Рішення № 86546882, 21.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3089/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації (далі - відповідач), зазначене в листі-повідомленні № 01-22/3908 від 07.08.2019 щодо неправомірності призначення і перерахування (виплати) ОСОБА_1 житлової субсидії за період з 01 травня 2018 року по 15 квітня 2019 року у сумі 22869,43 грн, щодо зняття з особових рахунків ОСОБА_1 виконавцями послуг і повернення до державного бюджету перерахованої ОСОБА_1 субсидії за травень 2018 року - січень 2019 року у сумі 14192,13 грн, щодо вимоги до ОСОБА_1 про повернення отриманої житлової субсидії за лютий-квітень 2019 року у сумі 8677,30 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що рішення про повернення сум надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства України. Вказує, що субсидія за період з 01.05.2018 по 15.04.2019 була призначена йому на підставі документів, поданих у 2015 році, і жодних неправдивих відомостей ним подано не було.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є власником житлового будинку № АДРЕСА_1 з надвірними будівлями АДРЕСА_2 .

За даним адресом проживає і є зареєстрованим позивач, а також син позивача зі своєю дружиною та їх двоє неповнолітніх дітей.

З 2015 року позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації як отримувач субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

На час надання позивачу субсидії на оплату житлово-комунальних послуг він перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.

З 2016 року з дружиною разом не проживає, залишився проживати у м. Корюківка у своєму житловому будинку, а дружина переїхала на постійне місце проживання до дочки у м.Сновськ, зареєструвалась у неї і проживає там разом з дочкою в її житловому будинку.

16.04.2019 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 , виданим 16.04.2019 Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с. 11).

Для призначення та отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг позивач надавав відповідачу заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

У деклараціях від 31.03.2015 та від 26.05.2015 позивач вказував свою дружину ОСОБА_2 членом своєї сім`ї і надавав інформацію про її доходи, так як вона була зареєстрована і проживала у належному позивачу житловому будинку.

У 2016 році працівники відповідача проінформували позивача, що для надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг не враховуються доходи членів сім`ї із складу домогосподарств, у разі, коли їх місце проживання відмінне від адреси домогосподарства, тому, так як дружина позивача не зареєстрована і не проживає у житловому будинку позивача, то її не треба вказувати в декларації.

За такої інформації у наданій позивачем декларації від 04.07.2016 позивач не вказував свою дружину ОСОБА_2 членом сім`ї і не надавав інформацію про її доходи.

У наступному субсидія на оплату житлово-комунальних послуг працівниками відповідача призначалась позивачу автоматично, без заповнення декларації.

Останню декларацію позивач заповнив 04.06.2019.

Від начальника управління соціального захисту населення Корюківської райдержадміністрації до позивача надійшов лист-повідомлення № 01-22/3908 від 07.08.2019, у якому позивача повідомлено про те, що у зв`язку із внесенням змін до «Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ № 848 від 21.10.1995 (в редакції постанови КМУ №329 від 27.04.2018) і введення їх в дію з 01.05.2018 під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї осіб із складу домогосподарств, у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Тобто призначення житлової субсидії на наступний строк здійснюється після подання нових заяв та декларацій. У травні місяці минулого року позивач не повідомив про те, що перебуває у шлюбі і дружина зареєстрована за іншою адресою. У зв`язку із відсутністю даної інформації позивачу було автоматично продовжено нарахування виплату субсидій. Також у листі вказувалось, що позивачу неправомірно було призначено і перераховано (виплачено) житлову субсидію за період з 01 травня 2018 року по 15 квітня 2019 року у сумі 22869,43 грн, за травень 2018 року - січень місяць 2019 року перераховану субсидію у сумі 14192,13 грн буде знято з його особових рахунків виконавцями послуг і повернуто до державного бюджету, а неправомірно отриману житлову субсидію за лютий-квітень 2019 року у сумі 8677,30 грн позивачу необхідно повернути до 07.09.2019 на відповідний рахунок.

Вважаючи вказане повідомлення від № 01-22/3908 від 07.08.2019 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача з заявою про призначення субсидії умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначало Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі – Положення № 848).

Кабінетом Міністрів України 27.04.2018 прийнято постанову № 329 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1022”, якою Положення № 848 викладено у новій редакції та пунктом 2 якої установлено, що з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є, зокрема, особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.

Пунктом 5 вищевказаної постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з 01.05.2018.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Положення № 848 (тут і далі – у редакції, чинній на час прийняття рішення про припинення виплати житлової субсидії) право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (абзац перший пункт 3 Положення № 848).

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення № 848 житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку).

Приписами абзаців першого, третього та п`ятого пункту 9 Положення № 848 встановлено, що під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (абзац перший пункт 10 Положення № 848).

Пунктом 22 Положення № 848 передбачено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг, серед іншого, у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.

Так, абзац перший пункту 16 Положення № 848 (в редакції, чинній на 01.05.2018) передбачав, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Водночас, вищезазначений абзац пункту 16 Положення № 848 з 01.10.2018 передбачає, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний строк для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім осіб, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, осіб, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства, орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

В силу абзацу третього пункту 16 Положення № 848 особам, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, особам, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства, орендарям, внутрішньо переміщеним особам, громадянам, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарствам, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб, призначення житлової субсидії на наступний строк здійснюється після подання нових заяви та декларації.

Також, абзац шістнадцятий пункту 16 Положення № 848 передбачає, що громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема: зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарства (орендар, внутрішньо переміщена особа - членів домогосподарства, які фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), їх соціального статусу; зміни у складі сім`ї члена домогосподарства; зміну переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміну переліку витрат на управління багатоквартирним будинком; зміну управителя, виконавця комунальних послуг, створення об`єднання; настання умов, зазначених у підпунктах 2 і 4 пункту 6 цього Положення.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що положеннями пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1022” передбачено перелік випадків, в яких призначення житлової субсидії з 01.05.2018 має здійснюватися лише після подання нових заяви і декларації, зокрема, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.

Водночас, абзацами першим та третім пункту 16 Положення № 848 (в редакції з 01.05.2018) такий випадок не був передбачений, а лише з 01.10.2018 редакція зазначених норм передбачає, що особам, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства, призначення житлової субсидії на наступний строк також здійснюється після подання нових заяви та декларації.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач, враховуючи положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, а також наявну у нього інформацію про дружину ОСОБА_2 , яка не зареєстрована за адресою домогосподарства, мав припинити виплату субсидії позивачу або у разі подання нових заяви і декларації призначити її позивачу з 01.05.2018.

Проте, такі заява та декларація ОСОБА_1 подані не були, а житлова субсидія була автоматично відповідачем призначена на наступний період без врахування положень чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5, в разі виявлення помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення в розрахунку розміру призначеної субсидії орган соціального захисту населення повідомляє отримувача субсидії про розмір недоплачених чи переплачених коштів.

Суми субсидій, надміру перерахованих внаслідок допущеної помилки повертаються на підставі заяви громадянина про добровільне повернення коштів в тих випадках, коли субсидія на наступний термін не призначається.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних заяв про добровільне повернення коштів позивач не писала, що не заперечується відповідачем.

Так в абзаці 16 пункту 22 Положення № 848 зазначено, що у випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

Абзацами четвертим - восьмим пункту 22 Положення № 848 встановленні випадки, у яких сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 16 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених в абзаці восьмому пункту 7 цього Положення.

Отже, законодавством передбачено види можливості повернення суми субсидії перерахованої (виплаченої) надміру, які можуть бути застосовані відповідачем лише за настанням відповідної умови.

Оскільки судом встановлено, що позивачем недостовірні відомості не подавались, то у відповідача відсутні підстави для повернення суми субсидії шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії на підприємствах - виробниках/виконавцях житлово-комунальних послуг.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б свідчили про свідоме неповідомлення позивачем про зміну у складі зареєстрованих у його житловому приміщенні відповідачем не надано і судом не встановлено.

Натомість, у даному спорі, відповідач фактично перекладає свою відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень при призначенні субсидії на позивача.

Враховуючи викладене, й надмірне перерахування житлової субсидії виникло внаслідок помилки, допущеної працівником органу соціального захисту населення.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 71 рішення у справі "Рйсовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" заява № 36548/97, п. 58).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40).

Крім того, в даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном, а відповідно до тлумачення й усталеної практики Європейського суду з прав людини (напр. рішення в справах “Спорронг і Льоннрот проти Швеції”, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства”. “Іммобільяре Саффі” проти Італії”, “East/West Alliance Limited” проти України”. “Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії” тощо) в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід виокремлювати три норми: перша норма (перше речення першого абзацу) - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном; друга норма (друге речення першого абзацу) - охоплює питання позбавлення права власності та визначає для цього певні критерії и умови; третя норма (другий абзац) - визнає право договірних держав, зокрема, контролювати використання майна в загальних інтересах. При цьому, як підтверджується практикою Суду, друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі “Іатрідіс проти Греції” [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі “Антріш проти Франції”, від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та “Куиюглу проти Болгарії”, заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити “справедливий баланс” між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі “Спорронг та Льонрот проти Швеції”, пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення віл 21.02.1986 у справі “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства”. п. 50, Series А N 98).

За таких обставин, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке зазначене у листі - повідомленні № 01-22/3908 від 07.08.2019 щодо неправомірності призначення і перерахування (виплати) ОСОБА_1 житлової субсидії за період з 01 травня 2018 року по 15 квітня 2019 року у сумі 22869,43 грн, щодо зняття з особових рахунків ОСОБА_1 виконавцями послуг і повернення до державного бюджету перерахованої ОСОБА_1 субсидії за травень 2018 року - січень 2019 року у сумі 14192,13 грн, щодо вимоги до ОСОБА_1 про повернення отриманої житлової субсидії за лютий-квітень 2019 року у сумі 8677,30 грн, у зв`язку з тим, що воно є необґрунтованим та результати його застосування є протиправними.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій.

Позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, зазначене у листі - повідомленні № 01-22/3908 від 07.08.2019 щодо неправомірності призначення і перерахування (виплати) ОСОБА_1 житлової субсидії за період з 01 травня 2018 року по 15 квітня 2019 року у сумі 22869,43 грн, щодо зняття з особових рахунків ОСОБА_1 виконавцями послуг і повернення до державного бюджету перерахованої ОСОБА_1 субсидії за травень 2018 року - січень 2019 року у сумі 14192,13 грн, щодо вимоги до ОСОБА_1 про повернення отриманої житлової субсидії за лютий-квітень 2019 року у сумі 8677,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Вокзальна, 9, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ - 03196067).

Повне судове рішення складено 21 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан