Ухвала суду № 86549250, 23.12.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6152/17

Провадження № 2-а/591/34/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Бондар С.М.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Щербак С.В.

представника відповідача – Петрова Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу№591/6152/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про скасування рішення, вчинення дій, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який мотивує тим, що з січня 2016 року йому була призначена субсидія на сплату житлово-комунальних послуг. З січня 2017 року субсидія була перерахована, її розмір був суттєво зменшений з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 31 грудня року, за який враховуються доходи з лютого 2017 року по квітень 2017 року включно. З травня 2017 року субсидія була анульована рішенням ДСЗН СМР від 5 вересня 2017 року, у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Зазначає, що заборгованість у нього утворилася ще до призначення субсидії, а відтак підстави для її анулювання відсутні.

Вказує, що дії відповідача завдали йому матеріальну шкоду у вигляді витрат на лікування та моральну шкоду отриману в результаті стресу та постійних переживань.

Тому просить визнати протиправними дії відповідача, скасувати рішення ДСЗН СМР щодо відмови у призначенні субсидії з врахуванням 1 прожиткового мінімуму та рішення щодо призначення субсидії з урахуванням двох прожиткових мінімумів, прийнятими за результатами розгляду заяви про призначення житлової субсидії від 13.02.2017 року. Визнати протиправними дії та скасувати рішення ДСЗН СМР щодо відмови у призначенні субсидії від 5 вересня 2017 року. Зобов`язати відповідача призначити субсидію з січня 2017 року з урахуванням 1 прожиткового мінімуму та здійснити відповідний перерахунок коштів, починаючи з 1 січня 2017 року по день ухвалення рішення, зобов`язати відповідача сплатити прострочені кошти за житлово-комунальні послуги з липня 2017 року на день ухвалення рішення. Крім цього, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 90 000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 184 022,00 грн.

В судовому засіданні позивача та його представник позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнав.

17 жовтня 2018 року відповідач подав письмовий відзив,

24 квітня 2019 року відповідач подав письмовий відзив на уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що під час визначення права позивача на призначення субсидії з травня 2017 року, департаментом встановлено, що ОСОБА_1 мав прострочену понад два місяці заборгованість по послугам з водопостачання, водовідведення та централізованого опалення. Про необхідність погашення заборгованості позивач був повідомлений листом. Однак протягом 2 місяців з дня інформування позивач не надав документ, що підтверджує погашення або реструктуризацію заборгованості. Тому в призначенні субсидії йому було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року скасовано ухвалу Зарічного районного суду м. Суми, справу направлено до Зарічного районного суду м. Суми для продовження розгляду.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми Кривцової Г.В. від 20 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 29 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року зупинено провадження у справі до вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кривцовій Г.В.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми Сидоренко А.П. від 30 жовтня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми Кривцової Г.В. від 2 листопада 2018 року відновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 10 грудня 2018 року.

Протокольною ухвалою головуючого від 10 грудня 2019 року відкладено підготовче судове засідання до 23 січня 2019 року для надання часу представнику позивача для уточнення позовних вимог.

Протокольною ухвалою головуючого від 23 січня 2019 року відкладено підготовче судове засідання до 10 квітня 2019 року за заявою позивача.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 квітня 2019 року призначено справу до судового розгляду на 12 червня 2019 року.

Згідно розпорядження №10 та протоколу повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Шелєховій Г.В.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 травня 2019 року прийнято справу до розгляду.

Протокольною ухвалою головуючого від 12 червня 2019 року відкладено розгляд справи до 13 серпня 2019 року за клопотанням позивача та його представника.

Згідно довідки від 18 липня 2019 року, дата 13 серпня 2019 року визначена помилково, дійсною датою є 23 серпня 2019 року.

Протокольною ухвалою головуючого від 23 серпня 2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 15 жовтня 2019 року у зв`язку із закінченням відведеного процесуального часу.

15 жовтня 2019 року відкладено розгляд справи до 26 листопада 2019 року у зв`язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи.

Протокольною ухвалою головуючого від 26 листопада 2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 19 грудня 2019 року у зв`язку з наданням часу представнику позивача для ознайомлення з оригіналами документів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії (Т.1 а. с. 154).

Рішенням Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради ОСОБА_1 призначена субсидія з урахуванням 1 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (Т.1 а.с.155).

14 лютого 2017 року позивач вдруге звернувся до Департаменту із заявою про призначення житлової субсидії Т.1 а.с.156).

На його заяву департамент направив повідомлення про те, що на підставі рішення комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення соціальної допомоги ОСОБА_1 відмовлено в призначенні субсидії з лютого 2017 року з питання включення до розрахунку субсидії середньомісячного доходу на рівні одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 31 грудня року, за який враховуються доходи. При призначенні субсидії до середньомісячного сукупного доходу позивача буде застосовано два розміри прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 31 грудня року, за який враховуються доходи (а.с.159).

3 липня 2017 року на адресу позивача направлено лист №12.1-30/5651/07 з повідомленням про наявність заборгованості з оплати послуг понад два місяці, у зв`язку з чим призначення субсидії з травня 2017 року не вбачається можливим. Проінформовано, що субсидію може бути призначено з місяця документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору реструктуризації (Т.1 а.с.158).

Як вбачається з копії рішення про призначення субсидії від 5 вересня 2017 року, позивачу відмовлено у призначенні субсидії з травня 2017 року, у зв`язку з наявністю заборгованості по сплаті ЖКП понад 20 МНД (Т.1 а.с.160).

Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України №4323/о/112-17/202 від 28 липня 2017 року, наданої позивачу на його звернення, відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату ЖКП, придбання скрапленого газу, твердого або рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року №848, громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов`язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Надання раніше призначеної субсидії припиняється за поданням організації, що надають ЖКП, якщо громадян, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії (Т. 2 а.с.14).

Абз. 5 п. 12 Положення передбачено, якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду , за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи, визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії. В окремих випадках за рішенням районних, районних у містах Києві і Севастополі, держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад або комісій, які ними утворюються, для осіб які проживають у сім`ях, що опинилися у складних життєвих обставинах, у розрахунок субсидії може включатися середньомісячний сукупний дохід на рівні одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

За результатами розгляду заяви позивача Комісією на підставі рішення від 15 березня 2017 року №11 було відмовлено в призначенні субсидії з лютого 2017 року з вищевизначеного питання у зв`язку з тим, що згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов господарства від 13 березня 2017 року не було надано документів, які б дали можливість встановити факт перебування останнього у складних життєвих обставинах за період з січня по вересень 2016 року.

Висновок ортопеда, на який посилається позивач, як на підтвердження скрутного становища, комісією був розглянутий, але останній не підтверджував наявності складних життєвих обставин за період, за який враховуються доходи.

Саме на підставі рішення комісії відповідачем при призначенні субсидії до середньомісячного сукупного доходу позивача було застосовано два розміри прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 31 грудня року, за який враховуються доходи.

Рішення комісії позивачем не оскаржувалося, та не є предметом розгляду в даній справі, тому в суду відсутні підстави для сумніву в його законності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії департаменту щодо відмови у призначенні субсидії з урахуванням 1 прожиткового мінімуму та щодо призначення субсидії з рахуванням 2 прожиткових мінімумів прийнятих за результатами розгляду заяви від 13 лютого 2017 року були законними та прийнятими згідно рішення комісії.

Згідно абз. 11 п. 14 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді.

Для призначення субсидії департамент збирає необхідну інформацію у порядку, передбаченому п. 13 Положення, без звернення громадян і після отримання зазначеної інформації приймає рішення про призначення (не призначення) субсидії.

Тобто, призначена субсидія підлягала здійсненню розрахунку на наступний період – з травня 2017 року.

Згідно п. 14 Постанови КМУ від 21 жовтня 1995 року №848, у разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що департамент інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку – з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.

Позивач посилається на те, що заборгованість виникла до призначення субсидії, однак вказана обставина спростовується платіжними квитанціями, з яких вбачається, що оплата комунальних послуг позивачем здійснювалася не в повному обсязі, що призвело до збільшення заборгованості.

Зокрема, станом на березень 2016 року заборгованість за опалення становить – 6991,68 грн., постачання гарячої води – 3768,59 грн., вивіз сміття – 87,93 грн., водопостачання – 1046,10 грн., водовідведення – 1096, 66 грн. (Т.1 а.с.244)

Станом на квітень 2016 року заборгованість за опалення становить – 5902,41 грн., постачання гарячої води – 3743,30 грн., вивіз сміття – 75,03 грн., водопостачання – 1044,20 грн., водовідведення – 1093,58 грн. (Т.1 а.с. 243).

Станом на травень 2016 року заборгованість за опалення становить – 5939,76 грн., постачання гарячої води – 3821,71 грн., вивіз сміття 75,93 грн., водопостачання 1062,89 грн., водовідведення – 1123,51 грн. (Т.1,а.с. 242).

Станом на червень 2016 рік заборгованість за опалення становить – 5908,54 грн., постачання гарячої води – 3922,27 грн., вивіз сміття – 77,43 грн., водопостачання – 1082,64 грн., водовідведення – 1155,16 грн. (Т.1 а.с.241).

Станом на лютий 2017 року заборгованість за вивіз сміття становить – 83,30 грн., водопостачання становить 1109,37 грн., водовідведення – 1197,97 грн., (Т.1 а.с.233).

Станом на березень 2017 року заборгованість за вивіз сміття становить – 78,13 грн., водопостачання – 1098,63 грн., водовідведення – 1180,85 грн. (Т.1 а.с.232).

Станом на квітень 2017 року заборгованість за вивіз сміття становить 81,93 грн., водопостачання – 1101,90 грн., водовідведення – 1198,28 грн. (Т. 1 а.с. 231).

Аналіз вищевказаних платіжних квитанцій свідчить про те, що заборгованість, яка нараховувалася після призначення субсидії сплачувалася позивачем не в повному обсязі, у зв`язку з чим, за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року заборгованість хоч і на незначну сума, але все ж збільшилася.

Про наявність заборгованості позивач був повідомлений за два місяці до прийняття рішення. За вказаний термін заборгованість ним не погашена, договір про реструктуризацію боргу не наданий.

Таким чином, судом встановлено, що департамент діяв в межах повноважень на підставі вимог Положення.

Позивач ставить питання про стягнення з відповідача прострочених коштів за послуги ЖКП за липень 2017 рік по день ухвалення рішення, матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача.

Суд вважає, що оскільки судом не встановлена протиправності дій Департаменту, підстави для задоволення вимоги про сплату прострочених коштів за послуги ЖКП, матеріальної та моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про скасування рішення, вчинення дій, стягнення моральної та матеріальної шкоди – відмовити у зв`язку з його необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення виготовлено 21 грудня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент соціального захисту населення, код ЄДРПОУ 26440890, адреса: м. Суми, вул. харківська, буд. 35.

Суддя Г.В.Шелєхова