Рішення № 86546673, 21.12.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2355/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 20.04.2018 вислугу років в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р. 10міс. 04дн. у Державній кримінально - виконавчій службі;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції, стаж служби на різних посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань, що становить в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р.10міс. 04дн. та видати ОСОБА_1 довідку з урахуванням перерахованої вислуги років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 2012 по 20.04.2018 року проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, мала спеціальне звання "старший лейтенант внутрішньої служби".

З 2012 року по 20.04.2018 я проходила службу на різних посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань та мала спеціальне звання "старший лейтенант внутрішньої служби".

Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 20.04.2018 № 83/ОС мене було звільнено з посади інспектора Білозерського районного відділу з питань пробації згідно із п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ "Про Національну поліцію" (за скороченням штатів) та оголошено вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р. 10 міс. 04дн.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 17.04.2018 № 88 о/с мене призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектора превенції Корабельного ВП ХВП ГУНП з 21.04.2018.

В подальшому, я була поновлена у спеціальному званні та наказом ГУНП в Херсонській області від 31.05.2019 № 157 о/с мені було присвоєне чергове спеціальне звання "капітан поліції".

Разом з тим, мені стало відомо, що до мого стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, протиправно не було зараховано стаж служби на різних посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань.

Вважаючи дії ГУНП в Херсонській області щодо не зарахування позивачки до стажу служби в Національній поліції стажу служби на різних посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань, що станом на 20.04.2018 становив в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р. 10 міс. 04дн., що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - протиправними, в подальшому позивачка звернулась до ГУНП в Херсонській області із відповідною заявою.

Листом ГУНП в Херсонській області № 2797/01/2-2019 від 17Л0.2019 позивачці було відмовлено в задоволені заяви у зв`язку з відсутністю підстав для зарахування їй до стажу служби в Національній поліції України служби на посадах у Державній кримінально-виконавчій службі України з посиланням на положення ст. 78 ЗУ "Про Національну поліцію".

Вважає відмову та бездіяльність ГУНП в Херсонській області щодо не зарахування їй до стажу служби в Національній поліції, стажу служби на різних посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань необґрунтованими та противоправними у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 12.11.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи. Судове засідання призначено на 05.12.2019 року.

29.11.2019 року до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач проти позову заперечує, зазначає, що ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено зарахування до стажу служби в поліції період служби позивачки в Державній пенітенціарній службі або в Кримінально-виконавчій службі. Також, зазначає, що на його думку, однакове правове регулювання порядку проходження служби в органах Національної поліції, міліції та Кримінально-виконавчій службі не прирівнює такі служби одна до одної.

На підставі викладеного, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Наказом Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 20.04.2018 року №83/ОС "Про звільнення ОСОБА_1 " визначено звільнити ОСОБА_1 згідно з п.4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 .

Визначено вислугу років позивачки на день звільнення в календарному обчисленні 06 років 5 місяців та 8 днів, у пільговому обчисленні - 07 років 10 місяців 4 дні.

17.04.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектора превенції Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУНП з 21.04.2018 року, присвоївши спеціальне звання рядовий поліції.

Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та визначення тривалості чергової відпустки станом на 01.05.2018 року зазначений - 10 днів.

31.05.2019 року Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області №157 о/с дск "Про особовий склад" ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання капітана поліції.

17.09.2019 року позивачка звернулась до ГУНП в Херсонській області з заявою в якій просила зарахувати їй до стажу служби в національній поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби на різних посадах у Державній кримінально-виконавчій службі органів виконання покарань, що станом на 20.04.2018 року становив в календарному обчисленні 06 років 5 місяців 8 днів у пільговому обчисленні 07 років 10 місяців 4 дні.

17.10.2019 року листом №2797/01/2-2019 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що підстави для зарахування до стажу її служби стаж служби на посадах в Державній кримінально-виконавчій службі відсутні.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.

Як встановлено статтею 130 Виправно-трудового кодексу України, який діяв до 01.01.2004 на працівників рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На спеціалістів кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань, поширюється дія закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV визначено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Однак, прийнятий в подальшому Закон України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV не надав належного законодавчого врегулювання питанню проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту, а лише на постійній основі закріпив відсилочну норму стосовно зазначених питань.

Так, ч. 5 статті 23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 № 2713-IV передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

У попередніх редакціях даного Закону визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист, визначений Законом України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Згідно преамбули зазначеного Статуту, його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Таким чином, на ОСОБА_1 як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу") під час проходження ними служби в період, що досліджується розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі, ст. ст. 22, 23 Закону України "Про міліцію", відповідні статті Закону України "Про національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Також, був прирівняний до служби в міліції період служби позивачки в системі органів і установ виконання покарань в об`ємі правового і соціального захисту.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що в правовому аспекті служба в органах внутрішніх справ (в подальшому - в поліції) аналогічна службі персоналу органів і установ виконання покарань.

А тому, служба ОСОБА_1 в складі персоналу органів і установ виконання покарань підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі пункту 3 (до 07.11.2015 року - дати набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію") частини другої статті 78 Закону №580-VIII та на підставі п.1 ч.2 зазначеної статті закону ( після 07.11.2015 року - дати набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію").

В інакшому випадку, на думку суду, має місце необґрунтована відмінність, хоч і зумовлена приписами статті 78 Закону №580-VIII, в ставленні щодо персоналу органів і установ виконання покарань (на яких не розповсюджується дія ЗУ "Про державну службу"), від ставлення до працівників органів внутрішніх справ України та поліцейських, за умови того, що правова сутність зазначених груп працівників є ідентичною. Тобто утворюється ситуація, за якої внаслідок застосування формально нейтральних правових норм статті 78 Закону №580-VIII для певної групи осіб (персоналу органів і установ виконання покарань) виникають менш сприятливі умови проходження служби в поліції порівняно з іншими групами осіб, перелік яких прямо передбачений приписами зазначеної статті, при цьому таке застосування, в даному конкретному випадку немає правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети, способи досягнення якої є належними та необхідними.

З аналізу зазначеного, на думку суду, вбачається, що не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на дату звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби вислугу років може бути розцінено як прояв непрямої дискримінації щодо неї.

Крім того, суд вважає зазначити наступне.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог та, як наслідок, до необхідності їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну станом на 20.04.2018 вислугу років в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р. 10міс. 04дн. у Державній кримінально - виконавчій службі та шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції, стаж служби на посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань, що становить в календарному обчисленні 06р. 05міс. 08дн., у пільговому обчисленні 07р.10 міс. 04дн.

Також, відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог наведеної статті слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 40108782, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) щодо не зарахування ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу служби в поліції наявну станом на 20.04.2018 вислугу років в календарному обчисленні 06 років 05 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні 07 років 10 місяців 04 дні у Державній кримінально - виконавчій службі.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області (Код ЄДРПОУ: 40108782, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу служби в Національній поліції, стаж служби на посадах у Державній кримінально - виконавчій службі органів виконання покарань, що становить в календарному обчисленні 6 років 05 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні 07 років 10 місяців 04 дні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 106020000