Рішення № 86545754, 18.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1.380.2019.005102

18 грудня 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника відповідача Паїк М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2441-57 від 14.05.2019.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування. До переліку платників податку, які мають обов`язок сплачувати ЄСВ у розмірі, який встановлено законом, незалежно від отримання доходів податків, не відносяться фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування. Тому вважає, що у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов`язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі. Позивач просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі Порядок №1588) взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи підприємця здійснюється після державної реєстрації згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-ІV (далі Закон №755) контролюючим органом за місцем державної реєстрації на підставі відомостей про державну реєстрацію ФОП. Базою нарахування ЄСВ для платників, зазначених у пп. 4 (крім ФОП - платників єдиного податку) та 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що належить обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464 на місяць (п. 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774). Крім цього, зазначає відповідач, відповідно до змін, внесених до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з 01.01.2018 всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування) зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI). Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону № 755). Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2464, зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_2 з 02.01.2018 до 20.09.2019 перебував на податковому обліку в Дрогобицькому управлінні ГУ ДФС у Львівській області - стан платника « 11» - припинено, але не знято з обліку (інтегровані карточки платника не пусті). Відповідач зазначає, що на дату формування оскарженої вимоги платник не перебував в стані припинення чи ліквідації. Тому вважає, що у позивача наявна заборгованість по єдиному внеску та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд встановив таке.

Згідно з обліковими даними контролюючого органу в період з 02.01.2018 до 20.09.2019 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування за основним видом підприємницької діяльності «роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту» (код КВЕД 47.19).

20.09.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача як фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що до Реєстру внесено запис № 24140060003003289.

Поряд з цим, відповідно до даних інтегрованої картки платника податків (внесків) за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування) станом на 30.04.2019 за позивачем рахувався борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 21030,90грн за 2018-2019рр.

14.05.2019 відповідач сформував вимогу за № Ф-2441-57, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн., що обліковується за ним, як фізичною особо-підприємцем станом на 30.04.2019.

Як видно з наданих відповідачем доказів, 22.05.2019 вказану вимогу надіслано на податкову адресу позивача ( АДРЕСА_2 /7) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вважаючи оскаржену вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2441-57 від 14.05.2019 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просив її скасувати.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону №2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464 встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону №2464 на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Частиною 1 ст.3 Закону 2464 збір та облік єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати, відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI є платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

З 2017 року для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Так, згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 9 ст.12 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, починаючи з 2017 позивач був зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державно соціальне страхування. Той факт, що позивач 20.09.2019 припинив підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис, не впливає на його обов`язок щодо сплати внеску.

Щодо порядку винесення вимоги суд зазначає таке.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449).

Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції № 449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз. 2 п. 2 Розділу VI Інструкції № 449).

Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Отже, згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року справа № 826/11623/16 Адміністративне провадження № К/9901/50453/18.

Системний аналіз наведених норм доводить, що реєстрація особи як фізичної особи-підприємця породжує її обов`язок сплачувати податки у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності у строки, встановлені чинним законодавством. Водночас цей обов`язок кореспондує й відповідачу, а саме: у випадку не своєчасного нарахування та/або сплати платником сум єдиного внеску, він обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника. При цьому, орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу з моменту виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску.

З матеріалів справи встановлено, що борг (недоїмка) позивача зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 15819,54грн. виник 31.12.2018 та в подальшому, продовжував збільшуватись. Спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) була сформована станом на 14.05.2018 року на суму 21030,90грн..

Щодо покликання позивача на те, що відомості інтегрованої картки платника внеску не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплати, то суд зазначає таке.

В Інструкції № 449 та ч. 4 ст. 25 Закону закріплено, що наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату боргу (недоїмки) без проведення додаткових перевірок. Оскаржувана вимога сформована не внаслідок проведення перевірки, а на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. Відтак, відповідач діяв у межах, спосіб та на підставах, передбачених чинним законодавством.

Покликання позивача на пропуск відповідачем строку нарахування боргу по єдиному соціальному внеску суд до уваги не бере, оскільки станом на день винесення оскаржуваної вимоги, позивач своєчасно не виявив та не сплатив відповідних сум страхових внесків добровільно. При цьому, орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу з моменту виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога була сформована (надіслана) відповідачем правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства, а наведені позивачем доводи не дають підстав для її скасування.

Підсумовуючи, суд зазначає, що фізичні особи-підприємці, в тому числі ті з них, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не звільняються від обов`язків платника єдиного внеску, в тому числі обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок за себе, як фізичну особу-підприємця.

Відтак, у задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 7 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.12.2019.

Суддя Лунь З.І.