Рішення № 86549266, 23.12.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6264/17

Провадження № 2/591/1819/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 06 березня 2017 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 3083904247 та додаткова угода №3083904247-2 від 05 травня 2017 року, відповідно до якого їй були надані кредитні кошти в розмірі 5 000 гривень з встановленою відсотковою ставкою у розмірі 0,98% терміном на 30 календарних дні з строком погашення до 27 червня 2017 року.

Порядок виконання зобов`язань відповідачем було визначено умовами кредитного договору.

Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконує, тому станом на 23 жовтня 2017 року загальна сума заборгованості становить 23 339, 20 грн., з яких:

5 000 грн. – сума простроченого основного боргу за кредитом,

1095 грн. – сума нарахованих процентів,

500 грн.- сума штрафу,

16 744, 20 грн. - пеня.

Посилаючись на зазначене, та остаточно уточнивши свої позовні вимоги 11 червня 2018 року, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 20 979, 00грн., з яких заборгованість за кредитом – 5000 грн., заборгованість за відсотками – 1095 грн., штраф -0 грн., пеня ( з 28 червня 2017 -23 жовтня 2017 року) -14 884 грн. та судові витрати в сумі 1600, 00 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року позов ТОВ «Кредитні рішення Моней 24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду.

Постановою Сумського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 21 лютого 2019 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2019 року вказану справу прийнято до провадження суддею Сидоренко А.П., вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 08 липня 2019 року.

24 квітня 2018 року від представника відповідача – адвоката Бровко Р.М. надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що у своїй позовній заяві позивач стверджує, що відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. (тіло кредиту), який на час подання позову не був погашений. Також позивач стверджує, що згідно умов кредитного договору, відповідач зобов`язаний сплатити відсотки за користування кредитом в сумі 1095грн (з урахуванням здійсненої проплати), суму штрафу в розмірі 500 грн. та пеню в розмірі 16744,20 грн. Згідно розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, відповідачем сплачено 1000 грн., які направлені на погашення відсотків за користування кредитом; сплачено 500 грн., які направлені на погашення штрафу; сплачено 1277,10 грн., які направлені на погашення нарахованої пені.

Згідно умов кредитного договору, а саме п.7 у випадку не повернення відповідачем у строк, що обумовлений кредитним договором, відповідач зобов`язаний сплатити штраф на користь позивача у розмірі 10% від суми не повернутого кредиту. Відповідачем був сплачений відповідний штраф в сумі 500 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом, наданого позивачем. Але всупереч цьому, позивач в позові просить стягнути також і вже сплачений штраф в сумі 500 грн.

Зазначає, що нарахована пеня позивачем становить 334% від суми заборгованості. Як вірно було зазначено у постанові ВС (справа справа № 487/7824/15-ц від 06 березня 2018 року), такі умови є несправедливими, суперечать принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків відповідача як споживача послуг фінансової установи, оскільки така умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків суми кредиту) у разі невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором. Так як згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, а відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 вищезгаданого закону, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Якщо ж на думку суду можливо застосувати двійну відповідальність (одночасно штраф та пеню) за одне і теж порушення, то з цього приводу сторона відповідача зазначає наступне. Відповідно до п.8 Кредитного договору, якщо відповідач не повернув кредит в умовлений термін, процентна ставка (пеня) за користування кредитом, яку відповідач виплачує позивачу, перераховується, починаючи з першого дня прострочення, і становить 2% від суми неповернутого кредиту за кожну добу такого прострочення.

Зі змісту даного пункту не зрозуміло, чи змінюється процентна ставка за користування кредитом у випадку його прострочення, чи можливо, починає нараховуватися пеня на суму заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань (а.с.61-64).

22 серпня 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 надав письмові заперечення, відповідно до яких відповідач визнає позов частково, а саме: 3722, 90 грн. – тіло кредиту; 1095 грн. – відсотки за користування кредитом; 1137, 52 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань( із розрахунку 0,2 % за кожен день прострочення зобов`язань: 3722, 90 грн.+1095 грн=4817, 90 грн.*0,2%*118 днів=1137, 652 грн. Всього 5955, 42 грн. (а.с.90-92).

08 липня 2019 року розгляд справи відкладено до 03 жовтня 2019 року у зв`язку витребуванням доказів по справі за клопотанням представника відповідачки – адвоката Бровко Р.М.

03 жовтня 2019 року в зв`язку з перебуванням у відрядженні головуючого судді Сидоренко А.П. , розгляд справи відкладено до 18 грудня 2019 року.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Від представника позивача ТОВ «Кредитні рішення Моней24» надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 210).

Представник відповідача надав заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково відповідно до заперечень на відповідь на відзив (а.с.212).

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ТОВ «Кредитні рішення Моней24» та ОСОБА_1 договору № 3083904247 від 06 березня 2017 року та додаткової угоди №3083904247-2 від 05 травня 2017 року ОСОБА_1 було видано кредит в сумі 5 000 грн. на строк до 27 червня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,98% в день (а.с. 6-12, 13-14).

Повернення кредиту і сплата відсотків за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків встановлених у додаткових угодах до даного договору.

Згідно з додатковою угодою № 3083904247-2 від 05 травня 2017 року позичальник зобов`язується повернути кредит в сумі 5 000, 00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 2095,00 грн.

З реєстру платежів вбачається, що відповідачем було отримано 05 травня 2017 року кредит в сумі 5 000,00 гривень. (а.с.22-23).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 3083904247 від 06 березня 2017 року станом на 23 жовтня 2017 становить 20979, 00 грн., яка складається з: 5000, 00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 1095,00 грн. – заборгованість по відсоткам, 14884 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту (а.с. 77).

Відповідачка порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилась від виконання договірних зобов`язань.

Відповідачкою розрахунок боргу по кредитному договору та відсоткам, наданий позивачем, не спростовано, отже розмір заявленої позивачем в цій частині заборгованості знайшов своє підтвердження.

Разом з тим, відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пеня, як вид неустойки, нараховується у відсотках за несвоєчасно виконане зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання,

Згідно ст.61 Конституції України зазначено, ніхто не може двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У даному випадку, за одне й те саме порушення зобов`язання (порушення строків виконання зобов`язання, несвоєчасне виконання зобов`язання) Банк накладає подвійну відповідальність одного виду.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня - є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому, їх одночасне застосування за одне і те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Тому, суд вважає, що одночасно застосовувати і штрафу і пеню, в даному випадку, є неправомірним. В цій частині доводи апелянта заслуговують на увагу.

Аналізуючи умови кредитного договору, при вирішенні питання щодо обрання форми відшкодування неустойки відповідачем, суд виходить з пріоритетності форм неустойки (штрафу та пені) вказаних в пункті 14.7 договору. В даному пункті сторони дійшли згоди, що в разі прострочення повернення кредиту позичальником в першу чергу погашається штраф за прострочення кредиту. Пеня погашається в другу чергу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по пені в сумі 14884 грн. 00 коп.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не в повній мірі виконала свої зобов`язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту і з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 6095 грн. 00 коп., яка складається з заборгованості за кредитом – 5000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками – 1095 грн. 00 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 417 грн. 76 коп. (26,11%).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» заборгованість за кредитним договором в сумі 6095 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 417 грн. 76 коп.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні рішення Моней24», місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Бойківська, 4, фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Луценко, 10-А (Британський квартал) оф74, код ЄДРПОУ 40462908.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення виготовлене 23 грудня 2019 року

Суддя А.П. Сидоренко