
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2019 р. № 520/11047/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними дії, скасування податкової консультації -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати дії ГУ ДПС у Харківській області, а саме - надання індивідуальної податкової консультації №283/ІПК/20-40-33-02-11 такими, що суперечать нормам підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в частині наявності роз`яснення практичного застосування податкового законодавства), а тому протиправними;
- скасувати індивідуальну податкову консультацію ГУ ДПС у Харківській області від "18" вересня 2019 року №283/ІПК/20-40-33-02-11.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що індивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у Харківській області від "18" вересня 2019 року №283/ІПК/20-40-33-02-11, на думку позивача, підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними дії, скасування податкової консультації.
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області із запитом щодо деталізації практичного застосування податкового законодавства про сплату військового збору з доходів, нарахованих та виплачених на державні цінні папери, в якому зазначив, що керуючись п. 52.1. ст.52 Податкового кодексу України платники податків мають право звернутись до контролюючого органу за безкоштовною податковою консультацією з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, а контролюючий орган повинен надати таку консультацію протягом 25 днів з дня отримання такого звернення. Зазначено, що відповідно до п. 165.1.2. ст. 165 ПКУ сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та на боргові зобов`язання України, мають статус доходів, що не включаються до розрахунку загальномісячного (річного) оподаткованого доходу. Вказано, що згідно пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, разом з тим, пп. 1.7. п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ зазначають, що звільняються від оподаткування збором доходи, що, згідно з Розділом IV ПКУ, не включаються до загального оподаткованого доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп.пп. 165.1.2., 165.1.18., 165.1.52. п. 165.1 статті 165 ПКУ. Зазначено, що такі доходи, що передбачені пп.пп. 165.1.2., 165.1.18., 165.1.52. п. 165.1. ст. 165 ПКУ, не є об`єктом оподаткування збором, що визначений пп. 1.2. п. 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ, адже дія ст. 163 ПКУ не поширюється на доходи за державними цінними паперами. Також, вказано, що з вищевикладеного випливає колізія норм податкового законодавства, яка потребує роз`яснення. Просив роз`яснити порядок та підстави сплати військового збору за нарахованими та виплаченими процентами, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та на боргові зобов`язання України в порядку, передбаченому Главою 3 Розділу II ПКУ. Крім того, зазначено, що термін «державні цінні папери» вживається у значенні, наведеному в пп. 14.1.44-1. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.
Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області до позивача направлено індивідуальну податкову консультацію №283/ІПК/20-40-33-02-11 від 18.09.2019 року, в якій зазначено, що підпунктом 14.1.44-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що державні цінні папери - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов`язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вказано, що статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Зазначено, що відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Також, вказано, що згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Крім того, вказано, що сума доходів, отриманих платниками податку у вигляді процентів, що нараховані на такі папери, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. При цьому, вказано, що відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, пп. 165.1.18 та пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Повідомлено, що порядок оподаткування процентів визначено п. 170.4 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.4.3 якого оподаткування процентів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у пп. 170.4.1 п. 170.4, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування. Вказано, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку військового збору 1,5 відсотка (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Зазначено, що сума доходів, отриманих платниками податку у вигляді процентів, нарахованих на облігації внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України, є об`єктом оподаткування військовим збором. При цьому, зазначено, що юридична особа, під час нарахування доходу у вигляді процентів, нарахованих на облігації внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України, зобов`язана виконати встановлені ПКУ функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати військового збору до бюджету. Вказано, що військовий збір сплачується під час нарахування зазначеного доходу. Повідомлено, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України) податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).
Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.
Для цього, в свою чергу, законодавець вимагає від платника податків, який звертається за індивідуальною податковою консультацією, правильно формулювати самі запитання, які мають бути поставлені конкретно, чітко та зрозуміло, з описом індивідуальної ситуації, що склалась.
Судом встановлено, що в запиті позивача щодо деталізації практичного застосування податкового законодавства про сплату військового збору з доходів, нарахованих та виплачених на державні цінні папери, ставилось питання загального характеру, без описання конкретної спірної індивідуальної ситуації, що виникла у ОСОБА_1 .
В свою чергу, у відповідь на вказаний запит органом доходів і зборів листом №283/ІПК/20-40-33-02-11 від 18.09.2019 року надано податкову консультацію щодо сплати військового збору з доходів, нарахованих та виплачених на державні цінні папери, в якій відповідач з урахуванням змісту поставлених позивачем запитань та з посиланням на відповідні норми чинного законодавства сформулював відповіді на питання ОСОБА_1 .
Тобто, відповідачем надано відповідь в тій формі, в якій перед ним були поставлені питання, та викладено правову позицію щодо практичного застосування положень нормативно-правових актів, які регулюють сплату військового збору з доходів, нарахованих та виплачених на державні цінні папери.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30 липня 2019 року по справі № 804/9336/15.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, порушення відповідачем прав позивача судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків Харківської області, 61057) про визнання протиправними дії, скасування податкової консультації – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Судове рішення № 86546492, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 23.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/11047/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: