Вирок № 86566604, 23.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15808/17

Провадження № 1-кп/263/110/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого – судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., Ковальової О.Р.,

сторін кримінального провадження:

прокурора – Сухорученко М.В.,

представника потерпілого – Гуріна О.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Маросіна М.О.,

представника цивільного відповідача ПАТ НАСК «Оранта» - Стрельбицького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, несудимого, одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту 04.11.2017 року о 18-15 годин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїзній частині пр.-та Металургів та повертаючи ліворуч на вул. Італійську у Центральному районі м. Маріуполя, діючи у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України, які передбачають:

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, допустив зіткнення з автомобілем Nissan Primera реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку по пр.-ту Металургів, після чого автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини праворуч та скоїв наїзд на дерево та електроопору.

В результаті дорожньо-транспортної події водію ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритий оскольчатий перелом головки правої плечової кістки зі зміщенням, множинної садно голови та кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як тих, що тягнуть за собою тривалий розлад здоров`я на термін понад двадцять один день.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

За вказаних обставин ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 04.11.2017 року приблизно о 18-00 годині, рухаючись на автомобілі на автомобілі Volkswagen Caddy реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Металургів, під`їхав до перехрестя, щоб повернути ліворуч на вул. Італійську. Рухаючись в лівій смузі на зелене світло світлофора під`їхав до середини перехрестя, переткнувши стоп-лінію та на виконання правил дорожнього руху став пропускати автомобілі, які рухались назустріч. Знаходився по середині перехрестя вулиць, коли змінився світ світлофора на червоний та намагаючись завершити маневр, переконавшись у відсутності автомобілів по зустрічній смузі, почав робити повороту ліворуч на вул. Італійську, проте через кілька секунд відчув удар у передню частину автомобіля від зіткнення із автомобілем Nissan Primera під керуванням ОСОБА_2 , який на великій швидкості виїхав на перехрестя вулиць по зустрічній смузі на червоне світло світлофора. Просив себе виправдати та у задоволенні цивільного позову відмовити.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України надані суду такі докази: покази свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_2 , пояснення експерта Кайсіна Г.В., висновок експерта за № 1184 від 15.11.2017р., висновок експерта за №1191 від 22.11.2017р., протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2017р. за участю свідка ОСОБА_1 , протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2017р. за участю свідка ОСОБА_3 , протокол проведення слідчого експерименту від 07.02.2014р. за участю свідка ОСОБА_4 , протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2017р. за участю потерпілого ОСОБА_2 , висновок комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи та авто технічної експертизи за № 1/19-437 від 21.11.2017р., довідка міського наркологічного диспансеру від 21.11.2017р. за № 158/исх., висновок міського наркологічного диспансеру м. Маріуполя за №551 від 04.11.2017р.

Суд у відповідності до кримінального процесуального закону України у судовому засіданні повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази, які надані сторонами, на підставі яких прийнято рішення.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що 04.11.2017 року приблизно о 18-00 годині, рухаючись на автомобілі по вул. Металургів, здійснював поворот ліворуч у відповідності до правил дорожнього руху, проте через кілька секунд відчув удар у передню частину автомобіля від зіткнення із автомобілем Nissan Primera під керуванням ОСОБА_2 , який на великій швидкості виїхав на перехрестя вулиць по зустрічній смузі на червоний сигнал світлофора.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» ОСОБА_5 вважав вимоги потерпілого безпідставними та передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 04.11.2017р., керуючи автомобілем Nissan Primera, рухався по пр.-т. Металургів в сторону вул. Італійської. Наближаючись до перехрестя вулиць на миготливе зелене світло світлофора, розраховуючи встигнути перетнуту перехрестя, продовжив рух, помітивши автомобіль Volkswagen Caddy на перехресті, який рухався назустріч та який раптово змінив напрямок руху та почав повертати ліворуч. З метою уникнення зіткнення із цим автомобілем, різко повернув праворуч, проте відбулось зіткнення в передню частину автомобіля після чого його автомобіль розвернуло, відкинувши у дерево, та по інерції руху викотився на проїжджу частину дороги за перехрестям. Від дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, тому витрачав кошти на лікування у зв`язку з чим заявив позов про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров`ю, матеріальної шкоди в результаті пошкодження транспортного заходу, моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», а також витрати на правову допомогу. На задоволенні вимог цивільного позову наполягав та просив задовольнити.

При проведенні слідчого експерименту від 15.11.2017р. потерпілий підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні суду пояснив, що приблизно у листопаді 2017 року, керуючи автомобілем, зупинився на червоне світло світлофора перед пр.-т. Металургів та вже на змінений зелений сигнал світлофора мав рухатися, проте очікував, коли автомобіль Volkswagen Caddy, який виїхав на перехрестя на зелене світло, щоб здійснити маневр повороту ліворуч на вул. Італійську, закінчить маневр. Автомобіль Volkswagen Caddy вже на червоне світло для нього, намагався завершити маневр та повернути ліворуч, проте в цей час на перехрестя на заборонений сигнал світлофора на швидкості виїхав автомобіль Nissan Primera, який зіткнувся з автомобілем Volkswagen Caddy.

Свої показання свідок ОСОБА_4 підтвердив при проведенні слідчого експерименту від 07.02.2014р., де на місці розказав та показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів Nissan Primera та Volkswagen Caddy.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 04 листопаду 2017 року, знаходився в автомобілі Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_1 на пасажирському сидінні. Автомобіль Volkswagen Caddy, рухаючись по пр-т. Металургів, під`їхав до перехрестя з вул. Італійською та на зелено світло світлофора виїхав на середину перехрестя для виконання повороту ліворуч на вул. Італійську, пропускаючи автомобілі, які рухались на зустріч. Намагаючись закінчити розпочатий маневр повороту ліворуч вже на червоне світло водій Volkswagen Caddy почав виконувати поворот, перемістившись частково у зустрічну ліву смугу, але в цей момент побачив автомобіль Nissan Primera, який на високій швидкості по лівій смузі зустрічного напрямку виїхав на зустріч на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору та зіткнувся з автомобілем Volkswagen Caddy.

Свої показання свідок ОСОБА_3 також підтвердив при проведенні слідчого експерименту від 15.11.2017р., де на місці розказав та показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів Nissan Primera та Volkswagen Caddy.

Суд зазначає, що показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та показання, які надані під час проведення слідчих експериментів за їх участю, підтверджують показання обвинуваченого ОСОБА_1 про фактичні обставини, а також місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди. В той же час суд звертає увагу, що показання свідків спростовують показання потерпілого про обставини дорожньо-транспортної пригоди та з яких вбачається, що він виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, в результаті чого відбулося зіткнення між транспортними засобами.

Допитаний у судовому засіданні експерт Кайсін Г.В. підтвердив висновки комплексної судової експертизи за №1/19-437 від 21.11.2017р., проведеної експертом Батовріним Д.Б.

Суд приймає до уваги відомості висновку комплексної судової експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи та авто технічної експертизи за № 1/19-437 від 21.11.2017р., яким встановлено, що автомобілі Nissan Primera та Volkswagen Caddy на момент події перебували у працездатному стані. Враховуючи показання свідка ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 експерт при проведенні судової експертизи дійшов висновку, що у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Nissan Primera д\н НОМЕР_2 ОСОБА_2 , керуючись сигналами світлофора (забороняючого червоного) тобто, виконуючи вимоги п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної ситуації, через що його дії перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної ситуації.

Висновок експерта за № 1184 від 15.11.2017р., з якого вбачається, що у ОСОБА_1 під час судово-медичного обстеження відсутні видимі тілесні ушкодження.

Висновок експерта за №1191 від 22.11.2017р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості в результаті дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля при ДТП.

Зазначені медичні висновки підтверджують отримання тілесних ушкоджень водієм ОСОБА_2 за результатами дорожньо-транспортної пригоди.

Довідка міського наркологічного диспансеру від 21.11.2017р. за № 158/исх. за проведеними дослідженнями крові від 07.11.2017р. про відсутність етилового алкоголю у крові ОСОБА_1 .

Висновок міського наркологічного диспансеру м. Маріуполя за №551 від 04.11.2017р. про відсутність ознаки сп`яніння ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши надані докази сторонами, заслухавши доводи сторони обвинувачення, потерпілого та захисту, допитавши свідків, потерпілого, обвинуваченого, експерта, виходячи з загальних засад кримінального судочинства – верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, вважає, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доводе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

При вивченні комплексної судової експертизи судом встановлено, що судовим експертом під час проведення авто технічної експертизи використовувались відомості слідчого експерименту, проведеного за участю свідка ОСОБА_1 щодо з`ясування обставин зіткнення автомобілів та його дій як водія в дорожній ситуації, та висновки зазначеної експертизи в подальшому стали підставою обґрунтування підозри та обвинувачення ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 87 КПК України, суд вважає, що судову комплексну експертизу за № 1/19-437 від 21.11.2017р. в частині встановлення судовим експертом відповідності дій водія транспортного засобу ОСОБА_1 в дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та дорожньо-транспортної пригоди слід визнати недопустимим доказом з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнавати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення, а відповідно до вимог частини другої цієї статті - кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження і яка викликана для давання показань.

Так, пунктом 1 частини третьої статті 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати недопустимим докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Суд вважає, що характерною особливістю показань свідка є те, що вони належать до предмета підозри чи обвинувачення інших осіб. Його показання повинні стосуватися не власних інтересів, а інтересів підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Показання, отримані від особи, яка фактично підозрюється у вчиненні злочину чи кримінального проступку і допитувалася щодо фактів і обставин їх вчинення як свідок із попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи за відмову давання показань, не мають доказової сили. Це випливає із суттєвих відмінностей процесуального положення і порядку допиту свідка і підозрюваного (обвинуваченого). Свідок зобов`язаний давати показання під загрозою кримінальної відповідальності, а підозрюваний вправі відмовитися від дачі показань. За загальним юридичним правилом ніхто не може бути свідком у своїй справі. Тому свідком може бути особа, яка не є підозрюваним або обвинуваченим. У тих випадках, коли особа допитувалася як свідок, а в подальшому набула статусу підозрюваного або обвинуваченого, попередні показання як свідка втрачають властивості доказів, оскільки були отримані із неналежного процесуального джерела.

Відповідний висновок в цій частині зробила колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України у справі №464/5860/16-к в ухвалі від 02 травня 2018 року

Також суд не визнає допустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 15.11.2017р. за участю свідка ОСОБА_1 на обґрунтування його винуватості, оскільки відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні є недопустимими доказами.

Стороною захисту представлені суду постанова Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2018р. ОСОБА_2 , якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП щодо здійснення руху на червоний сигнал світлофору, внаслідок чого 04.11.2017 р. сталося зіткнення з транспортним засобом д/н НОМЕР_1 та постанова Апеляційного суду Донецької області від 19.03.2018р., якою зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд не приймає до уваги схеми дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були складені представником потерпілого та технічні характеристики автомобілів Nissan Primera та Ford Sierra, оскільки такі відомості не були надані на досудовому слідстві і не були предметом дослідження експертів.

Суд також не приймає до уваги надані представником потерпілого протоколи допиту свідків ОСОБА_1 від 14.11.2017р., ОСОБА_3 від 14.11.2017р., ОСОБА_4 від 09.11.2017р., які були надані слідчому Федіну О.В. під час проведення досудового розслідування, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування не встановлені всі фактичні обставини справи, а прокурором не надані суду беззаперечні, належні та допустимі докази на доведення винуватості ОСОБА_1 .

Суд не приймає до уваги висновок експерта про проведення судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи за №119-437 від 21.11.2017р., згідно якого дається висновок у двох варіантах розвитку дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з висновком, який був досліджений у судовому засіданні, експерт не з`ясував з достатньою повнотою всі обставини дорожньо-транспортної пригоди та не обґрунтував свої висновки у відповідності до закону.

Суд не приймає до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 , який вказує, що він рухався та виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, так як в цій частині його показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_1 та рішеннями судів першої та другої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 .

Крім того суд зазначає, що свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_1 як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження дали послідовні показання про фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов свій вияв як в положенні ст.17 КПК України, з якого випливає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має право бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини такої особи тлумачаться на її користь, так і у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні від 21.07.2011р. у справі "Коробов проти України", в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки його вина не доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та його слід виправдати.

На підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи те, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому суд вважає доцільним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.11.2017р. на автомобіль Nіssan Primera, державний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, автомобіль Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску

Питання про речові докази по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль Nіssan Primera, державний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, автомобіль Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, які повернуті власникам на відповідальне зберігання, слід залишити за належністю.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України приймаються на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, шкоди, спричиненої правопорушенням, витрат на правову допомогу – залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12017050770003304 у розмірі 988,70 грн. прийняти на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.11.2017р., на автомобіль Nіssan Primera, державний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, автомобіль Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску.

Речові докази: автомобіль Nіssan Primera, державний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, повернутий власнику ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, залишити за належністю;

автомобіль Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_1 ,1997 року випуску, повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя, Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Д.В. Киян