Рішення № 86546601, 12.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

12 грудня 2019 р. справа № 520/9507/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Кокарєва А.П.,

представника відповідача - Білоконь С.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії ,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “АСС-Харківпласт” (далі за текстом - Товариство, ТОВ, платник, заявник), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування наказу ГУ ДПС Харківській області від 06.09.2019 № 236 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області 14.06.2019 № 4140 щодо проведення планової документальної перевірки з 12.09.2019"; 2) визнання протиправним та скасування Акту про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки від 12.09.2019 року № 178/20-40-05- 0308/3401433 та зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області надати ТОВ «АСС-Харківпласт» 90 (дев`яносто) днів на відновлення втрачених документів від дати набрання рішення законної сили.

Ухвалою суду від 17.09.2019р. відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" до Головного управління ДПС у Харківській області в частині позовних вимог про скасування Акту про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки від 12.09.2019 року №178/20-40-05-03-08/3401433.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що у контролюючого органу відсутні підстави для проведення документальної планової перевірки, оскільки після подання повідомлення про знищення первинних документів має бути надано 90 календарних днів для відновлення втрачених первинних документів. Контролюючий орган був зобов`язаний перенести терміни проведення перевірки до дати відновлення та надання документів, а не здійснювати 12.09.2019р. року вихід за податковою адресою платника податків з метою проведення документальної планової виїзної перевірки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, контролюючий орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що відповідно до плану-графіку документальних перевірок на 2019 рік було прийнято наказ від 14.06.2019р. № 4140 «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «АСС Харківпласт» з 26.06.2019р.

Листом від 13.06.2019р. Товариство повідомило Управління про втрату первинних документів бухгалтерського обліку. У зв`язку із цим, Управлінням згідно з п.п.44.5 ст..44 Податкового кодексу України було винесено наказ від 24.06.2019р. №4589 «Про перенесення терміну проведення документальної планової перевірки», було надано платнику 90 календарних днів для відновлення втрачених документів, перенесено проведення перевірки на 12.09.2019р. Отже, 12.09.2019р. працівниками Управління було правомірно здійснено вихід за податковою адресою платника податків з метою проведення документальної планової виїзної перевірки. Намір платника на повторне поспіль перенесення терміну проведення перевірки та надання додаткових 90 календарних днів для відновлення документів, які після відновлення були знов знищені під час пожежі від 26.08.2019 року, є необґрунтованим.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув правого статусу юридичної особи приватного права, у якості платника податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

Відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік ГУ ДФС у Харківській області було видано наказ «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «АСС-Харківпласт» від 14.06.2019р. №4140 з 26.06.2019р. тривалістю 10 робочих днів за період 01.04.2016р.- 31.03.2019р.

13.06.2019 року до ГУ ДФС у Харківській області від Товариства надійшло повідомлення про втрату документів у порядку ст. 44 Податкового кодексу України.

З тексту заяви платника вбачається, що внаслідок ненавмисних дій працівників ТОВ «Поліграфпак НТ» під час пересування та тюкування макулатури, яка зберігалася у тому ж складському приміщенні, були знищені первинні документи бухгалтерського обліку ТОВ «АСС-Харківпласт» за період 01.01.2016р.-31.05.2019р.

24.06.2019 року ГУ ДФС у Харківській області було складено акт щодо неможливості розпочати документальну планову перевірку ТОВ «АСС-Харківпласт» у зв`язку з втратою первинних документів.

На підставі п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України наказом ГУ ДФС у Харківській області від 24.06.2019р. № 4589 було перенесено термін проведення документальної планової перевірки ТОВ «АСС- Харківпласт» до дати відновлення втрачених первинних документів та можливості надання документів для проведення перевірки в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

Отже, Товариству було надано 90 календарних днів для відновлення втрачених документів і перенесено термін проведення перевірки на 12.09.2019 року.

Проте, 09.09.2019 року до ГУ ДФС у Харківській області від Товариства знов надійшло повідомлення про знищення документів у порядку ст.44 Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту заяви в складському приміщенні товариства, де зберігалися первинні бухгалтерські документи за період 01.01.2016р.-30.06.2019р. сталася пожежа, внаслідок якої були знищені документи, про що свідчить Акт про пожежу від 26.08.2019р.

ГУ ДПС Харківській області наказом від 06.09.2019 № 236 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.06.2019 № 4140» внесено зміни в абзац перший розпорядчої частини наказу розпочати такими словами: «Працівникам Головного управління ДПС у Харківській області».

12.09.2019 року ГУ ДПС було складено акти: 1) про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки № 178/20-4-05-03-08/34014330; 2) про відмову в отриманні наказу ГУ ДПС у Харківській області від 06.09.2019р. № 236 «Про внесення змін до наказу ГУДФС у Харківській області від 14.06.2019 №4140» та направлень на перевірку від 11.09.2019р. №№505, 506, 507, 508, 509, 510, 511 №200/20-405- 03-08; 3) про відмову від підпису акту про відмову у допуску до проведення планової виїзної перевірки ОВ «АСС-Харківпласт» №201/20-40-05-03-08.

Не погодившись з діяннями контролюючого органу з приводу проведення перевірки, а також із правомірністю оскарженого наказу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склалися на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень контролюючого органу з приводу здійснення податкового контролю у формі перевірки, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень з 01.01.2011р. визначені, насамперед, приписами ст.ст.19, 20, 61, 77, 86 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п.20.1.4. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У ході розгляд справи суд зважає на те, що наказ Управління від 14.06.2019р. №4140 про призначення документальної планової перевірки ТОВ «АСС-Харківпласт» за період 01.04.2016р.-31.03.2019р. платником до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржувався.

Пунктом 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України для платників податків установлено обов`язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Момент виконання такого обов`язку передбачений, зокрема, 85.2 ст.85 Податкового кодексу України, де указано, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У силу п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Таким чином, лише подія вилучення первинних документів платника податків органами правопорядку, є імперативно визначеною підставою для безумовного перенесення строків проведення податкової перевірки.

У решті випадків таким обов`язком контролюючий орган не обтяжений.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цимКодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, питання можливості проведення податкової перевірки у разі утрати, знищення чи пошкодження документів платника податків належить до виключної дискреції контролюючого органу і підлягає вирішенню з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України та з урахуванням усіх факторів, котрі мають юридичне значення.

Одним із таких факторів є строк давності визначення грошових зобов`язань платника податків.

Даний строк за правилами п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України складає період часу у 1095 дня за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації або за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Окремо суд зважає, що згідно з п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбачено, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Таким чином, законом передбачено обов`язок та граничні строки реєстрації в Реєстрі складеної платником податкової накладної.

Тому складені контрагентами - постачальниками та самим заявником податкові накладні не можуть бути втрачені, адже фізично існують в Реєстрі.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що доказів відновлення втрачених первинних документів за заявою від 13.06.2019 року платник ані контролюючому органу, ані суду не надав.

Пожежа відбулася 26.08.2018 року, однак, всупереч вимогам п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України товариство повідомило контролюючий орган лише 09.09.2019 року.

Твердження позивача про вчасне надання повідомлення про втрату документів не підтверджено матеріалами справи. Оскільки, 09.09.2019 року контролюючому органу надано було лише повідомлення з одним додатком - акт про пожежу від 26.08.2019 року.

Дослідивши даний акт суд відзначає, що даний акт не містить будь-яких даних щодо змісту та обсягу знищених документів.

Дане повідомлення з актом отримано Управлінням 09.09.2019р., про що свідчить вхідний штамп відповідача.

Решта документів відносно події знищення первинної документації, а саме: наказ про проведення інвентаризації від 27.08.2019 року, наказ про створення комісії від 02.09.2019 року, акт про результати розслідування втрати документів від 03.09.2019 року, наказ про відновлення документів від 04.09.2019 року, була надана платником до Управління лише 18.09.2019 року.

Перелічені документи отримані Управлінням лише 20.09.2019 року (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача), тобто вже після 12.09.2019 року - дати початку проведення планової виїзної перевірки.

Таким чином, у спірних правовідносинах має місце довід заявника про знищення пожежею тих первинних документів, відновлення яких не підтверджено жодними належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.

Окрім того, стосовно обставин повідомлення платником 13.09.2019 року Управління про перебування посадових осіб Товариства у відпустці з 11.09.2019року суд зазначає, що вказане не є достатньою причиною для не проведення перевірки в строк.

Відтак, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах платником за мовчазної згоди Управління реалізується намір на унеможливлення проведення перевірки за звітні податкові періоди початку 2016р. за рахунок збігу строку давності у 1095 днів.

Такий намір не має під собою ані існуючого суб`єктивного права, ані охоронюваного законом інтересу.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом подано докази чинності первісного рішення про призначення планової документальної виїзної перевірки платника.

Подальші дії Управління з реалізації діючого рішення про призначення цієї перевірки об`єктивно не здатні спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів того платника, котрий вдається до перманентного невиконання податкового обов`язку за рахунок недоведеного факту спочатку втрати первинних документів, а потім знищення невідновлених документів унаслідок пожежі.

Окрім того, суд зазначає, що позивач просить скасувати саме наказ від 06.09.2019 № 236 «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.06.2019 № 4140». Даний наказ було прийнято у зв`язку з утворенням територіальних органів Державної податкової служби, відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 року № 537, розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" щодо забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється.

Отже, даним наказом було лише внесено зміни в абзац перший розпорядчої частини наказу від 14.06.2019 № 4140, розпочати такими словами: «Працівникам Головного управління ДПС у Харківській області».

Протиправності даного наказу судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України.

Тому факт порушення суб`єктивного права заявника слід визнати недоведеним.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі буде виготовлено у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 23.12.2019 року.

Суддя О.В.Старосєльцева