Рішення № 86545962, 23.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4223/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови, листом №2/Б-2 від 18 червня 2019 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 89518,54 грн.;

2. Зобов`язати Подільський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 89518,54 грн.

22 липня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Подільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області на виконання постанови апеляційного суду Одеської області від 27 грудня 2011 року по справі №2-а-193/10 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та донараховано за період з 01 березня 2010 року по 23 березня 2010 року суму недоотриманої пенсії в розмірі 3555,20 грн. За рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду скарги позивача від 09 листопада 2017 року №1605/Б-11 було проведено повторний перерахунок пенсії позивача та визначено суму заборгованості за пенсією у розмірі 85963,34 грн., за період з 01 березня 2010 року по 22 липня 2011 року. Загальний розмір недоотриманої пенсії позивача склав, таким чином, 89518,54 грн. Зазначені 89518,54 грн. були виплачені позивачу лише 23 червня 2018 року, тобто із затримкою виплати, яка складає 98 календарних місяців (з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року). Отримання позивачем суми недоотриманої пенсії у розмірі 89518,54 грн. підтверджується випискою по картковому рахунку позивача, з якої вбачається, що 23 червня 2018 року на картковий рахунок позивача надійшла грошова сума у розмірі 89518,54 грн., як стягнення заборгованості за рішенням суду по справі №2-а-193/10. У травні 2019 року позивач звернувся до управління ПФУ із заявою про нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів, на що Подільський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області листом №2/Б-2 від 18 червня 2019 року відмовило позивачу у задоволенні заяви на підставі того, що «... Нарахована за період, зазначений в рішенні суду, сума боргу є разовою виплатою, тому вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на неї не розповсюджується».

Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року визначено розгляд даної справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07 жовтня 2019 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області за вх.№36514/19 надійшов відзив (а.с.44-47), у якому відповідач зазначає, що згідно із пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають, разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлений строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії); та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15 жовтня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи №420/4223/19 на 29.10.2019 року на 11:00 год.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_1 задоволено. Замінено Подільський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385). Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№39233/19) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії. Продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

27 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі.

У судове засіданні сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

11.11.2019 року позивачем до суду подано заяву, а 18.12.2019 року представником відповідача – клопотання, в яких просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Усною ухвалою суду від 18.12.2019 року, внесеною до протоколу судового засідання, судом визначено проводити подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 27.12.2011 року по справі № 2-а-193/10 (а.с.11-12) постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області про перерахунок пенсії скасовано з прийняттям нової постанови. Відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на звернення до суду. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.03.2010 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати кошти згідно проведеного перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до виписки по рахунку за період 23.06.2018-24.06.2018 року від 10.12.2018 року №MON0GKOEGVPS1NFU (а.с.13) ОСОБА_1 23.06.2018 року було нараховано 89518,54 грн., деталі операції: Казначейство України, стягнення заборгованості по справі 07/05/2010, 2-А-193/10.

11 червня 2019 року ОСОБА_1 подав до Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заяву, в якій просив нарахувати та сплатити йому відшкодування завданої йому майнової шкоди, суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.03.2010 року по 31.05.2018 року (а.с.9).

16 червня 2019 року Подільським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направлено позивачу листа №2/Б-2 (а.с.10), в якому зазначено, що: «На Вашу заяву щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до заяви від 27 квітня 2012 р. згідно з постановою Котовського міськрайсуду від 07 травня 2010 року №2-А-193/10 та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. повідомляємо наступне:

Вам проведено перерахунок пенсії та нараховано борг у сумі 3555,20 грн. за період 01.03.2010 p. по 23.03.2010 р.

Відповідно до п.7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р №440 та повідомлення Головного управління юстиції в Одеській області від 13.11.2014 року №09.03-8928 заборгованість у сумі 3555.20 грн. було передано головному управлінню юстиції Одеській області для прийняття на облік та включення до першої черги задоволення вимог до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.

Згідно з рішенням про результати розгляду скарги від 09.11.2017 р. №1605/Б-11 Головною управління Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок, пенсії та нараховано борг за період з 01.03.2010 р. по 22.07.2011 р. у сумі 85963,34 грн.

До управління державної виконавчої служби головного управління юстиції Одеської області надіслано довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 17.11.2017 р. №3918/03, заборгованість у сумі 85963.34 грн. передано головному управлінню юстиції в Одеській області для прийняття на облік та включення до першої черги задоволення вимог до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою.

Що стосується нарахування компенсації, повідомляємо: статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ передбачена компенсація втрати частини грошових доходів громадян, які не мають разового характеру. Нарахована за період, зазначений в рішенні суду, сума боргу є разовою виплатою, тому вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» на неї не розповсюджуються».

Не погоджуючись з вищевказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001 року, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).

Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16 та підтримана у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року по справі №522/5664/17, від 19.03.2019 року № 750/8828/16-а, від 14.05.2019 року №487/6312/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

З аналізу наведених норм вбачається, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому, дія зазначених вище нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

При цьому, як вже зазначено судом, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постановою апеляційного суду Одеської області від 27.12.2011 року у справі №2-а-193/10 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області провести ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2010 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності, відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати кошти згідно проведеного перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду, лише 23.06.2018 року позивачу здійснено виплату донарахованої суми пенсії.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що несвоєчасність нарахування та виплати позивачеві вищевказаних сум відбулось у зв`язку із неправомірною відмовою управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області у перерахунку пенсії позивача, що підтверджується постановою апеляційного суду Одеської області від 27.12.2011 року у справі №2-а-193/10, яка набрали законної сили.

Виплата пенсії з порушенням встановленого строку відбулася з причин, що не залежали від позивача.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Отже, оскільки позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення суду за період з 01.03.2010 року, виплата заборгованості по якій відбулась лише у червні 2018 року не з вини позивача, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови листом №2/Б-2 від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 89518,54 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки нараховані та виплачені суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий позивачем вчасно з вини пенсійного органу, суд вважає, що наявні підстави для здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу.

З огляду вказані норми КАС України та на встановлені судом обставини справи, оскільки відповідачем як суб`єктом владних повноважень позивачу здійснено донарахування пенсії на підставі рішення суду, а виплата відбулась лише у червні 2018 року не з вини позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 55185,10 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням чинного законодавства.

Суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 7, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Подільського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Одеської області з відмови листом №2/Б-2 від 18 червня 2019 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 89518,54 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2018 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 55185,10 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Вовченко O.A.

.