Ухвала суду № 86564373, 23.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60913/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана цивільна справа, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року позовна заява залишена без руху та надано заявнику строк, встановлений законом, відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України, у десять днів, для усунення зазначених недоліків.

Засвідчену належним чином копію ухвали судді від 25 листопада 2019 року заявник отримав 03 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте протягом встановленого законом строку, зазначеного в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заявник не усунув виявлені недоліки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

За частиною першої ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено невиконаним стороною заявника, жодних причин неможливості усунення недоліків не наведено, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» до ОСОБА_1 про відновлення становища, яке існувало до порушення, вважати неподаною і повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова