Рішення № 86546943, 23.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3564/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести її з пенсії «у зв`язку з втратою годувальника», призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове страхування», на пенсію «у зв`язку з втратою годувальника» відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за такою пенсією, а саме 30.10.2019.

Позов мотивовано тим, що відповвідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» її чоловік належав до інвалідів війни, інвалідність якого була пов`язана з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому відмова Пенсійного фонду є протиправною.

Ухвалою суду від 06.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, в межах встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та вказав, що підстав для переведення позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

30.10.2019 через відділ з питань перерахунків пенсій №6 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про переведення її з пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Своїм листом від 07.11.2019 №335/03-08 відповідач відмовив їй у задоволенні заяви, мотивувавши свою відмову тим, що в експертному висновку №2217 та в довідці МСЕК №074201 від 09.12.1994 зазначено «захворювання пов`язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС» внаслідок чого померлого ОСОБА_2 не визнано особою з інвалідністю внаслідок війни.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними (ст.46 Конституції України).

Отже, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до ч.1 ст.10 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особі, яка одночасно має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно ст.6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян», сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до примітки до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

За приписами ч.2 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до ст.54 цього Закону.

При цьому, згідно ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

За приписами ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян», пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, у тому числі, б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно ч.1 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сім`ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім`ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сім`я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються:

а) сім`ям осіб, зазначених у статті 3 цього Закону, - незалежно від того, коли помер годувальник: у період роботи (навчання) чи після припинення роботи (навчання);

б) сім`ям пенсіонерів - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення виплати пенсії.

Згідно ст.4 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним згідно ст.37 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , - довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому настали обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Частиною 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату(дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, померлий ОСОБА_2 перебував на обліку у територіальному управлінні Пенсійному фонді України та отримував пенсію по інвалідності, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, був інвалідом другої групи та мав статус інваліда війни.

Наведені обставини підтверджуються копією посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього (а.с.15), довідкою МСЕК (а.с.22, 23) та копією посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_2 від 12.05.2008 (а.с.16).

Окрім того, згідно з експертним висновком від 26.11.2018 №778, захворювання ОСОБА_2 , що призвело до його смерті, було пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Також, матеріалами справи підтверджується, що він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 62606 в період з 13.08.1986 по 08.09.1986, що підтверджується копією військового квитка (а.с.13) та довідкою від 26.09.2018 №2579 (а.с.14).

Суд, безпосередньо дослідивши зазначені вище докази, прийшов до висновку про те, що в матеріалах справи є достатні, належні та допустимі докази на спростування доводів відповідача, які поскладені в основу оскаржуваної відмови.

З огляду на наведене, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер через захворювання, отримане ним внаслідок виконання обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А з урахуванням того, що померлий ОСОБА_2 отримав інвалідність та захворювання, що призвело до смерті внаслідок виконання обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, його дружина - має право на отримання пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій громадян» у відповідності до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу, а суд згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч 1 ст.77 КАС України).

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими. У свою чергу, доводи відповідача спростовані письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії у зв`язку з втратою годувальника, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове страхування», на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення за такою пенсією, а саме 30.10.2019.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повне рішення суду складено 23.12.2019.

Суддя Л.О. Житняк