Рішення № 86546836, 11.12.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1181/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шеремети І.С.,

представника відповідача Бабчука В.І., Фадєєвої К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові (у новій редакції) ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу винесену начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області Луцак І.Г. від 11 квітня 2019 року - №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/142 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 41 730,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу винесену начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області Луцак І.Г. №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143 від 11 квітня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 4173,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.04.2019р. відповідачем на підставі акту інспекційного відвідування винесено постанови: №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143, якою на позивача накладено штраф в розмірі 41 730,00 грн.; №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143, якою на позивача накладено штраф в розмірі 4173,00грн.

Позивач вважає вказані постанови протиправними, оскільки, на її думку, їх прийнято на підставі результатів інспекційного відвідування, проведеного з порушенням процедури, мало формальний характер, а результати інспекційного відвідування не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що посадова особа, яка проводила перевірку, станом на момент відвідування, мала інформацію про те, що позивач перебуває за межами здійснення підприємницької діяльності та не могла надати необхідні для перевірки документи. Таким чином, на думку позивача, інспектор Держпраці підійшов формально до складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-723/19/423 та Вимоги про надання документів №ЧВ-723/19/426/ПД від 20.03.2019р. Крім того, позивач зазначає, що головний державний інспектор, який здійснював інспекційне відвідування повинен був провести перевірку саме дотримання трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 , при цьому в ході проведеного заходу позивач пояснювала інспектору, що у неї відсутні трудові відносини з указаною особою. Проте, незважаючи на вказане, посадовою особою все ж здійснено інспекційне відвідування, що, на думку позивача, вчинено за межами наданих Законом повноважень.

Стосовно виявлених в ході відвідування порушень позивач вказує, що перевірка, зокрема, встановила порушення нею п.п. 1,2,4 ст.29 КЗпП, а саме до початку роботи ОСОБА_3 не ознайомлено з інструкціями щодо прав та обов`язків працівника, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктовано з правилами техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Поряд із цим, позивачка стверджує, що такі документи надані до позову, тобто є в наявності, при цьому не вимагалися при перевірці. Про відсутність такої документації позивач зазначила в поясненні на вимогу посадової особи, яка здійснювала перевірку, при цьому, пояснення, як стверджує позивач, складено під тиском, що, на її думку, підтверджується відсутністю у таких підпису про роз`яснення вимог ст.63 Конституції України.

Також, позивач заперечує порушення нею вимоги щодо повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття на роботу працівника ОСОБА_3 , трудовий договір з якою був укладений 05 листопада 2018 року під кінець робочого дня в другій його половині. Позивач пояснює, що на наступний день надала повідомлення про прийняття працівника на роботу до фіскальної служби в смт Путила за вхідним №10440 від 06.11.2018р., оскільки, зробити це в той же день не мала фізичної можливості.

Крім того, позивач зазначає, що нею не було допущено порушень при виплаті компенсації з приводу не використаної відпустки працівником ОСОБА_3 . Пояснює, що з урахуванням фактично відпрацьованих днів (14 робочих днів) працівнику ОСОБА_3 за грудень 2018 року повинна була бути виплачена заробітна плата в розмірі 1708грн., однак виплачено сума 2035грн., в яку було враховано розмір компенсації за невикористану відпустку.

Зважаючи на викладені обставини, позивач вважає оскаржувані рішення неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих органу контролю повноважень та у спосіб що не передбачений чинним законодавством, а відтак повинні бути скасовані.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування у позивача стала отримана Управлінням Держпраці інформація із Головного Управління ПФУ у Чернівецькій області та інформація з Усть-Путильської сільської ради Путильського району стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка використовує найману робочу силу без належного врегулювання трудових відносин та недотримання норм законодавства про працю.

Зазначає, що під час інспекційного відвідування встановлено, що відсутні первинні документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, у зв`язку з чим, головним інспектором Митрофан П.Т. строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 28 березня 2019 року для надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, про що складено акт та направлено фізичній особі-підприємцю письмову вимогу про надання таких документів від 20.03.2019р.

У ході інспекційного відвідування встановлено, зокрема, що до початку роботи 06.11.2018р. ОСОБА_3 не ознайомлено з інструкціями щодо прав та обов`язків працівника, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктувано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, що є порушенням п.п.1,2,4 статті 29 КЗпП України. Також, при прийнятті на роботу ОСОБА_3 з 06.11.2018р. згідно наказу №5 від 05.11.2018р. (за трудовим договором початок роботи з 9.00год.) повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу указаного праціника подано 06.11.2018року з датою формування повідомлення у страхувальника 08.11.2018р. За табелями обліку робочого часу не відображено кількість відпрацьованих днів та годин за листопад та грудень місяці 2018 року. Звільненій з роботи 19.12.2018р. ОСОБА_3 не нараховано та не виплачено в день звільнення компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований період її роботи у ФОП ОСОБА_1 з 06.11.2018р. по 19.12.2018р.

Враховуючи наведені вище обставини, відповідач вважає, що головний державний інспектор, який здійснював контрольний захід щодо позивача, дійшла вірного висновку про те, що у правовідносинах між позивачем та найманими фізичними особами порушуються норми, що перешкоджає реалізації працівницями права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що оскаржувані постанови прийняті з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 25.10.2019р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 27.11.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.12.2019р.

У судовому засіданні 11.12.2019р. позивач та її представник виступили із вступним словом, в якому підтримали позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.

Представники відповідача у вступному слові зазначили, що при винесенні оскаржуваних рішень дотримано всіх вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) станом на час проведення інспекційного відвідування здійснює підприємницьку діяльність в магазині "Альянс", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Усть АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 район АДРЕСА_3 КВЕД: 47.25 роздрібна торгівля спиртними напоями в спеціалізованих магазинах (а.с.37).

В ході судового розгляду встановлено та не заперечувалося сторонами, що на другому поверсі магазину "Альянс", розташовано приміщення перукарні (а.с.84 на звороті).

На адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшов лист з Усть-Путильської сільської ради від 09.01.2019р. №01, з відображенням інформації щодо неналежного оформлення трудових відносин найманих працівників та суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність на території сіл Усть-Путильської ОТГ для вжиття заходів, передбачених законодавством України про працю, у якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 у перукарні, за адресою АДРЕСА_3 здійснює діяльність без оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 (а.с.83-84.

Згідно інформації, яка направлена до Управління Держпраці у Чернівецькій області з ГУПФУ в Чернівецькій області листом від 09.01.2019р. №806/03 "Щодо результатів моніторингу відомостей з реєстру застрахованих осіб за критеріями показників" значиться ФОП ОСОБА_1 , як особа, яка у листопаді 2018 року збільшила на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою "неповний робочий час" (а.с.85).

На підставі змісту викладеної у зазначених листах інформації керівником Управління Держпраці у Чернівецькій області було прийнято наказ від 19.03.2019р. №159 про проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин (а.с.82).

Відповідно до направлення №04-122 від 19.03.2019р. на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , на підставі наказу від 19.03.2019р. №159, рішення керівника за результатами аналізу інформації, викладеної в листі Усть-Путильської сільської ради від 09.01.2019р. №01 та інформації ГУПФУ в Чернівецькій області листом від 09.01.2019р. №806/03, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Митрофан П.Т. було проведено інспекційне відвідування, яке згідно вказаних документів було заплановано тривалістю 2 робочих дні з 20.03.2019р. по 21.03.2019р. (а.с.86).

Згідно з актом про неможливість проведення інспекційного відвідування, складеного 20.03.2019р. інспектором праці Митрофан П.Т. №ЧВ-723/19/423/НД, інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 неможливо провести у зв`язку, зокрема, з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (а.с.87-88).

20.03.2019р. інспектором праці Митрофан П.Т. складено вимогу про надання документів №ЧВ-723/19/423/ПД, на підставі якої у зв`язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування, строк його проведення зупинено на 8 (вісім) календарних днів до 28.03.2019р. Даною вимогою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 28.03.2019р. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме:

- трудові договори з найманими працівниками, накази про прийом на роботу;

- повідомлення про прийом працівників на роботу;

- табелі обліку робочого часу;

- накази про звільнення працівників;

- документи, які підтверджують нарахування належних працівникам сум заробітної плати;

- платіжні відомості на виплату заробітної плати працівникам;

- журнали з охорони праці та інструктажу працівників;

- посадові інструкції працівників;

- Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.89).

Акт та вимога у зв`язку з неможливістю особистого вручення направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням та вручені останній 25.03.2019р., що підтверджується її підписом в рекомендованому повідомленні (а.с.90).

За результатами інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 було складено акт №ЧВ-723/19/423/НД/АВ від 28.03.2019р., яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме:

- п.п.1,2,4 ст.29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яке полягає в тому, що до початку роботи 06.11.2019р. ОСОБА_3 не ознайомлено з інструкціями щодо прав та обов`язків працівника, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

- постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2019р. №413, - яке полягає в тому, що підприємець не повідомила територіальний орган Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_3 до початку її роботи продавцем в магазині «Альянс»;

- ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" - за табелями робочого часу не відображено кількість відпрацьованих днів та годин за листопад - грудень 2018року;

- ч.1 ст.83 КЗпП України - звільненій з роботи 19.12.2018р. ОСОБА_3 не нараховано та не виплачено в день звільнення 19.12.2018р. компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований період її роботи у ФОП ОСОБА_1 з 06.11.2018р. по 19.12.2018р. (а.с.103-108).

На підставі висновків вказаного акту, 28.03.2019р. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П, в якому надано строк до 02.04.2019р. на їх усунення (а.с.108).

11.04.2019р. на підставі висновків акту інспекційного відвідування №ЧВ-723/19/423/НД/АВ від 28.03.2019р. начальником Управління Луцак І.Г. було прийнято:

- постанову №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/142, якою на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 41730,00грн. - за порушення вимог ч.1 ст.83 КЗпП України (а.с.18);

- постанову №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143, якою на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 4173,00 грн. - за порушення п.п.1,2,4 ст.29 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2019р. №413, ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" (а.с.19).

Позивач, не погодившись із прийнятими Управлінням Держпраці постановами за результатами проведеної перевірки, звернулася до суду із даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Відповідно до п.п.5 п.4 Положення про Управління Державної служби України з питань праці у Чернівецькій області (далі – Управління), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 03.08.2018р. №84 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п.50 цього ж пункту Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 8 вересня 2004 року №1985-IV та «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 року № 1986-IV.

Названі конвенції мають пріоритетне значення, в силу того, що статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Стаття 12 Конвенції №81 визначає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Згідно зі статтею 16 Конвенції №81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Вказана Постанова Кабінету Міністрів України визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17. Разом з тим, суд зазначає, що на час здійснення інспекційного відвідування Порядок №295 був чинним, а відтак підлягає застосування до спірних правовідносин.

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені в п.5 Порядку №295.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, (зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків).

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

В силу пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, підставу та предмет перевірки.

Судом встановлено, що підставою для проведення контрольного заходу у позивача став наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 19.03.2019р. №159, прийнятий у зв`язку з прийняттям керівником рішення на підставі: аналізу інформації, наданої ГУПФУ в Чернівецькій області листом від 09.01.2019р. №806/03, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 встановлена як особа, яка у листопаді 2018 року збільшила на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою "неповний робочий час"; листа з Усть-Путильської сільської ради від 09.01.2019р. №01, у якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 у перукарні, за адресою АДРЕСА_3 здійснює діяльність без оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає, що підстави для здійснення інспекційного відвідування відповідають підпункту 3 пункту 5 Порядку №295.

Крім того, Наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08.10.2018р. №526 про проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржувався. Будь-яких відміток щодо незгоди з підставами проведення перевірки акт інспекційного відвідування не містить.

Водночас, порушення процедури в ході проведення щодо неї інспекційного відвідування позивачка обґрунтовує тим, що станом на момент відвідування інспектор мала інформацію про те, що вона перебуває за межами здійснення своєї підприємницької діяльності та відповідно не могла у вказаний день надати необхідні документи. Відтак, на думку позивачки, посадова особа Держпраці підійшла до винесення даних документів формально. Крім того, позивач вказувала на те, що такі документи складені не на місці здійснення інспекційного відвідування та не надані їй для ознайомлення.

З приводу таких доводів, суд зазначає наступне.

Згідно з п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

В пункті 18 Порядку №295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Водночас, застережень щодо місця складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та письмової вимоги Порядок №295 не містить.

Так, судом встановлено, та не заперечувалося сторонами в ході судового розгляду, що 20.03.2019р. посадові особи відповідача прибули до місця, що є об`єктом заходу для проведення інспекційного відвідування. При цьому, за місцем здійснення діяльності позивачки остання була відсутня. В магазині «Альянс» був присутній її чоловік, ОСОБА_4 , який повідомив, що підприємець ОСОБА_1 відсутня, оскільки перебуває в санаторії. При цьому, до приміщення перукарні, що знаходиться на другому поверсі магазину посадовців Держпраці допущено не було.

Саме вказані обставини стали підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.03.2019р. №ЧВ-723/19/423/НД та вимоги про надання документів №ЧВ-723/19/423/ПД, а також зупинення інспекційного заходу до 28.03.2019р. Указані акт та вимога направлені позивачу та отримані нею 25.03.2019р.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що доводи позивача у цій частині є необґрунтованими. Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування ОСОБА_1 було дотримано процедури, визначеної чинним на той час Порядком №295.

З приводу суті виявлених перевіркою порушень суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем накладено штраф на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 4173,00 грн. на підставі постанови №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143 за порушення позивачкою п.п.1,2,4 ст.29 КЗпП України, постанови КМУ "Про порядок повідомлення ДФС та її територіаль ним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015р. №413, ч.2 статті 30 Закону України "Про оплату праці".

Статтею 29 КЗпП України визначено обов`язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце. В пунктах 1, 2, 4 указаної статті зазначено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний:

- роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно з вимогою постанови КМУ "Про порядок повідомлення ДФС та її територіаль ним органам про прийняття працівника на роботу" від 17 червня 2015 р. №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

За правилами ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно з актом інспекційного відвідування в ході вказаного заходу посадовою особою органу контролю встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.п.1, 2, 4 ст.29 КЗпП України, а саме до початку роботи 06.11.2018р. ОСОБА_3 не ознайомлено з інструкціями щодо прав та обов`язків працівника, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

З приводу вказаного, ФОП ОСОБА_1 надала письмове пояснення, згідно якого, зокрема, слідує, що інструктаж зі ОСОБА_3 позивач не проводила (а.с.102).

Водночас, позивач спростовує надані нею пояснення та факт не ознайомлення з такими документами працівника тим, що її пояснення написані під тиском без роз`яснення ст.63 Конституції України , а також доданими до позову документами, які свідчать, що ОСОБА_3 ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони до початку роботи 06.11.2018р.

Натомість, такі твердження спростовуються поясненнями ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи, з яких видно, що такі написані власноручно та з положеннями ст.63 Конституції вона ознайомлена (а.с.102).

Позивачем до позову додані документи, що, на її думку, свідчать про те, що ОСОБА_3 ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктовано з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони до початку роботи 06.11.2018р. (а саме 05.11.2018р.). Поряд із цим, суд зауважує, що докази про проведення зі ОСОБА_3 інструктажу, а також що її ознайомлено з Правилами внутрішнього трудового розпорядку не дають можливості достеменно встановити дату їх складання, тобто їх достовірність.

У зв`язку з цим, суд виходить з того, що факт не проведення інструктажу з працівником, передбаченого пунктом 4 ст.29 КЗпП України підтверджений власними поясненнями позивачки, наданими в ході перевірки, натомість факт не ознайомлення ОСОБА_3 з Правилами внутрішнього трудового розпорядку таким, що не може бути підтверджений у зв`язку з відсутністю відповідної відмітки у Вимозі про надання документів та неможливість встановити його актуальність станом на момент складання акту інспекційного відвідування.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що висновок про порушення позивачем пунктів 1, 2 ст.29 КЗпП України в ході судового розгляду не підтвердився.

До аналогічного висновку суд доходить і щодо порушення в частині не повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_3 до початку її роботи продавцем в магазині «Альянс».

Так, перевіркою встановлено, що при прийнятті на роботу ОСОБА_3 з 06.11.2018р. згідно наказу №5 від 05.11.2018р. повідомлення до Путильського відділення Вижницької ОДПІ про прийом на роботу подано 06.11.2018р. з датою формування повідомлення у страхувальника 08.11.2018р.

З приводу вказаного суд зазначає, що дата формування повідомлення у страхувальника 08.11.2018р. не залежить від волі роботодавця. При цьому, з повідомлених позивачем обставин встановлено, що трудовий договір зі ОСОБА_3 був укладений 05 листопада 2018 року під кінець робочого дня, у зв`язку з чим у неї не було можливості того дня до завершення робочого часу з`явитись до Державної фіскальної служби у Путильському районі. З огляду на те, що на наступний день з часу фактичної дії трудового договору, позивач направила до фіскальної служби вказане повідомлення, суд вважає, що порушення вказаного в постанові КМУ №413 строку є незначним.

Зі змісту акту від 28.03.2019р. слідує, що за табелями обліку робочого часу, наданими до перевірки не відображено кількість відпрацьованих днів та годин за листопад та грудень місяці 2018 року, що є порушенням ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці". Зазначена обставина підтверджується копіями указаних табелів робочого часу, засвідчені підписом Яківюк З.П. (а.с.93-94).

При цьому, додані позивачем до позову табелі обліку робочого часу відрізняються від наданих в ході перевірки, відтак, на думку суду, не можуть бути належними доказами у справі. Таку розбіжність позивач та її представник в ході судового розгляду обґрунтовано не пояснили (а.с.33-34).

З наведеного слідує, що відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці".

В абзаці 8 частини 2 ст.265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Проаналізувавши наведене вище, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині не підтвердженості порушень з її боку вимог пп.1,2 ст.29 КЗпП України.

Крім того, порушення постанови КМУ "Про порядок повідомлення ДФС та її територіаль ним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015р. №413 є, на думку суду, незначним.

Разом з тим, відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 4173,00грн. (у розмірі мінімальної заробітної плати), передбачена в абзаці 8 частини 2 ст.265 КЗпП України, до позивача застосована за наведені вище порушення в сукупності з порушенням ч.2 ст.30 Закону України "Про оплату праці".

З указаних підстав, суд вважає, що постанова №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/143 від 11 квітня 2019 року про накладення на позивача штрафу, винесена начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області Луцак І.Г. на підставі абзацу 8 частини 2 ст.265 КЗпП України є правомірною. Відтак, позовна заява в цій частині не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи слідує, що в ході перевірки, також, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.83 КЗпП України, у зв`язку з чим на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України відповідачем прийнята постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 41730,00грн. №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/142.

Згідно з ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

В ході перевірки інспектором праці встановлено, що звільненій згідно наказу №6 від 19.12.2018р. з роботи ОСОБА_3 не нараховано та не виплачено в день звільнення компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований період її роботи у ФОП ОСОБА_1 з 06.11.2018р. по 19.12.2018р. (а.с.98).

Вказана обставина підтверджується інформацією, що відображена у відомостях про нарахування та виплати заробітної плати за грудень 2018 року та за листопад 2018 року, згідно яких ОСОБА_3 нараховано заробітну плату у листопаді 2018 року - 3723грн., у грудні 2018 року - 2331грн., у графі "відпускні" значаться нулі (а.с.91-92).

Поряд із цим, ОСОБА_1 у позові зазначає, що з урахуванням фактично відпрацьованих днів (14 робочих днів) працівнику ОСОБА_3 за грудень 2018р. позивачка повинна була виплатити заробітну плату в розмірі 1708 грн., однак нею виплачено суму 2035грн., в яку було враховано розмір компенсації за невикористану відпустку.

Натомість твердження щодо переплати заробітної плати не є підтвердженням виплати працівниці компенсації за невикористану відпустку. Крім того, документи надані позивачем до перевірки, а саме, відомості про нарахування та виплати заробітної плати, свідчать про те, що виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні ОСОБА_3 не була здійснена.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог ч.1 ст.83 КЗпП України.

Згідно з абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Зважаючи на правомірність висновку відповідача щодо порушення ОСОБА_1 мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме ч.1 ст.83 КЗпП України, суд вважає, що ним правомірно, на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, прийнято постанову №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/142, якою на останню накладено штраф в розмірі 41730,00грн.

Відтак, адміністративний позов в частині скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ-723/19/423/НД/АВ/П/МГ-1ФС/142 від 11.04.2019р. також не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 , та які б були підставою для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу. При цьому, доводи позивача щодо відсутності з її боку факту порушення п.п. 1,2 ст.29 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2019р. №413, хоч і визнані судом обґрунтованими, проте не скасовують її відповідальності в іншій частині. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийнятих рішень, натомість позивачкою на підтвердження заявлених вимог доказів не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул.Зелена, 3, м.Чернівці, 58003 код ЄДРПОУ 39888333)

Суддя В.О. Кушнір