Ухвала суду № 86546718, 21.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/4143/19

УХВАЛА

21 грудня 2019 рокум. Хмельницький Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецький І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить зобов`язати Хмельницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану видати дублікат свідоцтва про одруження та копію актового запису про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд досліджуючи позовну заяву та додані документи встановив, що позивач 28.09.2018 звернувся до відповідача із заявою про отримання копії свідоцтва про шлюб та копії актового запису про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав з листа відповідача від 16.10.2018 № 2641/15.19.6-98. Позивачем не вказано та не надано доказів коли саме отриманий лист № 2641/15.19.6-98 від 16.10.2018.

Фактично з моменту отримання відповіді від Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в позивача почався перебіг строків звернення до адміністративного суду, проте останнім не подано до суду жодних доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду в шестимісячний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав із зазначеними позовними вимогами.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про звернення до суду поза межами строку звернення до суду визначеного КАС України.

Між тим, позивачем не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надання доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя/підпис/І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький