Ухвала суду № 86546638, 23.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 грудня 2019 р. № 520/13806/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 1 о/с від 19.01.2016 у частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил, з 06 листопада 2015 року;

- поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ з обслуговування міста Харків (м. Харків) ГУМВС України в Харківській області та внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, видати з цього приводу відповідний наказ;

- стягнути з Управління Державної Автомобільної Інспекції Головного Управління МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.01.2016.

Разом із адміністративним позовом позивачем до суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому просить суд визнати прочини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви вказано на обставини того, що із спірним наказом позивача було несвоєчасно ознайомлено та тривалий час позивачу було невідомо про його видання, що, на думку позивача, свідчить про нездійснення відповідачем належного повідомлення про звільнення. Також позивачем вказано на наявність об`єктивних, підтверджених низкою документів, обставин неможливості звернення позивача до суду з огляду на надзвичайно складні життєві обставини. а саме хворобу сина, якому було проведено дві складні операції на серці, першу в квітні 2015 року в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України м. Харкова, а другу 03.03.2016 року в одній із німецьких клінік - клініці ім. Асклепія, м. Санкт-Августин.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 9901/325/19.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах адміністративного позову докази, встановив наступне.

Зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується наказ Головного управління МВС України в Харківській області № 1 о/с від 19.01.2016 у частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) у запас Збройних Сил, з 06 листопада 2015 року.

Водночас, інші позовні вимоги позивача є похідними від даної позовної вимоги.

Зі змісту поданої до суду заяви вбачаються доводи позивача стосовно несвоєчасного та неналежного повідомлення його відповідачем про прийняття такого наказу та зазначено, що наказ позивачем було отримано тільки наприкінці січня 2016 року.

Отже, саме з моменту отримання спірного у даній справі наказу позивач отримав дійсну можливість дізнатися про його звільнення, а відтак і про порушення прав, на захист яких подано цей позов.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, до суду позивач вернувся 17.12.2019 року, тобто поза межами установленого нормами КАС місячного строку.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами, проте позивачем про такі обставини суду повідомлено не було.

Суд зазначає, що позивач, посилаючись на поважність причин пропуску строку на звернення до суду, вказав про порушення відповідачем порядку його звільнення та порядку повідомлення про звільнення, проте зазначені доводи позивача не можуть вважатися судом належними, з огляду на те, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулося після спливу більше ніж трьох років.

Вказане стосується також і інших доводів позивача.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на визнання судом неповажними підстав для поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а також з огляду на положення ч.1 ст.123 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мельников Р.В.