Ухвала суду № 86555107, 10.12.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20787/19

Провадження № 6/752/1152/19

У Х В А Л А

іменем України

10.12.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши подання головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Л.М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2019 року головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Л.М. звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках зведеного виконавчого провадження № 60176951 перебуває виконавче провадження № 51953144 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3624/2013, виданого 18.05.2015 Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 554 785,00 грн. суми позики, 2 773,93 втрат від інфляції та 3 441,00 грн. судового збору а також виконавче провадження № 59692499 з примусового виконання виконавчого листа № 754/14368/17, виданого Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 509 847,43 грн. інфляційних втрат, 388 930,41 грн. суми процентів річних в загальному розмірі та 8 000,00 грн. судових витрат. 02 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до ТОВ «Старлайт Медія». Станом на 30.09.2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 60176951 боржником сплачено 103 538,10 грн., з урахуванням виконавчого збору. На виклик до державного виконавця щодо надання пояснень про причини невиконання рішення суду ОСОБА_1 не з`являється.

Державним виконавцем зазначено, що згідно відповіді центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19.09.2019 боржник ОСОБА_1 серія та номер закордонного паспорту НОМЕР_1 на протязі 2017-2019 років багаторазово перетинала кордон України. Станом на момент подачі подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 мала в наявності об`єктивні причини, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.

За таких підстав, головний державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Л.М. просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до повного виконання зобов`язань за виконавчим листом № 2-3624/2013, виданим 18.05.2015 року Деснянським районним судом м. Києва, та за виконавчим листом № 754/14368/17, видаим Деснянським районним судом м. Києва.

В судовому засіданні державний виконавець підтримав подання.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні також просила задовольнити подання.

13 листопада 2019 року ОСОБА_1 надала до суду письмові заперечення. (а.с. 34) Просить відмовити в задоволенні подання, оскільки вона не ухиляється від виконання рішення суду. В судове засідання боржник не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Згідно з ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» (ст. 6) одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, поновлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважне причин.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках зведеного виконавчого провадження № 60176951 перебуває виконавче провадження № 51953144 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3624/2013, виданого 18.05.2015 Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 554 785,00 грн. суми позики, 2 773,93 втрат від інфляції та 3 441,00 грн. судового збору, а також виконавче провадження № 59692499 з примусового виконання виконавчого листа № 754/14368/17, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 509 847,43 грн. інфляційних втрат, 388 930,41 грн. суми процентів річних в загальному розмірі та 8 000,00 грн. судових витрат.

Постановою від 16 серпня 2016 року державного виконавця відкрито виконавче провадження № 51953144, копії постанови направлено стягувачу до відома, боржнику до виконання.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Старлайт Медіа», що знаходиться за адресою: вул. Паньківська,11 в м. Києві.

02 листопада 2017 року державним виконавцем, керуючись статтями 68,69,70 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до ТОВ «Старлайт Медіа».

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек встановлено, за боржником ОСОБА_1 на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , яка перебуває і іпотеці у Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк».

Постановою від 01 серпня 2019 року державного виконавця відкрито виконавче провадження № 59692499, копії постанови направлено стягувачу до відома, боржнику до виконання.

Постановою від 01 серпня 2019 року державного виконавця постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 90 677,78 грн.

Постановою від 27 вересня 2019 року державного виконавця об`єднано виконавці провадження № 51953144 та № 59692499 у зведене виконавче провадження № 60176951.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 19 вересня 2019 року боржник ОСОБА_1 на протязі 2017-2019 років багаторазово перетинала кордон України.

Станом на момент написання подання боржником рішення суду в повному обсязі не виконано, борг не сплачено, декларація про доходи та майно боржника фізичної особи боржником не надано.

Звертаючись у суд з поданням, державний виконавець виходив з того, що боржник ігнорує законні вимоги державного виконавця та пояснень про причини невиконання рішення суду боржник не надає.

Суд погоджується з доводами державного виконавця з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України«Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було здійснено ряд необхідних виконавчих дій з метою розшуку доходів боржника - ОСОБА_1 , а отже проведені всі необхідні виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Проте, станом на 30 вересня 2019 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 60176951 боржником сплачено лише 103 538,10 грн. з урахуванням виконавчого збору у розмірі 90 677,78 грн.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, боржник перетинала державний кордон протягом 2017 та 2019 років неодноразово, зокрема 17.01.2017 р., 24.01.2017 р., 08.07.2017 р., 15.07.2017 р., 22.10.2017 р., 27.10.2017 р., 19.07.2018 р., 01.08.2018 р., 07.04.2019 р., 10.04.2019 р., 16.06.2019 р. та 27.06.2019 р. (а.с. 17)

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Частинами 1-4 ст.441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно п.8 ч. ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.441 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням підтверджується матеріалами подання державного виконавця.

Будь - яких доказів про те, що у боржника є об`єктивні причини перетину кордону суду не надано.

Відтак подання головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Л.М. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Задовольнити подання головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Л.М. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на строк до повного виконання зобов`язань, покладених:

- виконавчим листом № 2-3624/2013, виданим 18 травня 2015 Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 554 785,00 грн. суми позики, 2 773,93 грн.втрат від інфляції та 3 441 грн. судового збору;

- виконавчим листом № 754/14368/17, виданим 11 липня 2018 Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат в розмірі 509 847,43 грн., суми процентів річних в загальному розмірі 388 930,41 грн., а також судових витрат в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: