Рішення № 86546305, 25.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р. Справа № 480/1897/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача Страшка Є.В.,

представників відповідача Шаповал Л.О., Гордієнко Л.П.,

свідка Янчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Суми-Руно" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог щодо своєчасності подання звіту про контрольовані операції за 2017 рік.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000561401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 237503,12 грн. Вважає таке рішення протиправним.

19.10.2018 позивачем листом повідомлено відповідачу про те, що на підприємстві 16.08.2018 проведено обшук, тому були відсутні необхідні для підготовки звіту документи. Відповідно до ст. 44.5 ч. 2 ПК України позивач мав право відновити втрачені документи протягом 90 днів. У цей строк звіт було подано. Крім того, відповідно до вимог ст. 85.9 ПК України у разі вилучення документів правоохоронними органами контролюючий орган переносить терміни перевірки, у тому числі розпочатої до дати отримання копій документів або доступу до них. Вважає, що строки подання звіту не були порушені і підстав для застосовування санкцій немає.

05.10.2018 позивачем отримано запит відповідача про надання інформації про операції з нерезидентами. Відповідно до вимог ст. 260 МК України декларант має право подати додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової декларації. Позивачем оформлювались тимчасові митні декларації, які не є завершальним документом, відомості викладені у ній не можуть бути враховані при складанні звіту. Оприбутковані за такими деклараціями товари на кінець 2017 року обліковувались як сировина і не враховувались при визначенні доходу.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2019 № 0000561401.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що порядок складання т подання звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням встановлено ст. 39 ПК України. Передбачено подання звітності у строк до 1 жовтня року, що настає за звітним. Позивачем звіт за 2017 рік було подано лише 02.11.2017, тобто з порушенням встановленого строку. У зв`язку з цим до нього правомірно застосовано санкцію, передбачену ст. 120 п 120.4 ПК України. Звільнення від відповідальності, зокрема у зв`язку з наявністю поважних причин несвоєчасного подання звіту, закон не передбачає.

Позивач безпідставно посилається на норми ст. 85 п. 85.9 ПК України, яка врегульовує порядок подання документів на перевірку, а не подання звітності. Перевірка з питань трансфертного ціноутворення відповідачем не проводилась, оскільки проведення таких перевірок віднесено до повноважень ДФС України.

Лист про відсутність документів, необхідних для складання звіту від 19.10.2018 позивачем направлено з порушенням встановленого ст. 44 п. 44.5 ПК України п`ятиденного терміну з дня настання події, оскільки обшук проведений 16.08.2018 та через 19 днів після настання граничного строку для подання звітності. Наведена позивачем причина несвоєчасності подання звіту не може вважатися поважною.

Відповідно до ст. 39 ПК України до звіту мають включатися відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

ПП “Суми-Руно” подано звіт про операції з двома нерезидентами. За умовами контрактів з цими суб`єктами постачання товарів та сировини позивачу здійснюється на умовах СРТ -Суми, тобто право власності на товар переходить при надходженні товару на митний склад у м. Суми. У бухгалтерському обліку позивача отримані товари оприбутковані на підставі прибуткових накладних, але у звіт про контрольовані операції за 2017 рік не включені у зв`язку з оформленням попередній податкових декларацій та не завершенням процедури митного оформлення.

Відповідно до Порядку складання звіту про контрольовані операції у графах 14,15 звіту зазначається дата переходу права власності на товари або дата складення акту або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Оприбуткований товар позивачем у звіти про контрольовані операції не відображено, але він використовувався ним у господарській діяльності. Податковий кодекс України не передбачає особливостей для встановлення дати здійснення контрольованої операції у разі незавершення митної процедури декларування товарів, які вже оприбутковані в обліку підприємства та право власності на які перейшло до декларанта. Вважає, що до позивача правомірно застосовано санкції, встановлені ст. 120 п. 120.3 ПК України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що право власності на товар перейшло лише після складання відповідних актів про перехід права власності у 2018 році. Складання таких актів передбачено додатковими угодами до контрактів. Відповідно, такі операції не потрібно було включати до звіту за 2017 рік. Товари були оприбутковані на рахунку 201 як “Сировина” і не впливали на визначення суми доходу позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що операції з нерезидентами були відображені позивачем у звітності з ПДВ при декларуванні податкового кредиту у 2017 році, але не були відображені у звіті про контрольовані операції. У зв`язку з цим направлено запит та запропоновано надати пояснення та призначено позапланову перевірку. Відповідачем додаткові угоди до контрактів та акти про перехід права власності на перевірку не надавались та про існування таких документів не повідомлялось. Не було повідомлено про це і після отримання акту перевірки та при прийнятті відповідачем податкового повідомлення-рішення, тобто відсутні підстави вважати, що такі документи існували на момент проведення перевірки.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності подання звіту про контрольовані операції за 2017 рік. За наслідками перевірки 15.02.2019 на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54, п. п. 120.3, 120.4 ст. 120 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000561401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 237503,12 грн. (а.с. 31).

Зазначеними п. п. 120.3, 120.4 ст. 120 ПК України встановлено відповідальність платників податків за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі та за несвоєчасне подання такого звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті.

Відповідно до ст. 39 п. 39.4 п.п. 39.4.2 ПК України ( у редакції на момент виникнення правовідносин) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Відповідно до п.п. ст. 39 п. 39.4 п.п. 39.4.3, 39.4.4 ПК України Платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період. На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

Як встановлено відповідачем у ході перевірки та не заперечується позивачем, звіт про контрольовані операції за 2017 рік ним подано 02.11.2018, тобто з пропуском встановленого законом строку.

На запит ГУ ДФС про причини неподання звіту від 05.10.2018 позивач листом від 19.10.2018 повідомив, що необхідні для складання звіту документи були вилучені під час обшуку, проведеного у кримінальному провадженні. З посиланням на ст. 44 п. 44.5 ПК України повідомив про вчинення дій для отримання необхідних для складання звіту документів (а.с. 14-17).

Наявність таких обставин позивач вважає поважною причиною пропуску строку подання звітності. Вважає, що у встановлені ст. 44 ПК України 90 днів відновив документи та подав звіт, що свідчить про відсутність підстав для застосування санкцій за несвоєчасне його подання. З такою позицію суд погодитись не може.

Відповідно до ст. 44 п. 44.5 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Обшук, з проведенням якого позивач пов`язує неможливість подання звітності, проведено 16.08.2018. Ніяких доказів повідомлення протягом контролюючому органу про таку подію протягом п`яти днів ПП “Суми-Руно” не подано. Крім того, суд вважає, що посилання на таку норму є взагалі безпідставним. Як зазначено, документи підлягають відновленню платником у випадку їх втрати, пошкодження чи дострокового знищення. Вилучення документів правоохоронними органами під час слідчих дій до таких обставин не відноситься і зазначена позивачем норма застосуванню не підлягає. Порядок доступу до документів, вилучених правоохоронним органом врегульовано ст. 85 п. 85.9 ПК України відповідно до вимог якої у випадку вилучення документів, необхідних для проведення перевірки, правоохоронний орган зобов`язаний надати контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Разом з тим, з наданої позивачем копії протоколу обшуку та зауваження адвоката на нього вбачається, що обшук та вилучення речей і товарів здійснювався у ТОВ “Пандеон”. При проведенні слідчої дії була присутня уповноважена особа цього товариства ОСОБА_1 Вилучено, серед іншого, товари, що є предметом договору між ТОВ “Пандеон” та ПП “Суми сукно” (а.а. 18-26). Дослідженим судом доказами не підтверджується докази проведення обшуку у ПП “Суми-Руно” та вилучення документів по контрольованих операціях між ним та його контрагентами-нерезидентами.

Враховуючи, що звіт про контрольовані операції подано позивачем з пропуском встановленого ст. 39 ПК України граничного строку, застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення на підставі ст. 120 п. 120.4 ПК України суд вважає правомірним.

У ході перевірки відповідачем встановлено, що до звіту про контрольовані операції ПП “Суми-Руно” не включено відомості про операції за період з 27 липня по 3 грудня 2017 рік з нерезидентами Hayrock Sales L.Р. та Greatholm Transit. При цьому отримані товари були оприбутковані позивачем. ПП “Суми-Руно” не заперечує таких обставин, але зазначає, що по вказаних операціях були оформлені попередні митні декларації, процедура митного оформлення не завершена, товари були оприбутковані як сировина, їх вартість на визначення доходу за 2017 рік не впливало. Право власності на них перейшло до позивача лише у 2018 році, а тому не було підстав включати такі операції до звіту за 2017 рік.

На підтвердження таких пояснень позивачем надано копії актів переходу права власності, складених у 2018 році, митних декларацій, інвойсів (а.с. 80-114, 125-159, 186-220). Також надано копії контрактів та змін до них з Hayrock Sales L.Р. та Greatholm Transit (а.с. 160-161, 1870-184).

Відповідно до ст. 334 ч.ч. 1, 2 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

З копій контрактів між позивачем та зазначеними контрагентами вбачається, що поставка здійснювалась на умовах СРТ-Суми (а.с. 161-162, 180-181). Тобто, відповідно до правил Інкотермс 2010, такі умови означають, що фрахт/перевезення оплачені до м. Суми. Продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення та доставити вантаж в узгоджене місце призначення. Покупець зобов`язаний прийняти товар та виконати імпортне митне оформлення. Ризики втрати чи пошкодження товару переходять до покупця в момент передачі товару продавцем перевізнику. За таких обставин моментом фактичної передачі товарів від покупця до позивача є момент доставки товару до м. Суми, а не момент завершення його митного оформлення. Зазначені контракти були досліджені та проаналізовані відповідачем під час перевірки, що відображено у акті та не заперечується позивачем.

Під час розгляду справи судом позивачем надано копії змін до контрактів відповідно до яких у контракти внесено доповнення. Передбачено, що право власності переходить до покупця у момент підписання акту переходу права власності та повної оплати товарів (а.с. 160, 182). З твердженням позивача саме на підставі таких угод складались акти переходу права власності, що не були враховані відповідачем.

Відповідно до 44 п. 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 44.6, 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Як було зазначено вище, відповідачем проводилась позапланова виїзна документальна перевірка. До призначення перевірки на адресу позивача направлено два запити про надання інформації про операції з зазначеними контрагентами у 2017 році. Надаючи відповіді позивач повідомив лише про те, що оформлення товару проводилось із складанням тимчасових митних декларацій, оформлення завершено у 2018 році, а тому підстави для включення операцій до звіту за 2017 рік відсутні (а.с. 14-17, 27-30).

Відповідно до ст. 85 п. 85.2 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З акта перевірки вбачається, що зміни до контрактів та акти переходу права власності представниками відповідача при її проведенні не досліджувались та у акті не відображені. ПП "Суми-Руно" доказів подання заперечень на акт перевірки не надано. Не надано і доказів подання угод про внесення змін до контрактів та актів переходу права власності відповідачу до моменту прийняття ним податкового повідомлення-рішення. У скарзі на податкове повідомлення-рішення та у позовній заяві при зверненні до суду позивач також не вказує на наявність таких документів та неврахування їх при прийнятті податкового повідомлення-рішення, а обґрунтовуючи свою позицію викладає ті ж доводи про завершення митного оформлення товарів у 2018 році, що ним були викладені у відповіді на запит позивача до призначення перевірки.

Дослідженими у судовому засіданні доказами не підтверджується факт наявності зазначених змін до контрактів та актів переходу права власності на момент складання ним звіту про контрольовані операції, на мент проведення відповідачем перевірки та прийняття-податкового повідомлення-рішення, а також факт подання таких документів на перевірку та неврахування їх при прийнятті рішення відповідачем. За таких обставин, суд вважає, що на підставі вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України є підстави вважати, що наведені документи були відсутні у позивача на момент складання ним звіту про контрольовані операції за 2017 рік, а відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 120 п. 120.3 ПК України за невключення до звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000561401 від 15.02.2019 прийнято відповідачем у межах повноважень, за наявності до того підстав та у порядку, встановленому законом. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Суми-Руно" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області №0000561401 від 15.02.2019 відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 04.12.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко