Рішення № 86546291, 18.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. Справа № 480/3831/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Брайко Ю.В.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3831/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 19/54-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000, 00 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відповідача Головне управління ДФС у Сумській області замінено його правонаступником Головним управління ДПС у Сумській області.

Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене за відсутності належних підстав, оскільки на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відсутній перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році. Крім того, відповідачем пропущено строк надсилання податкового повідомлення-рішення про сплату транспортного податку, не надіслано податкове повідомлення-рішення за 2016 рік до 1 липня 2016 року, а тому, у відповідача відсутнє право вимагати сплату податку у 2019 році за 2016 рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, а саме відповідачем не враховано технічний стан, фактичну вартість, пробіг автомобіля позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що від регіонального сервісного центру МВС в Сумській області отримана інформація, що фізична особа ОСОБА_1 має у власності легковий автомобіль марки АUDI Q7, тип пального - дизельне паливо, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2015, дата реєстрації транспортного засобу - 06.11.2015. Також, згідно Переліку, розміщеному в 2016 році на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, легковий автомобіль АUDI Q7 до 2 років, тип пального - дизель, об`єм двигуна 3.0 є об`єктом оподаткування. Отже, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 19/54-13 податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами, наведеними у відзиві, не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог, зауваживши, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було перевірено середньоринкову вартість транспортного засобу позивача відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, 2015 року випуску, коричневого кольору, номерний знак - НОМЕР_1 , номер шасі, кузова, рами - НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 39).

Головним управлінням ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2019 № 19/54-13, яким нараховано ОСОБА_1 транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. (а.с. 7).

Позивач подав до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 27.06.2019 № 19/54-13, в якій просив його скасувати, проте рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 13.09.2019 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 8, 9).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.

Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалась.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які були чинними в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Згідно з абзацом першим підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII).

Таким чином, платником транспортного податку за базовий податковий період - 2016 рік є власник легкового автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 1033500 грн. (1378 грн. х 750) та з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016)).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною в пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Мінекономрозвитку відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатком 1 та додатком 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що виключно надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), інформація про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для висновку про наявність/відсутність підстав для віднесення такого транспортного засобу до об`єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році та, відповідно, прийняття органом доходів і зборів податкового повідомлення-рішення про визначення транспортного податку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 витребувано від відповідача інформацію про розмір середньоринкової вартості легкового автомобіля марки "AUDI" модель "Q7", яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення; відомості про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля марки "AUDI" модель "Q7": рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, а також інформацію про джерело отримання відповідачем вказаної інформації; перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році.

У додаткових поясненнях від 03.12.2019 (а.с. 67-68) на виконання ухвали суду від 19.11.2019 відповідач вказав, що середньоринкова вартість легкового автомобіля марки "AUDI" модель "Q7", яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, була розрахована ним відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. При цьому, ним було використано інформацію про ціну нового автомобіля, яка наведена на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, станом на 01 січня 2019 року, а саме - 2 352 337,54 грн., а також коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 - 62 (строк експлуатації понад 1 до 2 років). Отже, середньоринкова вартість легкового автомобіля розрахована наступним чином: 2 352 337,54 х (62/100) = 1 458 449,27 грн., що перевищує суму 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (2016) року (1033500 грн.). Крім того, відповідач зауважив, що підставою нарахування податкових зобов`язань згідно спірного податкового повідомлення-рішення стала податкова інформація (а.с. 69).

З наведених пояснень відповідача вбачається, при визначенні середньоринкової вартості легкового автомобіля ОСОБА_1 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу податковим органом не застосовувався.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що при нарахуванні позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік відповідач використав інформацію про середньоринкову вартість легкового автомобіля без урахуванням даних про його пробіг, що суперечить Методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 витребувано від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році.

На виконання ухвали суду Мінекономрозвитку була надана інформація щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року (а.с. 53-63).

Суд звертає увагу на те, що надана Мінекономрозвитку інформація щодо переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року, містить інформацію про автомобіль - Audi , моделі Q7, об`єм двигуна 3000 куб.см.

При цьому, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, 2015 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб.см. (а.с. 39).

Отже, контролюючим органом при визначенні позивачу транспортного податку щодо зазначеного автомобіля об`єм двигуна автомобіля заокруглено відповідно до зазначених у Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та винесено спірне рішення суб`єкта владних повноважень на більший об`єм двигуна, ніж той, який встановлений на автомобіль позивача.

Посилання відповідача на податкову інформацію як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення суд не бере до уваги з огляду на те, що виключно надана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), інформація про визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля з урахуванням даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, є підставою для висновку про наявність/відсутність підстав для віднесення такого транспортного засобу до об`єкта оподаткування транспортним податком.

На переконання суду, вищенаведені обставини свідчать про те, що контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 № 19/54-13, яким визначив позивачу суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. не пересвідчився, що транспортний засіб останнього є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки не володів достатньою та достовірною інформацією щодо середньоринкової вартості відповідного автомобіля, що у свою чергу є обов`язковою умовою для визначення платників відповідного податку.

Суд зазначає, що межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, судом встановлено, що підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 27.06.2019 № 19/54-13, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000, 00 грн. були відсутні, а тому вказане рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 27.06.2019 № 19/54-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000, 00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 23.12.2019.