБ "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, укладеного між Державою в особі ПАТ КБ "Приватбанк" Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко А.М., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 - щодо простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк".

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 1 часини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме квитанція, в якій зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися не лише описи вкладення, а також службовий чек та квитанція (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.

Всупереч встановленим вимогам, позивач надав службові чеки, не надав квитанцій (фіскальний чек), через що у Суду відсутня можливість пересвідчитися у направленні копії позовної заяви на адреси відповідачів та направлення листа з даним описом вкладення.

Таким чином, додані до позову описи та службові чеки не є належними доказами надсилання відповідачам копій позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як встановлено судом, дану позовну заяву підписано представником позивача - адвокатом Колосовським Ю.О. на підтвердження якого була надана копія ордеру серії ААІ № 1016820 від 18.12.2019 на надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до часини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника є ордер або довіреність, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Оригінал ордеру приєднуються до матеріалів справи.

Суд зазначає, що стаття 60 Господарського процесуального кодексу України не містить положень, із яких вбачалося, що копія ордеру може бути посвідчена підписом представника.

Ухвалою від 27.11.2018 у справі № 826/5357/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, зазначивши, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту. Інші форми цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов`язку надавати ордер як основний вид документа, перший та єдиний його примірник.

Оскільки представником позивача, відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, не було надано документів, що підтверджують його повноваження, а саме не було надано оригінал ордеру, Суд дійшов висновку, що повноваження представника, який підписав заяву не підтверджені.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у поданій позовній заяві позивач не надав підтвердження, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання оригіналу ордеру серії ААІ № 1016820 від 18.12.2019 на надання правничої (правової) допомоги;

- надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку;

- надати підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 23.12.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко