Рішення № 86546265, 18.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. Справа № 480/2712/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Вдовіченка О.Л.,

представника відповідача - Лисиці Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 480/2712/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та постанови,- В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Управління) та, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.63-66), просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення наказу від 07.02.2019 №223 про проведення інспекційного відвідування уповноваженими особами та скасувати наказ від 07.02.2019 №223;

- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.03.2019 № СМ 527/1626/АВ/П/ТД-ФС; скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 05.03.2019 №СМ527/1626/АВ/П/ТД-ФС.

25.07.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Управлінням Держпраці у Сумській області було порушено норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні». Вважає, що перевірка мала бути проведена лише щодо обставин невиплати заробітної плати ОСОБА_2 , так як того вимагає ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а не щодо неоформлення ФОП ОСОБА_1 трудових відносин із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . За вказаних обставин, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.03.2019 № СМ 527/1626/АВ/П/ТД-ФС є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15.08.2019 клопотання представника Управління Держпраці у Сумській області задоволено, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У відзиві на позовну заяву, Управління, заперечуючи проти позову у повному обсязі, зазначає, що інспекційне відвідування проводилось за рішенням начальника Управління Держпраці України у Сумській області відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої зі звернення ОСОБА_2 за №Л-91/17-08/2019 від 31.01.2019. Наполягає на тому, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю № СМ 527/1626/АВ від 14.02.2019, яким засвідчено порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи 4 працівників без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Звертає увагу суду, що жодних документів, які б підтверджували укладення позивачем трудових договорів з працівниками та ведення інших кадрових документів на вимогу надано не було. Зважаючи на встановлене під час інспекційного відвідування порушення позивачем норм трудового законодавства, постанова про накладення штрафу є законною і такою, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16.10.2019 продовжено строк розгляду даної справи у підготовчому засіданні на 30 днів.

Під час підготовчого судового засідання судом задоволено клопотання представника позивача про дослідження відеозапису та про допит свідків під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження по справі №480/2712/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання дій протиправним, скасування наказу та постанови і призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в уточненому позові. Крім того, зазначив, що постанова про накладення штрафу за допущення працівника до роботи без укладення трудового договору прийнята з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, наголошує на тому, що допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки відеозапис зроблено посадовими особами відповідача з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, а пояснення від позивача та осіб, які перебували у кафе "Каліфорнія" відібрані з порушенням, зокрема, без роз`яснення останнім про право, передбачене ст.63 Конституції України.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, звертав увагу суду на те, що положення ст.63 Конституції України стосуються права фізичної особи і при проведенні інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця застосуванню не підлягають.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проводилось з метою перевірки дотримання вимог трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі неповнолітніми, за місцем фактичного здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Інспекційне відвідування проводилось за рішенням начальника Управління Держпраці у Сумській області відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої зі звернення ОСОБА_2 за № Л-91/17-08/2019 від 31.01.2019 (а.с.56-57).

На підставі отриманої інформації, Управлінням видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 233 від 07.02.2019 та направлення № 111/СМ527 від 07.02.2019 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання (а.с.21-22).

Відповідно до виданого направлення контролю підлягають питання щодо додержання вимог трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, в тому числі з неповнолітніми.

За результатами перевірки складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю № СМ 527/1626/АВ від 14.02.2019, яким встановлено порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме частини 1 та 3 статті 24 КЗпП України (а.с.27-29).

Зі змісту вказаного Акта вбачається, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проводилось у період з 17 год. 30 хв. 13.02.2019 по 17 год. 15 хв. 14.02.2019 за місцем фактичного здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 Сумської АДРЕСА_3 .

Так, під час інспекційного відвідування в кафе «Каліфорнія», в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, працювали:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 13.02.2019 виконував роботу бармена-офіціанта, а саме: здійснював обслуговування клієнтів, проводив розрахунок. Повідомив інспекторам, що працює на посаді бармена у позивача два місяці з графіком з 17.00 до 02.00 кожного дня, заробітну плату отримує на банківську картку;

- ОСОБА_4 , який 13.02.2019 пояснив інспекторам, що працює поваром у ФОП ОСОБА_1 за графіком з 17.00 до 02.00 кожного дня, заробітну плату отримує кожного тижня у фіксованому розмірі;

- ОСОБА_5 , яка повідомила, що перебуває на стажуванні на посаду повара перший день, що підтвердив також ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_6 , яка 13.02.2019 виконувала прибирання в закладі. Повідомила інспекторам, що працює у позивача на випробувальному терміні.

Пояснення вищезазначених працівників зафіксовані матеріалами відео фіксації інспекційного відвідування, який за клопотанням представника позивача був переглянутий судом (а.с.55).

Також, позивач надала інспекторам Управління пояснення, у якому повідомила, що найманих працівників не має, а ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, а інші особи є родичами та іншими особами, які просто допомагають (а.с.25).

Будь-яких документів, які б підтверджували укладення позивачем трудових договорів з вищезазначеними працівниками та ведення інших кадрових документів, ФОП ОСОБА_1 на вимогу надано не було (а.с.23-24).

У зв`язку з неможливістю особисто вручити Акт інспекційного відвідування № СМ 527/50/1626/АВ від 14.02.2019, два примірники акта були направлені позивачу 15.02.2019 рекомендованим листом з описом та повідомленням за № 4003008868216 та відповідно до інформації сайту ПАТ «Укрпошта» отримано особисто нею 16.02.2019 (а.с.30-32).

У подальшому, керуючись пунктом 19 Порядку № 295, на підставі Акта інспекційного відвідування № СМ527/50/1626/АВ від 14.02.2019 позивачеві було внесено припис №СМ527/1626/АВ/П від 21.02.2019 про забезпечення виконання вимог статті 24 КЗпП України (а.с.33-34), два примірники якого направлено позивачу 21.02.2019 рекомендованим листом з описом та повідомленням за № 4003503528588, які повернено Управлінню у зв`язку із закінченням терміну зберігання рекомендованого листа (а.с.35-37).

25.02.2019 заступником начальника Управління Антоненко Н.Г. було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу на ФОП Касацьку К.Ю. №СМ527/1626/АВ/П/ТД та призначено розгляд справи про накладення штрафу на 05.03.2019 о 16 год 00 хв (а.с.38).

Позивача про розгляд справи про накладення штрафу 05.03.2019 о 16 год. 00 хв. повідомлено листом від 26.02.2019 за № 18-28/04/1772/2019, який надіслано 26.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням, а також повідомлено 27.02.2019 ОСОБА_1 телефоном, про що зроблено запис в Журналі реєстрації телефонограм (а.с.39-41).

05.03.2019 відбувся розгляд справи щодо порушення ФОП Касацькою К. ОСОБА_7 . законодавства про працю та винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами СМ527/1626/АВ/П/ТД-ФС від 05.03.2019 (за порушення частини 1 та 3 статті 24 КЗпП) у сумі 500760,00 грн (а.с.42-43).

Постанова про накладення штрафу була направлена позивачеві рекомендованим листом № 18-28/04/2144/2019 від 11.03.2019 з повідомленням (а.с.44-45).

Позивач, посилаючись на протиправність дій відповідача щодо винесення наказу про проведення інспекційного відвідування № 233 від 07.02.2019 та постанови про накладення штрафу від 05.03.2019, просить скасувати вказані наказ Управління та постанову, яка винесена за результатами інспекційного відвідування, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Сумській області, затвердженого наказом Держпраці №84 від 03.08.2018, Управління Держпраці у Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295) (яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295.

Так, пункт 5 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку із аналізом інформації, отриманої зі звернення ОСОБА_2 , та враховуючи вимоги Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі, начальником Управління Держпраці у Сумській області прийнятий наказ "Про проведення інспекційного відвідування" від 07.02.2019 № 233. На підставі вказаного наказу видано направлення №111/СМ527 від 07.02.2019 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання на предмет додержання вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до виданого направлення контролю підлягають питання щодо додержання вимог трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми.

Отже, належною підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ начальника Управління Держпраці у Сумській області "Про проведення інспекційного відвідування" від 07.02.2019 № 233.

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08.09.2004 (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: 1) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; 2) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; 3) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; 4) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Зазначене відповідає правовим висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 200/11885/18-а.

Щодо посилань представника позивача на те, що предметом перевірки мали бути лише питання, порушені ОСОБА_2 у заяві від 31.01.2019, а саме: непроведення з ним розрахунку за роботу, то суд вважає їх необгрунтованими. У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що інспекційне відвідування було проведено на підставі рішення керівника за результатами аналізу інформації, отриманої зі звернення ОСОБА_2 . Так, у зверненні вказаного громадянина зазначалося, що трудові відносини з ним ФОП ОСОБА_1 не були оформлені, а тому перевіряти обставини невиплати йому заробітної плати не було необхідності.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У даному випадку таким нормативно-правовим актом є Порядок № 295, до якого відсилає стаття 259 КЗпП України, що визначає порядок проведення контролю за дотриманням законодавства про працю.

Пунктом 8 Порядку № 295 передбачена можливість неповідомлення об`єкта контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідування.

Як зазначалося, підставою для проведення інспекційного відвідування стали рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту та положення Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі № 81 1947 року, що відповідає підставам проведення інспекційного відвідування, визначеним в пункті 5 Порядку № 295.

Посилання представника позивача на те, що в Управління Держпраці у Сумській області були відсутні підстави, визначені ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Разом з цим, частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, у частині 5 статті 2 Закону наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Натомість, відповідно до положень п.п. 3 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

У даному випадку головними державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю на підставі п.п. 3 п. 5 Порядку № 295, а тому доводи скаржника щодо відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо винесення наказу від 07.02.2019 №223 про проведення інспекційного відвідування уповноваженими особами та скасування наказу від 07.02.2019 №223, суд також виходить з того, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок або підстави призначення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) щодо нього, має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Вказана можливість для суб`єкта господарювання передбачена Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У разі якщо ж допуск до перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень трудового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таким чином, позов, спрямований на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. В іншому разі у задоволенні відповідного позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав суб`єкта господарювання, оскільки після проведення перевірки права такого суб`єкта порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, на переконання суду, у відповідача були наявні законні підстави для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 . При цьому береться до уваги та обставина, що позивачем фактично допущено до проведення інспекційного відвідування інспекторів Держпраці.

Відповідно до пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з пунктом 9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пунктом 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Таким чином, чинним на момент інспекційного відвідування законодавством передбачено повноваження інспектора праці без попереднього повідомлення проводити інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин об`єкта відвідування.

У направленні на проведення заходу державного контролю №111/CМ 527 від 07.02.2019, копія якого наявна в матеріалах справи, стоїть відмітка про отримання направлення ОСОБА_3 для передачі ОСОБА_1 (а.с.22).

Відповідно до пунктів 2-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі по тексту - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади (пункт 2).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4).

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункт 5).

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6).

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7).

Як встановлено судом, позивач належним чином повідомлена про розгляд справи про накладення штрафу шляхом надсилання на її адресу листа від 26.02.2019 за № 18-28/04/1772/2019, який надіслано 26.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням, а також повідомлено 27.02.2019 ОСОБА_1 телефоном, про що зроблено запис в Журналі реєстрації телефонограм (а.с.39-41).

Таким чином, позивач була належним чином повідомлена про розгляд справи про накладення штрафу, проте на розгляд справи про накладення штрафу 05.03.2019 о 16.00 год не з`явилася та про причини неявки не повідомила. Правом подати обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду позивач не скористалася.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.03.2019 №СМ527/1626/АВ/П/ТД-ФС вказано, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги частини 1,3 статті 24 КЗпП України в частині допущення до роботи 4 працівників без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (а.с.42-43).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою, другою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509, визначено те, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини третьої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У частині першій статті 76 КАС України зазначено про те, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами. Суб`єкту владних повноважень при перевірці суб`єкта господарювання належить виявити, зібрати, зафіксувати та підтвердити фактичні дані, які доводять факт виконання фізичною особою роботи як найманим працівником.

Під час розгляду справи судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування в кафе «Каліфорнія», у якому здійснювала підприємницьку діяльність позивач, працювали: ОСОБА_3 , який 13.02.2019 виконував роботу бармена-офіціанта, а саме: здійснював обслуговування клієнтів, проводив розрахунок; ОСОБА_4 , 13.02.2019 пояснив інспекторам, що працює поваром у ФОП ОСОБА_1 за графіком з 17.00 до 02.00 кожного дня. ОСОБА_5 , повідомила інспекторам, що перебуває на стажуванні на посаду повара перший день, що підтвердив також ОСОБА_3 , а ОСОБА_6 виконувала прибирання у закладі і повідомила інспекторам, що працює у ФОП ОСОБА_1 на випробувальному терміні.

Пояснення вищезазначених працівників зафіксовані матеріалами відео фіксації інспекційного відвідування.

Трудові договори укладені у письмовій формі з громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , накази про прийняття їх на роботу, повідомлення про прийняття їх на роботу, яке подається до органів ДФС, 14.02.2019 ФОП Касацькою ОСОБА_8 .Ю. державним інспекторам праці не були надані (а.с.23-24). Вказане підтверджується письмовими поясненнями самої ФОП Касацької К.Ю. від 14.02.2019 (а.с.25).

У судовому засіданні 18.12.2019 представник позивача відкликав, заявлене ним під час підготовчого провадження у справі, клопотання про виклик вищевказаних осіб у судове засідання у якості свідків, що зафіксовано у протоколі судового засідання.

У той же час, 18.12.2019 представником позивача було підтримано клопотання про визнання недопустимими доказами, на підставі ст.74 КАС України, відеозапису інспекційного відвідування та пояснень ОСОБА_1 від 14.02.2019 (а.с.117-119).

В обґрунтування клопотання, посилається на порушення ч. 1 ст. 74 КАС України, зазначаючи про те, що вказані докази були отримані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ст. 72 КАС України, суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказу, а саме - відеофіксації інспекційного відвідування, зокрема, з підстав, наведених в обґрунтуванні клопотання представника позивача.

Суд також зауважує, що твердження представника позивача про те, що ФОП ОСОБА_1 . в письмовому поясненні викладені обставини, які не відповідали дійсності, внаслідок тиску на неї з боку посадових осіб Держпраці, не може бути прийнято судом, оскільки, суду не надано доказів звернення позивача до відповідних органів зі скаргами, заявами з цього приводу.

Щодо доводів представника позивача про те, що державними інспекторами ФОП Касацькій К.Ю. була пред`явлена саме "вимога про надання/поновлення документів", а отже, надані нею письмові пояснення не можна вважати наданими добровільно, то суд вважає їх необґрунтованими.

Безпідставним є також посилання представника позивача на порушення посадовими особами вимог ст.63 Конституції України при відібранні пояснень як у ФОП ОСОБА_1 , так і у осіб, які працювали у закладі, як на грубе порушення проведення інспекційного відвідування і, зокрема, як на підставу для визнання пояснень цих осіб недопустимим доказом, оскільки вказана норма Конституції України стосується дотримання прав учасників кримінальних проваджень.

Пояснення самої позивача про те, що присутні у кафе "Каліфонія" особи є родичами і особами, які просто допомагали їй, не можуть спростовувати факт використання позивачем найманої праці особи без належного оформлення трудових відносин.

Так, відповідно до частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу /частина перша статті 128 Господарського кодексу України/.

Згідно частини третьої статті 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин-підприємець зобов`язаний додержуватися вимог, передбачених статтями 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки /частина сьома статті 128 Господарського кодексу України/.

Згідно статті 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 23 КЗпП України обумовлено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Отже, фізична особа-підприємець має право здійснювати підприємницьку діяльність самостійно, шляхом створення юридичних осіб, із залученням найманої праці та спільно з іншими особами на підставі відповідних угод. При цьому наймана праця може залучатись як на постійній основі шляхом укладання безстрокового трудового договору, так і на визначений строк або для виконання певної роботи.

Суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості допуску особи до роботи на товариських (дружніх) стосунках.

Матеріали справи не містять документів, які б спростовували порушення позивачем трудового законодавства, викладені в Акті інспекційного відвідування.

Отже, судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, у тому числі власноручними поясненнями позивача, що 13.02.2019 під час інспекційного кафе "Каліфорнія" інспекторами праці було встановлено, що троє громадян виконували обов`язки бармена-офіціанта, повара, прибиральниці, і одна особа проходила стажування на посаду повара, без укладення трудового договору з позивачем та за відсутності повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття таких працівників на роботу.

За таких обставин, постанова Головного управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 05.03.2019 №СМ527/1626/АВ/П/ТД-ФС прийнята обґрунтовано, в межах та на підставі наданих повноважень, з використанням таких повноважень для досягнення законодавчо встановленої мети виявлення та усунення грубого порушення трудового законодавства, безсторонньо, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій.

Таким чином, повно, всебічно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належними, допустимими і достатніми доказами, суд доходить висновку про наявність у діях позивача складу порушення вимог трудового законодавства, передбачених ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, у зв`язку з чим, позовна вимога позивача про визнання протиправними дій щодо винесення постанови та скасування постанови про накладення штрафу від 05.03.2019 №СМ527/1626/АВ/П/ТД-ФС відносно ФОП ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З урахуванням прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову, не підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 23.12.2019.

Суддя Н.В. Савицька