Рішення № 86545550, 23.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2983/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) та постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” із заниженням її розміру з 92 відсотків до 82 відсотків грошового забезпечення та не виплаті йому різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою після перерахунку нарахованої пенсії за період з 01.01.2008 по теперішній час протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ- 20632802) провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2008 року, виходячи із розміру 92 відсотків відповідних сум грошового забезпечення на підставі того, що пенсію йому призначено відповідно до ст. 64 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” довічно в розмірі 92 відсотків з подальшою її виплатою.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що при виході на пенсію, йому було нараховано пенсію в розмірі 92 % відповідних сум грошового забезпечення, проте починаючи з 01.01.2008 йому було протиправно було зменшено нарахування пенсії з 92 % відповідних сум грошового забезпечення до 82 %.

Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії та виплату між фактично отриманою та належною до сплати сумою після перерахунку нарахованої пенсії за період з 01.01.2008 по теперішній час, проте отримав відмову, що й стало підставою для звернення до суду.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з вимогами, викладеними в адміністративному позові не погоджується, оскільки відсутні підстави для нарахування позивачу пенсії у розмірі 92 % відповідних сум грошового забезпечення.

Також зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

В додаток до своєї позиції представник відповідача зазначив, що при вирішенні подібного спору Верховним Судом вже надавалась правова оцінка виниклим правовідносинам. Зокрема, у постановах від 08.05.2018 по справі 752/17929/13-а та від 21.03.2019 по справі 275/383/17 Верховний Суд зазначає, що “оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 10-пропентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-пропентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.”

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року виходячи з розміру 82% від грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, пенсія позивачу виплачується згідно норм чинного законодавства України. Всі належні перерахунки пенсії проведено у відповідності до діючого пенсійного законодавства (а.с. 21-22).

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Пенсію за вислугу років йому призначено з 01.10.2006 в розмірі 92% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.30 - зворотна сторона аркуша).

З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2008 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, при цьому зменшив розмірі відповідних сум грошового забезпечення з 92% до 82 % (а.с.35 - зворотна сторона аркуша).

Як встановлено судом, позивач, з метою реалізації своїх прав на соціальний захист, гарантованими конституційними нормами, зокрема на пенсійне забезпечення в залежності від вислуги років, звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо проведення перерахунку пенсії (а.с.13).

Листом від 20.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про те, що перерахунок його пенсії було здійснено відповідно до редакції Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції чинної на час перерахунку, а саме станом 01.01.2008.

Виходячи з наведеного пенсія перерахована виходячи з розміру 82 % від грошового забезпечення

Також, зазначено, що розмір пенсії позивача з 01.01.2008 по відношенню до грудня 2007 року збільшився на 100,90 грн. (а.с. 14).

Не погоджуючись із зазначеною відповіддю та діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду стосовно позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Тобто у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки застосування зазначеного строку матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.

Зазначена права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18 (адміністративне провадження №К/9901/66396/18).

Таким чином посилання представника відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній до набуття Законом №3591-IV чинності) військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів.

Із набуттям чинності Законом № 3591-IV нова редакція підпункту «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 10-процентну доплату не передбачала.

Підставою перерахунку всіх призначених за Законом № 2262-ХІІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені постановою №1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.

З огляду на наведене, відповідач своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, не порушив чинного законодавства України.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону №2262-ХІІ не передбачала 10-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, а навпаки - привели до її збільшення, що нівелює засторогу можливого порушення прав позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного суду по справі №752/17929/13-а (адміністративне провадження №К/9901/12428/18) від 08 травня 2018 року.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій пов`язаних із перерахунком пенсії позивачу, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача - відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7 а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ – 20632802) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун