Ухвала суду № 86546643, 18.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

18 грудня 2019 р. Справа № 520/1617/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Бєлової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та його призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції поновити з 01.12.2017 ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.

Ухвалою суду від 11.03.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовлено. Залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 року по справі № 520/1617/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду 13.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 520/1617/19 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 520/1617/19, Верховний Суд виходив з того, що судами не надано оцінки статті 47 КЗпП України та тому факту, що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом; отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

29.10.2019 справа надійшла до провадження судді Білової О.В.

Позивач в наданій заяві про поновлення пропущеного строку посилається на те, що з моменту прийняття спірного наказу і до моменту звернення з позовом позивач не був ознайомлений з наказом № 519 о/с від 30 листопада 2017 року про його звільнення з посади інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та його призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції. Вказав, що про факт звільнення його з посади інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції він дізнався 08.02.2019 від представника профспілки «Центр захисту прав поліцейських», який посилався на наявні у нього рішення Харківського окружного адміністративного суду за позовами співробітників Управління патрульної поліції Печеніжського С.В. та ОСОБА_2 про їх незаконне звільнення з посад поліцейських.

Також в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що виконує ті ж самі обов`язки, що виконував на посаді інспектора. Враховуючи те, що призначення поліцейського на посаду відповідно до ст. 58 Закону України «Про поліцію» здійснюється безстроково, що він як інспектор патрульної поліції одночасно є поліцейським, вважав, що знаходиться саме на посаді інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.

Позивач в судовому засіданні підтримав подане клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що він не був ознайомлений зі спірним наказом до початку розгляду справи у суді.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що позивачем не наведено жодних поважних причин для поновленого строку звернення до суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, виходить з таких обставин.

Судом встановлено, що предметом позову в даній справі є визнання незаконним та скасування наказу № 519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та його призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, приписами ч. 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Враховуючи предмет спору, в даному випадку мають застосовуються приписи частини 5 статті 122 КАС України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з положень частини першої статті 59 Закону України “Про Національну поліцію”, служба в поліції є державною службою особливого характеру, тобто є публічною службою в розумінні пункту 15 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017 (пункту 17 частини першої статті 4 КАС України в редакції, чинній після 15.12.2017).

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Таким чином, строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а у справах про звільнення – з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 10.03.2017 № 85 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові із присвоєнням спеціального звання "рядовий поліції".

На виконання наказу Національної поліції України від 13.10.2017 №1074 “Про організаційно-штатні зміни в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України” та на підставі рапорту ОСОБА_1 від 31.10.2017 наказом Департаменту патрульної поліції від 30.11.2017 № 519 о/с рядового поліції ОСОБА_1 з 01 грудня 2017 року призначено поліцейським роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові, звільнивши його з посади інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2017 № 589 о/с ОСОБА_1 , поліцейському роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові, присвоєно спеціальне звання “капрал поліції”. Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2018 № 1256 о/с ОСОБА_1 , поліцейському взводу №1 роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції присвоєно спеціальне звання «сержант поліції».

В журналі видачі службових посвідчень є підпис ОСОБА_1 про отримання ним 30.01.2018 службового посвідчення № 010105, в якому зазначено його посаду - "капрал поліцейський роти №4 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП" та звання –“капрал поліції”.

На підставі наказу Національної поліції України від 14.05.2018 № 470 та рапорту позивача від 24.05.2018 наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 № 680 о/с капрала поліції ОСОБА_1 призначено поліцейським по управлінню патрульної поліції в Харківській області по взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2, звільнивши з посади поліцейського роти № 4 батальйону №2 управління патрульної поліції в Харківській області.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2018 № 1256 о/с ОСОБА_1 , поліцейському взводу №1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП присвоєно спеціальне звання “сержант поліції”.

Предметом цього спору є наказ Департаменту патрульної поліції від 30.11.2017 № 519 о/с, який за своєю правовою природою є рішенням про переміщення поліцейського по службі відповідно до абзацу 1 пункту 3 частини першої статті 65 Закону України “Про Національну поліцію”, про що також зазначено в цьому наказі.

Отже, ця справа стосується проходження публічної служби, а не звільнення з неї, тому строк звернення до суду з даним позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Отже, норма ст. 47 КЗпП України, яка встановлює обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку при звільненні, не застосовується до спірних правовідносин, оскільки позивач не звільнявся зі служби в патрульній поліції, а був переміщений на іншу посаду.

У зв`язку з цим положення частини першої статті 233 КЗпП, які визначають особливості обчислення строку звернення до суду у справах про звільнення, до спірних правовідносин не застосовуються.

Дослідивши власноруч написаний ОСОБА_1 рапорт від 31.10.2017 про призначення на посаду поліцейського та враховуючи статус поліцейського і його основні обов`язки, суд приходить до висновку про те, що про своє переміщення на іншу посаду з 01.12.2017 позивачу було відомо ще з грудня 2017 року, коли він почав виконувати відповідні обов`язки за посадою.

При цьому, знаючи про своє переміщення та бажаючи отримати наказ, позивач до відповідача з відповідною заявою не звертався. Крім того, відсутність примірника наказу жодним чином не завадила позивачу звернутися до суду з даним позовом.

Цей позов поданий ОСОБА_1 до суду 19 лютого 2019 року, тобто з пропуском більше ніж на рік місячного строку звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду, суд не вбачає жодних належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, та вважає наявним підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду із цим позовом.

Суд зазначає, що така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 520/2559/19 .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд зазначає, що поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначено в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим в пункті 47 Рішення ЄСПЛ, Високий Суд вказав, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Отже, у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведено переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

З огляду на наведене, суд відмовляє позивачу у задоволенні його заяви про поновлення строку звернення до суду та залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23 грудня 2019 року.

Суддя Білова О.В.