Ухвала суду № 86546449, 17.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

17 грудня 2019 р. № 520/9848/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Карабанова О.Ю.,

представника відповідача - Маслоша С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 11 березня 2019 року за № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03.2019 по день прийняття постанови;

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду інспектора відділу диспетчерської служби управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

У зв`язку із збільшенням позовних вимог, представник позивача надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с. В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що лише в рамках судового розгляду даної справи, позивачу та його представнику стало відомо про існування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с, відповідно до якого, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції. Враховуючи викладене, просив поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду на підставі нових обставин у справі щодо ознайомлення позивача із оскаржуваними наказами. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що з метою ознайомлення позивача із наказом ГУНП в Харківській області від 11.03.2019 № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" та від 12.03.2019 № 72о/с та їх вручення, керівництвом було направлено до місця проживання позивача двох поліцейських: старший інспектор з ОД ВК УКЗ підполковник поліції ОСОБА_2 та старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ капітан поліції ОСОБА_3 .О. Вказані поліцейські відвідали наступні адреси: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 буд. 8-А кв.25, однак позивач за вказаними адресами був відсутній. Тому, підполковник поліції ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила в телефонній розмові про наявність двох наказів: про застосування дисциплінарного стягнення та його реалізацію, а також про необхідність прибути до ГУНП в Харківській області за адресою м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5 для отримання копій вказаних наказів. Також, підполковник поліції ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про необхідність заповнення декларації відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" (вказане підтверджується рапортами підполковника поліції ОСОБА_2 та капітана поліції ОСОБА_4 ). Однак, ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області не прибув, листок непрацездатності не надав. В зв`язку із невстановленням місця знаходження ОСОБА_1 та неможливістю вручення йому наказів ГУНП в Харківській області про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення на його адресу було направлено листи. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (підпункт "з" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції") відповідно до частини 2 статті 45 вказаного Закону, 13 березня 2019 року о 12:30 подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Тобто, позивач подав декларацію за період з 01.01.2019 до 11.03.2019 "перед звільненням" із служби в поліції. На думку відповідача, саме з 12.03.2019 позивач повинен був дізнатись про оскаржувані накази та звернутись до суду, проте звернувся до суду лише 20.09.2019, тобто з порушенням строку на оскарження спірного наказу.

У судовому засіданні представник позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував, зазначив, що оскаржувані накази позивачу не вручались, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши заяву про залишення позову без розгляду, встановив наступне.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, предметом розгляду даної справи є скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Харківської області від 11 березня 2019 року № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області", відповідно до якого до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с

Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу проходження і звільнення з публічної служби ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Враховуючи предмет спору, в даному випадку мають застосовуються приписи частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Так, звільнення - припинення трудового договору (контракту) на підставах, що передбачаються законом. Звільнення з роботи бувають з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу та на інших законних підставах. У трудовому праві України - найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківської області Беха О.В. від 11 березня 2019 року за № 228 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області" зобов`язано начальника УОАЗОР ГУНП в Харківській області полковнику Лобунцю О. І ознайомити капітана поліції ОСОБА_5 , під особистий підпис з цим наказом; до 15.03.2019 надати до ВПС УКЗ ГУНП в Харківській області копію даного наказу з відповідною відміткою про ознайомлення з ним капітана поліції ОСОБА_1 .

Згідно з абзацу 15 частини 2 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, факт ознайомлення із затвердженим висновком службового розслідування або отримання його копії оформлюється відповідним записом на останньому аркуші (за відсутності вільного місця - на його звороті) цього висновку із проставленням підпису, зазначенням прізвища та ініціалів поліцейського, який з ним ознайомився, а також дати ознайомлення.

Поряд із тим, доказів ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом до суду не надано.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що оскаржуваний наказ від 11.03.2019 направлено позивачу засобами поштового зв`язку, оскільки доказів вручення оскаржуваного наказу відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ від 11.03.2019 разом із матеріалами службового розслідування отримані позивачем 03.09.2019 в якості відповіді на скаргу на бездіяльність службових осіб ГУНП в Харківській області представника позивача - адвоката Карабанова О.Ю. від 20.08.2019.

Доказів направлення позивачу або ознайомлення позивача із наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с відповідачем до суду також не надано.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника на те, що керівництвом направлено до місця проживання позивача двох поліцейських: старший інспектор з ОД ВК УКЗ підполковник поліції ОСОБА_2 та старший інспектор з ОД ВІОС УКЗ капітан поліції Шадрін А.О. для вручення оскаржуваних наказів, оскільки доказів вручення вказаних наказів відповідачем до суду так і не надано.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що 13.03.2019 позивач подав декларацію за період з 01.01.2019 до 11.03.2019 "перед звільненням" із служби в поліції, а тому був обізнаний про оскаржувані накази, виходячи із наступного.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки.

Отже, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду.

Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду) або - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Відповідно до частини третьої статті 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Отже, в даній категорії справ, застосовуючи статтю 233 КЗпП, місячний строк звернення до суду обчислюється саме з моменту отримання позивачем витягу з наказу про його звільнення або отримання трудової книжки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 826/671/16, від 25.06.2019 у справі № 9901/821/18, від 06.06.2018 у справі № 826/671/16, від 14.06.2019 у справі № 826/10995/15, від 20 березня 2019 року у справі № 292/449/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 761/15423/16-ц.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, клопотання представника відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що доказів вручення копії наказу про звільненя або доказів вручення ОСОБА_1 трудової книжки під розпис відповідачем до суду не надано, а представником позивача зазначено, що про існування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12 березня 2019 року за № 72 о/с йому стало відомо лише під час розгляду даної справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23 грудня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних