Рішення № 86564927, 12.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15383/16-ц

Провадження № 2/520/536/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника позивача – адвоката Дорошенко С.О.

представника відповідача – Завальнюк І.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач, яка є правонаступницею первинного позивача ОСОБА_2 , просить суд встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю з 1994 року до червня 2016 року ( дня смерті ОСОБА_3 ) та визнати право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_2 проживала однією сім`єю більш ніж двадцять років, відкрилась спадщина у вигляді квартири, однак при зверненні до нотаріуса для отримання спадщини, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку із необхідністю доведеності спільного проживання та оформлення правового статусу квартири, яка не момент смерті ОСОБА_3 не була оформлена як власність, незважаючи на виплату пайових внесків.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи недоведеними у судовому засідання факту постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 тв. ОСОБА_3 .

2. Процесуальні дії у справі

05.12.2016 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 та визнання права власності в порядку спадкування ( а/с 3), сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн. ( а/с 1) та 3255,97 грн. ( а/с 2).

Ухвалою від 06.12.2016 року судом відкрито провадження по справі ( а/с 25).

Ухвалою від 20.01.2017 року судом було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано інформація стосовно актів цивільного стану ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також копія спадкової справі після смерті ОСОБА_3 ( а/с 36).

У зв`язку із закінченням терміну повноважень головуючого по справі згідно протоколу повторного автоматичного розподілу справа була перерозподілена на інший склад суду ( а/с 54) та ухвалою суду від 27.04.2017 року прийнята до провадження іншим складом суду ( а/с 55).

У зв`язку із смертю позивача ухвалою суду від 29.08.2017 року провадження по справі було закрито ( а/с 71).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 16.08.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , як правонаступниці ОСОБА_2 , була задоволена та скасована ухвала від 29.08.2017 року, і справа направлена до суду першої інстанції ( а/с 122).

Ухвалою від 26.09.2018 року новим складом суду справа була прийнята до провадження з призначенням підготовчого судового засідання ( а/с 128).

29.10.2018 року до суду представником відповідача надано письмовий відзив на позов ( а/с 135).

У судовому засіданні 20.08.2019 року, за участю представників позивача і відповідача, ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду ( а/с 245).

У судовому засіданні 07.11.2019 року, за клопотанням сторони позивача, були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів

Як встановлено у судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 26 червня 2016 року зроблений відповідний запис про смерть (а/с 9).

До смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_1 , з 09.01.1976 року до дня смерті, про що свідчать довідка з домової книги ( а/с 58) та довідка ЖБК «Комунальник» про відсутність заборгованості за комунальні послуги (а/с 12).

Після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори 22.07.2016 року звернулась ОСОБА_2 , місце проживання якої зареєстровано у АДРЕСА_2 .( а/с 183).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а/с 83) та єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 яка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ( а/с 81).

Відомостей про шлюбні відносини ОСОБА_3 у архівах не знайдено, а ОСОБА_2 знаходилась у шлюбі з ОСОБА_6 з 1957 р., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а/с 241).

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини між спадкоємцями та спадкодавцями а також визнанням і захистом право власності врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК ), а правовідносини стосовно сімейним відносин Сімейним кодексом України ( далі СК).

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно роз`яснень викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 « Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та ( або ) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ) ( ст. 1216 ЦК ).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК).

У відповідності до вимог ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом частини другою статті 3 СК сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців ( спадкова трансмісія).

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін

Як визначено законодавцем для одержання права на спадкування у осіб, яки проживали зі спадкодавцем однією сім`єю , необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) саме проживання однією сім`єю, тобто встановлення наявності спільного побуту, наявність взаємних прав і обов`язків та спільне проживання; 2 ) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

В даному випадку суд приходить до висновку про те, що під час судового засідання стороною позивача доведені факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 більш ніж п`ять років – з 1994 року до дня смерті ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , яки окрім того , що були у розглянутий судом час сусідами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 також мали гарні стосунки з ними і бували в квартирі АДРЕСА_3 , доведено наявність сімейних стосунків ОСОБА_8 та Крайм: їх постійне проживання в квартирі ОСОБА_8 , наявність в даної квартирі особистих речей ОСОБА_9 , постійне спільне перебування у квартирі, походах до магазинів і прогулянках, ведення Крайм господарства у квартирі Пістуненко, спільний побут і фінансові дії.

Також показання свідків підтверджуються спільним актом інших сусідів будинку у підтвердження спільного побуту і проживання ОСОБА_9 і ОСОБА_8 ( а/с 7).

Однак у судовому засіданні не доведено, що на момент смерті ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .

Так згідно ордера №1991 від 18.07.1974 року ОСОБА_10 отримав право на заселення у зазначену квартиру на підставі рішення виконкому Жовтневого районної ради депутатів працюючих від 05.07.1974 року № 366 ( а/с 10).

Довідкою від 06.07.2016 року за №74 виданої головою житлово-будівельного кооперативу «Комунальник» зазначено про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг ( а/с12 ).

У роз`ясненні нотаріуса від 22.07.2016 року №187/01-16 щодо порядку оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 зазначено про відсутність правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавця (а/с 8).

У сукупності дані відомості спростовують факт належності на праві власності спадкодавцю квартири квартира АДРЕСА_1 , та не підтверджують факт сплати ОСОБА_3 при житті пайового внеску, а тому суд приходить до висновку про недоведеність у судовому засіданні факту того, що зазначена квартира входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Питання належності даної квартир спадкоємцю виходить за межи позовних вимог, а у відповідності до ст.. 13 ЦПК суд розглядає справу лише у межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місце реєстрації: 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1) про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 1994 року по червень 2016 року ( день смерті ОСОБА_3 ) .

Відмовити у задоволені позовних вимог про визнання за ОСОБА_11 ( як правонаступником ОСОБА_2 ) права власності у порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 23.12.2019 року