Рішення № 86550205, 03.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 Справа №607/24744/19

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , яка за час свого життя, а саме 11 березня 2002 року склала заповіт, відповідно до якого заповіла позивачу житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав суспільній групі господарств «колгоспний двір», членами якого були: ОСОБА_2 - голова двору та ОСОБА_3 . Частка кожного члена двору становила Ѕ. Отже, після смерті бабусі позивач за заповітом успадкував Ѕ частку даного майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Після смерті батька вищевказане спадкове майно позивач прийняв у спадщину, так як на момент смерті батька проживав із ним та був зареєстрований. Звернувшись до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримати свідоцтво позивач не зміг. 05 грудня 2018 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та відповідної державної реєстрації права власності.

З урахуванням викладеного позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 85,0 кв.м., в тому числі житловою - 54.2 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за заповітом (1/2 частки) та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за законом (1/2 частки).

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує і повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони, в якій просить розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Як слідує із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 28 лютого 1970 року Товстолузькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , його батьком зазначений ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24 жовтня 2002 року Дичківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

За життя, 11 березня 2002 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Дичківської сільської ради Тернопільського району, згідно якого належне їй майно, зокрема, належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 30 квітня 1992 року будинковолодіння за вищевказаною адресою належить колгоспному двору, що складається з 2-х членів, головою якого є ОСОБА_2 Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Дичківської районної Ради народних депутатів №32 від 07 березня 1992 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 36 Тернопільським обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації 30 квітня 1992 року.

Як слідує з довідки № 537 від 14 серпня 2013 року, виданої Дичківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою на день її смерті і по час видачі довідки були зареєстровані і проживали: син ОСОБА_3 , внук ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_4 , правнук ОСОБА_5 , правнучка ОСОБА_6 .

Згідно інформаційної довідки № 1034 від 22 серпня 2018 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в бюро не проведена.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18 грудня 2017 року, виданого Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

З довідки № 186 від 08 червня 2018 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, слідує, що ОСОБА_3 постійно проживав та перебував на реєстраційному обліку до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою на день його смерті і по час видачі довідки були зареєстровані і проживали: голова двору ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_4 , внук ОСОБА_5 , внучка ОСОБА_6 .

Згідно інформаційної довідки № 1035 від 22 серпня 2018 року, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 в бюро не проведена.

Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1033 від 22 серпня 2018 року, виданого Тернопільським районним госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, станом на 09 серпня 2018 року по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . В будинковолодінні самочинних добудов та перепланувань не виявлено.

У відповідності до довідки № 673 від 02 грудня 2019 року, виданої Великогаївською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, за померлим ОСОБА_3 рахується житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 колгоспників та станом на 01 липня 1990 року членами двору були: голова двору – ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ); син ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Постановою Тернопільської районної державної нотаріальної контори № 3477/02-14 від 05 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Частка спадкодавців ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у майні колгоспного двору становила по Ѕ частинижитлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР).

Статтею 534 ЦК УРСР в редакції 1963 року передбачено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Змістом ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року передбачено дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , який вступив в управління та володіння спадковим майном, яке складається з Ѕ частини будинковолодіння за вищевказаною адресою, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на вищевказаний будинок, позбавлений можливості оформити свої права на спадкове майно.

Крім того, ОСОБА_1 успадкував Ѕ частинужитлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, з вже названих вище причин, також позбавлений можливості оформити свої спадкові права.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Тобто, у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності на будинковолодіння за вищевказаною адресою спадкодавцями не проведена (виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України 2004 року та Законом від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), та через відсутність свідоцтва про право власності на це майно, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом, а тому спадкоємець звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спадкове майно.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому за позивачем слід визнати на право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку загальною площею 85,0 кв.м., в тому числі житловою – 54,2 кв.м,. з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку загальною площею 85,0 кв.м., в тому числі житловою – 54,2 кв.м,. з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська