Рішення № 86546341, 16.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 р. справа № 480/4136/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дудченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4136/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.09.2019 № UA805180/2019/000231/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2019 №UA805180/2019/00504. Свої вимоги мотивує тим, що він придбав у Польщі автомобіль марки DАСІА, модель LОGАN, 2015 року виготовлення, такий що був в експлуатації. Вартість автомобіля згідно договору купівлі продажу та рахунку - фактури складає 12000злотих, що за курсом валюти становить 73181,45грн. 27.09.2019 митним брокером було подано для митного оформлення до митного органу митну декларацію, у якій вартість автомобіля було визначено декларантом за основним методом. Крім самої митної декларації до митного оформлення були подані також всі інші документи, які визначені Митним кодексом України. Проте, митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості та видано Картку відмови у митному оформленні, згідно з якими, вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Причиною коригування митної вартості вказано: «Спрацювання профілю ризику 105-2 «Митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел». Також в рішенні зазначено, що основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В даних документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля. Декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів, згідно вимог ст.53, та 368 Митного кодексу України. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів. Підстави для коригування митної вартості: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МКУ та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості транспортного засобу. На думку позивача, декларантом було подано всі необхідні документи, які належним чином були оформлені та містили необхідну інформацію про митну вартість товару.

Сумська митниця ДФС, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що під час митного оформлення автомобіля, придбаного позивачем, встановлено порушення вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 – 4 статті 53 Митного кодексу України та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу. Тому вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів за основним методом, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) (а.с.38-45).

Ухвалою суду від 16.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

З огляду на обставини, викладені у відзиві на позов, ухвалою суду від 26.11.2019 справа призначена в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Дудченко В.В. позов не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 придбав транспортний засіб автомобіль марки DАСІА, модель LОGАN, 2015 року виготовлення, такий що був в експлуатації, тип кузова – універсал, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, показник спідометру: 169824 км. Ознаки експлуатації: подряпини та сколи ЛФП по кузову, забруднення салону та сидінь. Країна відправлення - Польша. 24 вересня 2019 року вказаний автомобіль було ввезено в Україну та згодом доставлено в Сумську митницю ДФС (надалі - митниця) для митного оформлення. Вартість автомобіля згідно рахунку - фактури складає 12000,00 злотих, що за курсом валюти 6,098454 на день сплати митних платежів при перетині кордону 24 вересня 2019 року визначена як вартість ввезеного автомобіля згідно електронної декларації №UА805180/2019/026427 (Декларація № 1950) - 73181,45 грн. 27 вересня 2019 року митним брокером було подано для митного оформлення до митного посту «Центральний» Сумської митниці ДФС митну декларацію № ПА805180/2019/026427, у якій вартість автомобіля було визначено декларантом за основним методом на підставі примірника рахунку - фактури (faktura exportowa nr: ЕХР/1/2019/09), що відповідало реальній ціні правочину і дорівнювало сплаченій сумі 12000 злотих. Крім самої митній декларації до митного оформлення були подані також і інші документи, які визначені Митним кодексом України, а саме: - рахунок-фактура (faktura exportowa nr: ЕХР/1/2019/09) від 23.09.2019;

- копія митної декларації країни відправителя (Польща) № 19РL301010Е0787420 від 24.09.2019;

- митна декларація (Постанова КМУ № 431 від 21.05.2012) від 25.09.2019;

- акт про проведення огляду транспортного засобу UА205010/2019/324277 від 25.09.2019 (м/п Яготин Волинська митниця ДФС);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ;

- квитанція про попередню оплату за митне оформлення автомобіля №0.0.1475082951.1 від 24.09.2019 на суму 33959 грн. 66 коп.;

- сертифікат відповідності Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» № 045098 від 26.09.2019;

- документ, що визначає вартість автомобіля (faktura VАТnr 29090006) від 21.08.2019;

- митна декларація №UА805180/2019/026427 від 24.09.2019 та інші (що зазначені в картці-відмови).

Зазначені відомості були відображені у відповідних графах митної декларації.

Проте 27 вересня 2019 року, митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА805180/2019/000231/2 та видано Картку відмови у митному оформленні №UА805180/2019/00504, згідно з якими, вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Згідно із цим Рішенням, вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено в розмірі 5150,00 ЕUR, замість заявленої декларантом 12000,00 злотих (2770 євро), тобто митну вартість було митницею збільшено.

У вказаному Рішенні (графа 33) митниця зазначила наступну причину коригування:

«Спрацювання профілю ризику 105-2 «Митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VІN-кодами: UU17SDCН553548862, валюта - ЕUR, вартість - 5150,00». Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. В даних документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу, які б вплинули на вартість автомобіля.

Декларанту направлено запит про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів, згідно вимог ст. 53, 368 Митного кодексу України. У відповідь декларантом повідомлено про неможливість подання додаткових документів.

Між декларантом і митним органом проведено консультацію. Підстави для коригування митної вартості: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 МКУ та відсутність всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості ТЗ. Джерела що використовувалися: цінова інформація ЕАІС МД від 20.09.2019 № №UA125160/2019/544909 (а.с.16.).

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України). Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України). Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (пункт 2 частини 5 статті 54). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54). Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 6 статті 54). Згідно з ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що митний контроль здійснюється органом доходів і зборів лише з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Крім того, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: - надані декларантом документи містять розбіжності, - або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - або наявні ознаки підробки. Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена. Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларант не надав усіх додаткових документів витребовуваних митницею, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші банківські платіжні документи, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу. Разом з тим усі основні і додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав. Позивачем на підтвердження вартості товару при подачі митної декларації була надано: рахунок-фактура від 23.09.2019, копія митної декларації країни відправителя (Польща) №19РL301010Е0787420 від 24.09.2019, документ, що визначає вартість автомобіля від 21.08.2019. Вказані документи не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки та вони містять відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей автомобіль. Проте, в рішенні Сумської митниці зазначено, що в наданих документах відсутні відомості щодо наявних пошкоджень транспортного засобу. В той же час, в самому рішенні (п.26) вказано про наявні пошкоджена транспортного засобу (подряпини та сколи ЛФП по кузову, забруднення салону та сидінь). Більш того в додатковому аркуші до акта про проведення митного огляду № UА205010/2019/324277 від 25.09.2019 також зазначено про наявність пошкоджень автомобіля. Таким чином, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими. Суд також зазначає, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Сумська митниця ДФС, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості транспортного засобу. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити.

Визнання протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 27.09.2019 № UA805180/2019/000231/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2019 № UA805180/2019/00504.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код ЄДРПОУ 39420037) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення складений 21.12.2019.