Ухвала суду № 86564801, 20.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 495/8872/16-к

Провадження № 1-кп/520/388/19

20.12.2019 року

УХВАЛА

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Прохорова П.А.

судді Чаплицького В.В.

судді Калашнікової О.І.

при секретарі судового засідання Гремалюк В.В.

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12015160480004501 від 02.09.2015 року та № 12015160160000303 від 27.03.2015 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 122, ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України,

за участі:

прокурора Лисенко С.О..

захисників Клименко О.В.,Назімкіна В.С.,Берлюти С.Д.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До обвинуваченого ОСОБА_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого було продовжено до 10.01.2020 року.

Під час судового засідання, при обговоренні порушеного судом питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор вважав за доцільне продовжити строки застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки за його переконанням щодо такої особи наявні передбачені законом ризики, які обґрунтовують необхідність обрання відповідного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Назімкін В.С., захисник Берлюта С.Д. в судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у виді тримання під вартою.

Захисники Берлюта С.Д. та Назімкін В.С. звернулись до суду з клопотаннями про зміну запобіжного заходу, вжитого щодо ОСОБА_2 на домашній арешт. Такі клопотання мотивовані відсутністю дотримання необхідного балансу між суспільним інтересом тримання ОСОБА_2 під вартою та його правами і охоронюваними законом інтересами, натомість сама тяжкість злочину, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_2 не є єдиною належною підставою для утримання ОСОБА_2 під вартою.

ОСОБА_2 підтримав вимоги вказаного клопотання про зміну щодо нього запобіжного заходу на домашній арешт.

Крім того ОСОБА_2 та захисники Берлюта С.Д., Назімкін В.С. підтримали клопотання прокурора про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор заперечував проти поданих Берлютою С.Д. та Назімкіним В.С. клопотань про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 з мотивів їх необґрунтованості.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Клименко О.В. підтримали клопотання прокурора щодо продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, та заперечували проти обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, вказували, що думка прокурора є необґрунтованою.

Дослідивши заявлені клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , з урахуванням особи обвинуваченогоОСОБА_2 , що він обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину проти життя, яке є найвищою соціальною цінністю, тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні злочинів, колегія суддів приходить до висновку, що існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість обвинуваченого переховуватись від суду.

Також, враховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не знизились та не відпали, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, і що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, тому, продовжуючи відносно обвинуваченогоОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів приходить до висновку, що необхідно продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що не встановлено правових підстав для задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , з урахуванням особи обвинуваченогоОСОБА_1 , що він обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину проти життя, яке є найвищою соціальною цінністю, та у скоєнні злочину середньої тяжкості, а також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , відносно якого був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, який на теперішній час втратив свою дію у зв`язку з закінченням строку на який його було встановлено, умов домашнього арешту не порушував, має місце постійного проживання, суд приходить до висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, натомість суд вважає за доцільне обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням відповідних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 184, 194, 197, 331, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_2 та його захисникам у задоволенні клопотань про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, тобто до 18.02.2020 року.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 18.02.2020 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- знаходитись з 21.00 до 07.00 години наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

- не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками.

Виконання ухвали суду та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на начальника Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Головуючий суддя Прохоров П. А.

Суддя Чаплицький В.В.

суддя Калашнікова О.І.