Вирок № 86552948, 20.12.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1266/17

Номер провадження 1-кп/629/33/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., прокурора Черкаса О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Цувіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12014220000000637, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 29.09.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

- 19.12.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі;

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

21 лютого 2014 року, близько 16 години 06 хвилин, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання без мети збуту, незаконно придбав у невстановленої під час досудового слідства особи особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 0, 1761 грама, який переніс до кафе «Оскар», розташованого по вул.. Миру, 103 в м. Лозова Харківської області, де незаконно зберігав в період з 16 години 30 хвилин до 16 години 35 хвилин без мети збуту.

Крім того, 06 березня 2017 року, в період часу з 10-00 до 14-00 години, ОСОБА_1 проходив повз будинок АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно ОСОБА_1 через незачинені двері проник до підвального приміщення вказаного будинку, відсунув решітку, яка закривала отвір з даного підвального приміщення до колясочної, розташованої на 1-му поверсі 4-го під`їзду даного будинку, проник до неї та таємно викрав велосипед «Україна», вартістю 1000 грн., який належав ОСОБА_2 . З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєних ним злочинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, з середньою освітою, не працює, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Вживання наркотиків із шкідливими наслідками», невійськовозобов`язаний, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та явка з покутою.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, сукупності усіх обставин, що їх характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочинів і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 . ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов у справі не заявлений.

По справі є судові витрати, а саме: витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №1369 від 22.03.2017 року у розмірі 175,92 гривень та судово-хімічної експертизи № 414 від 28.02.2014 року у сумі 367 гривень 08 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покаранню:

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №1369 від 22.03.2017 року у розмірі 175,92 гривень та судово-хімічної експертизи № 414 від 28.02.2014 року у сумі 367 гривень 08 копійок (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА548999980000031116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Речові докази по справі:

- велосипед «Україна» чорного кольору вважати повернутим потерпілому ОСОБА_2 , згідно зберігальній розписці.

- електронні носії інформації з інвентарними номерами – 13нт, 14нт, 23нт,83нт, 84нт, 86нт, 87нт, 88нт, 89нт, 207нт, 313нт, 314нт, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- медичний шприц з рідиною, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1761 грама, який зберігається в управлінні логістики УМЗ ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 843 від 16.07.2014 року – знищити

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя Каращук Т.О.