Рішення № 86545954, 23.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5902/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Чорноморського Міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України (вул. Успенська,4, м. Одеса, 65000), третя особа на стороні відповідача Державна служба морського та річкового транспорту України (вул. Преображенська, 25, м. Київ, 03110) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити пені дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом (а.с.19-22 звернувся ОСОБА_1 до Чорноморського Міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України (далі Чорноморське Управління), в якому позивач просить:

- визнати відмову у реєстрації судна «Аква-шторм» ST249 з підвісним двигуном «Шмель», яка зазначена у листі за підписом начальника Чорноморського Управління №334-15/19 від 16.10.2019 протиправною та скасувати;

- зобов`язати відповідача вдруге розглянути його – ОСОБА_1 заяву про реєстрацію надувного судна Шторм ст-249т та двигуна Шмель 1,6к.с., подану у додатках до скарги від 03.10.2019 року за вх.№1236/15-2019, та надати заявнику відповідь щодо реєстрації заявленого майна;

- визнати відмову відповідача в особистому прийомі його – ОСОБА_1 для надання документів для реєстрації надувного човна та двигуна неправомірною;

- зобов`язати відповідача прийняти його – ОСОБА_1 для надання документів щодо реєстрації човна та двигуна;

Позивач зазначив, що 03.10.2019 року він звернувся до відповідача зі скаргою на його дії щодо реєстрації його надувного човна та двигуна до човна. До скарги надав заяву на реєстрацію його човна і документи, що перелічені в додатку до скарги. Із усної бесіди з інспектором та керівником установи йому фактично відмовили у реєстрації тому як документи купівлі-продажу їх не задовольнили, а саме: інспектор та керівник вимагали від нього договір купівлі-продажу та не визнавали товарні чеки на товарні накладні на човен та двигун. Скаргу зареєстрував за вх.№1236/15-2019 від 03.10.2019 року та отримав відповідь 17.10.2019 року.

Позивач стверджує, що скарга фактично була заявою на реєстрацію човна та двигуна, 17.10.2019 року отримав відмову у реєстрації човна з підстав: відсутності договору бербоут-чартеру; відсутності договору купівлі-продажу; відсутній підпис покупця на видаткових документах; копії документів не завірені нотаріусом.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказав, що реєстрація човна та двигуна є послугою, на яку уповноважений відповідач. Для отримання даної послуги він особисто звернувся до відповідача 01.10.2019 року та отримав усну відмову у наданні послуги, 03.10.2019 року вдруге звернувся до відповідача за тією ж послугою та зареєстрував необхідні документи для надання послуги (у вигляді додатку до скарги). 03.10.2019 року його не прийняли для прийому документів, тому він документи для реєстрації човна і двигуна надав у вигляді скарги, яку зареєстрував, та просив викликати його для надання оригіналів документів.

Позивач вважає, що відмова відповідача не повинна мати декларативних висновків, проте жодної вказівки на норми Законів у відповіді відповідача від 16.10.2019 року немає. Поняття договору бермоут-чартеру прописано у ст.203 Кодексу торговельного мореплавства та передбачає передачу судна для цілей торговельного мореплавства. Його човен для таких цілей не призначений. Крім того, човни довжиною до 2,50 м взагалі не реєструються у Судновому реєстрі України для якої передбачений договір чартеру та його човен реєструється не у Судновому реєстрі України, а у Судновій книзі – розділу ІІІ Порядку, для якої договір чартеру не потрібен. Тобто договір бербоут-чартеру для човнів до 2,5 м не передбачений законом. Відповідач не навів норми закону, за якими для надувних човнів довжиною до 2,5 м потрібен договір бербоут-чартеру. Необхідність договору чартеру для судна відсутня, то як воно не підлягає фрахту відповідно до п.12 Порядку.

Також позивач зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу він вважається укладеним з моменту передачі майна продавцем покупцеві. Із п.3 ч.208 ЦК випливає можливість укладання правочинів в усній формі фізичними особами між собою, якщо сума правочину не перевищує двадцятикратного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (609 грн на той час). У даному випадку діє усна угода про купівлю-продаж, за якою право власності на човен настає з моменту передачі човна, а для двигуна з моменту вручення набувачеві, тому як двигун куплений в м. Київ та надісланий поштою. Вимоги відповідача щодо договору купівлі-продажу є незаконними, оскільки Закон вимагає документ про купівлю-продаж. Таким документом на час придбання човна та двигуна були товарний чек, видаткова накладна і т.д. Оригінали товарних чеків на човен та двигун надані відповідачу, проте отримана усну відмова у наданні послуги.

Щодо вимоги відповідача про нотаріальне посвідчення товарного чеку чи товарної накладної, то така вимога не передбачена Законом та відповідач сам може посвідчити копії документів, так як йому надані оригінали.

Позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 11.10.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 24.10.2019 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.13-16,34-37).

Ухвалою суду від 30.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Державну службу морського та річкового транспорту України. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 у не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до 07.11.2019 року. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На виконання ухвали суду від 30.10.2019 року позивачем 01.11.2019 року до канцелярії суду наданий доказ направлення копії позовної заяви з додатками третій особі та просив додати до судових витрат витрати на поштове відправлення у сумі 51,20 грн та усі судові витрати стягнути з відповідача.

Від представника відповідача засобами електронного зв`язку 12.11.2019 року (а.с.60-66) та засобами поштового зв`язку 15.11.2019 року (а.с.99-105) надійшов відзив на позовну заяву з додатками аналогічного змісту.

У відзиві представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що твердження позивача про неприйняття його 03.10.2019 року посадовими особами Чорноморського Управління для прийому документів є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у своїй скарзі від 03.10.2019 року позивач сам підтверджує, що він прибув 01.10.2019 року у неприйомний день, але був прийнятий, у тому числі особисто начальником Чорноморського Управління. 03.10.2019 року позивач особисто подав скаргу, про що свідчить штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Необґрунтованим є це твердження позивача, що відмова, яка ним оскаржується, має декларативні висновки без вказівки на норми Законів, оскільки у відповіді відповідача від 16.10.2019 року на скаргу, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, зазначено чіткі посилання на норми пунктів та статей відповідних правових актів.

Відповідач не заперечує, що позивачем були представлені наявні у нього документи на надувний човен та двигун. Серед документів були надані: товарний чек від 28.11.2016 року№9 на суму 4964,00 грн, виданий інтернет-гіпермаркетом «Човни та Двигуни» на придбання матеріальних цінностей, в якому не зазначено хто даний товар отримав; видаткова накладна від 28.11.2016 року №9-11-28-2016 на мотор лодочний Shmrl 1/6, в якій жодним чином не зазначено хто даний товар отримав; «Руководство пользователя 4-тактній подвесной лодочній мотор Шмель» - титульний аркуш та схема мотора; товірний чек від 15.10.2015 року на суму 4580 грн, виданий ФОП ОСОБА_2 на придбання надувного човна ST 249, в якому не зазначено хто даний товар отримав; документ, в якому зазначено призначення виробу, загальні вказівки, пристрій надувного човна, підготовка до експлуатації; свідоцтво про приймання надувного човна, в якому стоїть штамп та підпис продавця ФОП ОСОБА_2 , при цьому прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка придбала такий човен і який би зазначив, що човен та комплектацію перевірено – відсутній; акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації від 02.10.2019 року №315-017020-19.

З наданих документів вбачається, що позивачем ймовірно було придбано надувний човен та двигун, проте стверджувати, що саме ним були придбані зазначені матеріальні цінності відповідач не може у жодному разі з підстав відсутності документів, які б підтверджували факт придбання їх саме позивачем. В той же час, придбаний надувний човен та двигун підлягає державній реєстрації.

Представник відповідача вважає, що не заслуговують уваги твердження позивача про можливість укладання правочинів в усній формі фізичними особами між собою, оскільки він посилається на не існуючу норму, та крім того, загальна вартість ймовірної покупки позивачем складає 9544 грн, тобто більш ніж встановлено у ЦКУ.

Позивачу було запропоновано надати підтверджуючий документ про купівлю-продаж (договір купівлі-продажу), в якому б зазначалось, що саме позивач здійснив купівлю надувного човна та мотора.

Крім того позивачем було надано заяву для суден, що підлягають реєстрації у Судновій книзі України, в якій він зазначає про можливість проведення реєстрації судна на визначений термін до 2028 року, тобто проведення реєстрації з обмеженням у часі (тимчасову). В заяві на реєстрацію судна у Судновій книзі України позивач повинен був надати документи відповідно до вимог Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, про що зазначено у листі від 16.10.2019 №334-15/19 або не вказувати термін реєстрації судна.

Щодо тверджень позивача, про те що відповідач сам може посвідчити копії його документів, представник відповідача вказав, що у відповідності до п.37 розділу ІІІ Порядку чітко зазначено, що копії документів, що подаються, повинні бути засвідчені нотаріусом за місцем реєстрації судна або органом, який здійснив їх оформлення та видачу.

Представник відповідача вважав наведені позивачем твердження є безпідставними, та звернув увагу на те, що у листі – відповіді від 16.10.2019 року №334-15/19 зазначено, що у разі надання позивачем документів щодо реєстрації судна з мотором, вони будуть повторно розглянути у відповідності до вимог діючого законодавства у стислі строки.

У урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем надана відповідь на відзив відповідача (а.с.125), в якій позивач вказав, що свій підпис на документах купівлі-продажу він може поставити на вимогу відповідача чи суду будь-коли. Визнання належності човна та двигуна не є компетенцією відповідача.

Позивач вважає, що заяву на реєстрацію йому зобов`язаний надати відповідач, заповнити її та роз`яснити йому текст заяви у тому числі і термін реєстрації. Ні заяву, ні пояснень та інформації щодо терміну реєстрації та положень заяви відповідач не надав, а тому і заповнював заяву по інтернету не маючи інформації щодо її змісту. Також відповідачем не було надано реквізитів для сплати коштів за його послугу, що свідчить про відсутність прийому у другу добу, коли він реєстрував скаргу у прийомний день та мав на руках усі документи щодо предметів реєстрації.

Крім того позивач зазначив, що вимоги до торговельних суден відповідач не надав, а отже не має права стверджувати про належність його надувного човна з ПВХ до торговельних суден. У акті технічного нагляду, який заповнювала сертифікована установа, не зазначено, що човен є торговельним судном. У акті технічного нагляду зазначеного його призначення – прогулянкове, а отже віднесення судна до торговельних, та необхідність до нього договору бербоут-чартеру є незаконним. Щодо тверджень відповідача щодо його посилань на закон, то можливо його посилання на закон є застарілими, але сутності та змісту його заперечень вони не змінюють та відображені у нових законах за іншими номерами та статтями, які за необхідності будуть наведені.

Від представника відповідача засобами електронного зв`язку 22.11.2019 року (а.с.128-131) та засобами поштового зв`язку 27.11.2019 року (а.с.132-135) надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача вважає, що у відповіді на відзив позивач жодним чином не спростував твердження та аргументи, які були викладені у відзиві, у зв`язку з чим відповідь на відзив стороною відповідача не визнається, пред`явлені аргументи вважають безпідставними і такими, що не містять жодного юридичного підґрунтя. У відзиві позивачу було чітко зазначено документи, які необхідно надати для державної реєстрації судна у Судновій книзі України та підстави для укладання договору купівлі-продажу, але позивач у відповіді на відзив продовжує стверджувати про відсутність вимог стосовно договору купівлі-продажу та бербоут-чартеру. Виходячи з п.1 відповіді на відзив, позивач фактично підтвердив свою неправомірність щодо відсутності підпису на поданих документах, у зв`язку з чим однією з причин було відмовлено у реєстрації судна.

Представник відповідача вважає неспроможним твердження позивача, що визнання належності човна та двигуна позивачу не є компетенцією відповідача, оскільки загальне керівництво та контроль за проведенням державної реєстрації суден здійснює Міністерство інфраструктури України. Чорноморське міжрегіональне управління у складі Державної служби морського та річкового транспорту України керується вимогами норм Постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.2019 року №1095 «Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту України» в п.1 якої чітко зазначено, що Державна служба морського та річкового транспорту України являється центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури.

Також представник відповідача, наголошує, що реєстрація у Судновій книзі України здійснюється на підставі письмової заяви судновласника, зразок якої затверджується Міністерством інфраструктури України, а не заповнюється відповідачем. Зразок заяви, що подається до органу державної реєстрації суден розміщено на офіційному сайті Державної служби морського та річкового транспорту України. Реквізити для сплати коштів, розрахунок вартості щодо надання адміністративних послуг також міститься на сайті Державної служби морського та річкового транспорту України.

Крім того, в акті технічного нагляду судна для здійснення державної реєстрації, який видається Регістром судноплавства України, зазначається тип та призначення. Згідно наданого акту технічного нагляду судна для здійснення державної реєстрації наданого позивачем дійсно зазначено тип та призначення судна – самохідне, прогулянкове. Проте будь-яке прогулянкове судно на підставі Кодексу торговельного мореплавства відноситься до категорії торгівельне судно.

Представник відповідача наголосив, що у п.34 розділу ІІІ Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою КМУ від 26.09.1997 року №1069 чітко зазначено перелік документів до заяви, які повинен надати позивач, проте позивач надав скаргу з документами, які вбачав за потрібне, а не на реєстрацію судна.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи пояснень до суду не надав.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до змісту його скарги від 03.10.2019 року з метою реєстрації надувного судна Шторм ст-249т та двигуна Шмель 1,6к.с. прибув 01.10.2019 року до Чорноморського Управління у неприйомний день, проте його прийняли, але відмовили в прийомі документів з посиланням на їх невідповідність вимогам закону, що слугувало для нього підставою для подачі вказаної скарги від 03.10.2019 року.

У наданій скарги позивач просив прийняти його особисто для надання документів для реєстрації човна та двигуна 03.10.2019 року відповідним інспектором: зареєструвати його човен відповідно до заяви, що додається; для з`ясування всіх обставин, надання оригіналів документів та надання відповіді викликати його за зазначеним телефоном.

16.10.2019 року позивачу надана відповідь на його скаргу від 03.10.2019 року

У відповіді зазначено, що у поданій позивачем заяві для суден, що підлягають реєстрації у Судновій книзі України зазначено про реєстрацію судна на визначений термін, тобто на до 2028 року.

Заявнику роз`яснено, що у разі визначення терміну реєстрації у відповідності до вимог пункту 35 розділу II Постанови КМУ від 26.09.1997 року №1069 «Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України» судна підлягають тимчасовій реєстрації у Судновій книзі України у разі якщо судно, зафрахтоване за до бербоут-чартеру, на підставі письмової заяви фрахтувальника на термін, що не перевищує терміну дії такого договору, якщо на момент реєстрації воно не було внесене до суднового реєстру іншої держави та якщо таке судно до суднового реєстру іншої держави, але запис про нього припинено, про що судновласник повинен подати письмове посвідчення компетентного органу цієї держави. Виходячи із зазначеного, заявником не були надані відповідні документи, які могли б підтверджувати факт фрахтування судна за бербоут-чартеру.

Стосовно питання договору купівлі-продажу звернуто увагу на те, що відповідно до статті 206 ЦКУ усні правочини можуть вчинятися, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідки недійсності. Тобто, у разі проведення реєстраційних дій, при придбанні майна, товару тощо, яке підлягає реєстрації, повинен укладатися письмовий договір, договір купівлі-продажу тощо.

Порядком визначено перелік документів необхідний реєстрації суден. Так, відповідно до пункту 34 Розділу II Порядку до заяви додаються: копія документа, що підтверджує право власності на судно, суден, придбаних через торговельні установи або від суб`єктів підприємницької діяльності, - документ про купівлю-продаж, та інші.

У відповідності до ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином, договір купівлі-продажу - це цивільно-правовий документ, що свідчить про перехід права власності та визначає права та обов`язки сторін, взаємини продавців та покупців та ін., а також, ціну товару, що сплачує покупець, що оформлюється відповідними розрахунковим документом.

У відповіді на скаргу позивача також зазначено, що деякі документи, що були надані заявником, мають не повністю заповнені реквізити, зокрема, у видаткових документах на прийняття надуваного човна SТ 249 відсутні підпис покупця та його прізвище ім`я та по-батькові особи, а також звернуте увагу на те, що копії документів, що подаються, повинні бути засвідчені нотаріусом за місцем реєстрації судна або органом, який здійснив їх оформлення та видачу.

Позивача повідомлено, що з вказаних підстав йому було відмовлено у реєстрації судна «Аква-шторм» 8Т 249 з підвісним двигуном «Шмель» та роз`яснено, що у разі приведення документів у відповідності до вимог вищезазначених нормативно-правових актів Чорноморським міжрегіональним управлінням заява про реєстрацію судна «Аква-шторм» 8Т 249 з підвісним двигуном «Шмель» буде розглянута у стислі строки (а.с.29).

Оцінюючи вказану відповідь як протиправну відмову в реєстрації човна з мотором позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач - Чорноморське Управління є суб`єктом владних повноважень, самостійним структурним підрозділом в апараті Державної служби морського та річкового транспорту України, Положення про яке затверджено наказом Державної служби морського та річкового транспорту України №69 від 27.09.2018 року(а.с116-122).

Згідно з вказаним Положенням Чорноморське Управління у межах повноважень забезпечує здійснення реалізації державної політики з питань безпеки на морському та річковому транспорті, надання передбачених законом адміністративних послуг, вносить пропозиції щодо її формування та вдосконалення (пп.3.1.1 п.3); організовує роботу із формування повних пакетів документів та спрямування їх до структурних підрозділів Морської адміністрації, відповідальних за організацію роботи з видачі в установленому порядку юридичним та фізичним особам суднових, реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, що відносяться до сфери дії законодавства про адміністративні послуги тощо (пп.3.1.31 п.3.1); у межах повноважень забезпечує здійснення ефективної роботи з підготовки та видачі в установленому порядку суднових, реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, що відносяться до сфери дії законодавства про адміністративні послуги, та забезпечує їх облік (пп.3.1.33 п.3.1); здійснює, у разі необхідності, перевірку інформації та аналізує подані документи для отримання суднових та реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, передбачених законодавством про адміністративні послуги (пп.3.1.34 п.3.1); у межах повноважень забезпечує формування та ведення суднової книги України та Державного суднового реєстру України та видачу суднових документів, якщо інше не передбачено законодавством (пп.3.1.43 п.3.1 Положення).

Порядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затверджений постановою КМУ від 26.09.1997 року №1069 (далі Порядок №1069) та встановлює вимоги до реєстрації та обліку торговельних суден в Україні.

Відповідно до п.6 Порядку реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей

про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України.

Згідно зі ст.34 Порядку №1069 реєстрація у Судновій книзі України здійснюється на підставі письмової заяви судновласника, зразок якої затверджується Мінінфраструктури, а для риболовних суден - Держрибагентством, що подається до органу державної реєстрації суден.

До заяви додаються такі документи: а) копія документа, що підтверджує право власності на судно, а для суден, придбаних через торговельні установи або від суб`єктів підприємницької діяльності, - документ про купівлю-продаж; б) копія свідоцтва про придатність судна до плавання (за наявності) або акт огляду судна перед його реєстрацією; в) копія договору іпотеки або довідка про відсутність заставних зобов`язань на судно; г) документ, що підтверджує сплату зборів за реєстрацію судна у Судновій книзі України та видачу суднових документів; д) копія документа, що підтверджує особу власника та його громадянство (у разі належності судна фізичній особі);е) документ, що свідчить про виключення судна з реєстраційних документів попереднім органом державної реєстрації (у разі коли судно було раніше зареєстроване).

Згідно зі ст.35 Порядку судно, зафрахтоване за договором бербоут-чартеру, на підставі письмової заяви фрахтувальника може бути зареєстроване у Судновій книзі України тимчасово, на термін, що не перевищує терміну дії такого договору, якщо на момент реєстрації воно не було внесене до суднового реєстру іншої держави та якщо таке судно внесене до суднового реєстру іншої держави, але запис про нього припинено, про що судновласник повинен подати письмове посвідчення компетентного органу цієї держави. Пунктом 37 встановлено, що копії документів, що подаються, повинні бути засвідчені нотаріусом за місцем реєстрації судна або органом, який здійснив їх оформлення та видачу.

Відповідно до п.38 у заяві судновласника зазначається термін реєстрації: постійний чи тимчасовий. У разі тимчасової реєстрації судна зазначається термін дії договору фрахтування.

Відповідно до п.39 Порядку на підставі поданих документів відповідний орган державної реєстрації вносить до Суднової книги України дані про судновласника та судно, що реєструється.

Спірні правовідносини між сторонами виникли при зверненні позивача до відповідача для вирішенні питання реєстрації човна з мотором, але у подальшому позивач, який не погодився з діями відповідача подав 03.10.2019 року скаргу начальнику Чорноморського Управління, в якій просив прийняти його особисто для надання документів для реєстрації човна та двигуна, зареєструвати човен відповідно до заяви, що додається, для з`ясування обставин та надання відповіді викликати його за зазначеним телефоном. Відповідь від 16.10.2019 року на скою скаргу позивач отримав 17.10.2019 року.

Позивач вважає відповідь від 16.10.2019 року на його скаргу від 03.10.2019 року відмовою у реєстрації судна, проте суд вважає, що вказаний лист від 16.10.2019 року є лише відповіддю на скаргу позивача, про що зазначено у відповіді від 16.10.2019 року. Скарги громадян розглядаються у порядку Закону України «Про звернення громадян», тобто є іншими правовідносинами ніж ті, що стосуються прийняття рішення по суті поданої заяви про реєстрацію човна з двигуном.

У відповіді Чорноморського Управління від 16.10.2019 року на скаргу позивача від 03.10.2019 року зазначено про причини з яких г-ну Дехтяренко В.М. було відмовлено у реєстрації судна «Аква-шторм» 8Т 249 з підвісним двигуном «Шмель» та роз`яснено, що у разі приведення документів у відповідності до вимог нормативно-правових актів Чорноморським міжрегіональним управлінням заява про реєстрацію судна «Аква-шторм» 8Т 249 з підвісним двигуном «Шмель» буде розглянута у стислі строки.

Відповідач у відзиві на позов та запереченнях на позов підтверджує звернення до нього позивача зі скаргою до якої була надана заява про реєстрацію човна з мотором, проте не надає прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення щодо вказаної заяви, що позбавило позивача права на оскарження такого рішення.

Суд вважає зазначення у відповіді на скаргу підстав з яких відповідачем було відмовлено у реєстрації човна з двигуном не є його рішенням за поданою заявою.

Порядок №1069 не регламентує питання прийняття негативних рішень за результатами розгляду заяв з поданими документами на випадок ненадання заявником всіх належних документів, проте питання прийняття будь-якого рішення за заявою заявника по суті вказаної заяви, вирішення питання за якою відноситься до компетенції суб`єкта владних повноважень та є його дискреційними повноваженнями, є обов`язком вказаного суб`єкта з огляду на необхідність дотримання таким суб`єктом владних повноважень принципу правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права.

Сутність вимог юридичної визначеності полягають у визначеності законодавства, визначеності повноважень, визначеності судового рішення. Норма закону не може розглядатися як “право”, якщо її не сформульовано з достатньою точністю. Чіткість, зрозумілість, однозначність та відносна конкретність норми є запорукою її належного тлумачення і, відповідно, реалізації.

Відповідно до п.19 ст.4 КАС України індивідуальний акт – це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Розгляд заяви про реєстрацію човна з двигуном є надання відповідачем адміністративної послуги. Результатам надання такої послуги повинно бути вмотивоване рішення.

Крім того, згідно з Положенням про Чорноморське Міжрегіональне управління Державної служби морського та річкового транспорту України, затвердженим наказом Державної служби морського та річкового транспорту України №69 від 27.09.2018 року, відповідач відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, у межах повноважень забезпечує здійснення реалізації державної політики з питань безпеки на морському та річковому транспорті, надання передбачених законом адміністративних послуг, вносить пропозиції щодо її формування та вдосконалення (пп.3.1.1 п.3); організовує роботу із формування повних пакетів документів та спрямування їх до структурних підрозділів Морської адміністрації, відповідальних за організацію роботи з видачі в установленому порядку юридичним та фізичним особам суднових, реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, що відносяться до сфери дії законодавства про адміністративні послуги тощо (пп.3.1.31 п.3.1); у межах повноважень забезпечує здійснення ефективної роботи з підготовки та видачі в установленому порядку суднових, реєстраційних документів, посвідчень, свідоцтв, витягів, інших документів, що відносяться до сфери дії законодавства про адміністративні послуги, та забезпечує їх облік (пп.3.1.33 п.3.1).

Встановлення вказаних функцій відповідачу свідчать не тільки про необхідність прийняття ним рішення по суті надання адміністративних послуг, але і необхідгість організувати роботу із формування повних пакетів документів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність, тобто допустив протиправну пасивну поведінку, яка виражається у формі невчинення дії, яку він зобов`язаний був і міг вчинити в межах своїх повноважень.

Частиною 2 ст.2 визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

З урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви від 03.10.2019 року про реєстрацію надувного судна Шторм ст-249т та двигуна Шмель 1,6к.с. та зобов`язання розглянути вказану заяву.

У той же час суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання неправомірною відмови відповідача в особистому прийомі його для надання документів для реєстрації надувного човна та двигуна неправомірною та зобов`язання відповідача прийняти його для надання документів щодо реєстрації човна та двигуна, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів відмови йому в прийомі у встановлені дні та часи прийомів громадян.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 768,40 грн. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 600 гривень.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорноморського Міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України (вул. Успенська,4, м. Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 41886120), третя особа на стороні відповідача Державна служба морського та річкового транспорту України (вул. Преображенська, 25, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 41886120) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити пені дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чорноморського Міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.10.2019 року про реєстрацію надувного судна Шторм ст-249т та двигуна Шмель 1,6к.с.

Зобов`язати Чорноморське Міжрегіональне управління Державної служби морського та річкового транспорту України розглянути заяви ОСОБА_1 від 03.10.2019 року про реєстрацію надувного судна Шторм ст-249т та двигуна Шмель 1,6к.с.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Чорноморського Міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 600 грн. (шістьсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.