Ухвала суду № 86566734, 20.12.2019, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/680/19

УХВАЛА

про залишення без руху

"20" грудня 2019 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом від імені та інтересах АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ч.ч. 2, 4, 5 ст.95, ч.1 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4, 5 даної статті ЦПК України, визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 1 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, долучаються її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам законодавства до копії позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості, для відповідача, на підтвердження викладених у вищевказаній позовній заяві вимог, додано копії документів, які взагалі жодним чином не засвідчені.

Суд акцентує увагу позивача (представника позивачпа) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії” від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» від імені та інтересах, якого діє ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

З урахуванням наведеного вище, залишення позовної заяви без руху, жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. О. Горуц