Ухвала суду № 86545183, 19.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1770/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача - Бухтоярова Романа Олександровича;

відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області - представник - Гончаров Валентин Вікторович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, 14, код ЄДРПОУ 37784267), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28.11.2019 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці; 2. Стягнути з Відповідача на мою користь понесені витрати у вигляді сплаченого судового збору та інших витрат, пов`язаних з розглядом даної справи; 3. У випадку неможливості з`явитися у судове засідання по розгляду даної справи - розглянути справу за моєї відсутності. Позовні вимоги підтримую в повному обсязі та прошу їх задовольнити".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року було задоволено заяву позивача про забезпечення адміністративного позову.

16 грудня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про скасування заходу забезпечення позову, відповідно до якого останній просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року (а.с.а.с. 106-108).

Обґрунтовуючи клопотання про скасування заходу забезпечення позову, представник вказував, що забезпечуючи позов, суд погодився з твердженнями позивача, що адвокатська діяльність є єдиним джерелом її доходів, а тому усунення її від такої діяльності призведе до позбавлення будь-яких засобів до існування. Проте, ці твердження не відповідають дійсності і спростовуються відповідними даними, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що позивач з грудня 2009 року перебуває на обліку як фізична особа-підприємець та окрім діяльності у сфері права займається ще й іншими видами діяльності. У той же час, позивач є депутатом Хустської міської ради, а тому подає декларації про свої доходи. У Єдиному державному реєстрі декларацій наявна електронна декларація позивача за 2018 рік, в якій вона особисто вказала, що у цьому році її дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю (адвокатською) становив лише 12109,00 грн., а натомість дохід від зайняття підприємницькою діяльністю склав 43450 грн. З наведеного представник відповідача робить висновок, що адвокатська діяльність позивача не є єдиним та основним джерелом її доходів, а відтак є цілком очевидним, що зупинення такої діяльності жодним чином не позбавить її засобів до існування. Крім того, представник відповідача зазначає, що ні профільним Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ні будь-яким іншим нормативним актом не передбачена можливість продовження строку дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю за наявності певних підстав, у тому числі і у разі вжиття судом такого запобіжного заходу як зупинення дії індивідуального акту про застосування такого стягнення. Між тим, оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА до позивача застосоване дисциплінарне стягнення вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком лише на три місяці, тобто з 28 листопада 2019 року по 27 лютого 2020 року включно. Враховуючи призначення судом розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, є цілком очевидним, що її розгляд не завершиться до закінчення строку застосованого до позивача дисциплінарного стягнення. Таким чином, зупинивши дію оскаржуваного позивачем рішення про застосування такого стягнення, суд прийняв рішення, яке фактично є рівнозначним задоволенню позову.

Відповідно до статті 157 частин 1, 2 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Позивач та представник позивача проти заявленого клопотання заперечували та просили відмовити у задоволенні такого.

Заслухавши думку учасників справи та з`ясувавши обставини справи у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року було вжито заходи забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення дії індивідуального акту - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 за порушення статті 34 частини 2 пункту 3, 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строком на три місяці до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі (а.с.а.с. 97-101).

У відповідності до вказаної ухвали, судом зазначено, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області 28 листопада 2019 року винесено рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яким за порушення статті 34 частини 2 пунктів 3, 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Позивачем у даній справі обрано спосіб захисту шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту - рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 листопада 2019 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Тобто у випадку ймовірного задоволення вимог позивача, яке може відбутися, із врахуванням об`єктивних причин, у строк понад три місяці (строк на який зупинено право на зайняття адвокатською діяльністю) право позивача не зможе бути поновлено, оскільки накладене дисциплінарне стягнення уже відбудеться.

Також суддею зауважувалось, що у випадку ймовірної відмови позивачеві у позові строк застосованого до позивача дисциплінарного стягнення буде продовженим із врахуванням строку, що пройшов з дня такого застосування до вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, під час вирішення клопотання про забезпечення позову позивача, судом було встановлено, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову право позивача не зможе бути поновлено, оскільки накладене дисциплінарне стягнення уже відбудеться, а тому захист прав позивача в межах даної адміністративної справи стане неможливим.

Суд вважає за необхідне вказати, що заходи забезпечення адміністративного позову вжиті судом у зв`язку з тим, що суд вважає вказаний позивачем у заяві захід забезпечення позову розумним та адекватним, а також таким, що забезпечить збалансованість інтересів сторін, а захист цих прав та інтересів може стати неможливим або ускладненим без вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову суд не дійшов до висновку, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі.

Вказані заходи вжиті для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Заходи забезпечення позову вжиті судом лише з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи.

Посилання представника відповідача, що адвокатська діяльність позивача не є єдиним джерелом доходів, а тому усунення її від такої діяльності не призведе до позбавлення позивача засобів до існування, не спростовує необхідності збереження існуючого становища до розгляду справи по суті для ефективного захисту прав та інтересів позивача.

Зупинення дії оскаржуваного рішення ніяким чином не впливає на права та обов`язки інших осіб, у тому числі і відповідача, оскільки таке забезпечення не скасовує рішення, а лише тимчасово зупиняє його дію до вирішення справи та набрання рішення суду законної сили.

При цьому, ураховуючи, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльності, приймаючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд врахував співвідношення прав (інтересу) позивача з урахуванням наявності оскаржуваного рішення із наслідками вжиття забезпечення позову. Вжиття таких не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача, а також ефективного захисту його прав та інтересів.

Обґрунтовуючи своє клопотання про скасування застосованих заходів забезпечення позову, відповідач не навів достатніх доводів та доказів того, що небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі зникла, або що захистити інтереси позивача буде можливим без вжиття таких заходів. Тобто, обставини, які слугували підставами для застосування заходів забезпечення адміністративного позову не змінились та не зникли.

Основною метою і завданням такого правового інституту як забезпечення позову є заходи для збереження правового становища з метою забезпечення можливості у майбутньому захисту особи, яка звернулась до суду за захистом порушеного права. При цьому факт наявності порушеного права інших осіб підлягає доведенню і має бути здійснено цими особами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі, а відтак підстави для скасування заходів забезпечення відсутні.

Крім того, клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подається тому самому суду, що застосував заходи, а у разі незгоди відповідача з процесуальним рішення суду він може скористатися правом на апеляційне оскарження.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову, як і розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У відповідності до статті 31 частини 3 абзацу 5 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

У відповідності до статті 42 частини 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Тобто сам по собі факт оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким зупинено адвокату право на заняття адвокатською діяльністю не тягне за собою автоматичного зупинення дії такого рішення.

У відповідності до статті 52 частини 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

У відповідності до пункту 3.12 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат має право заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА шляхом зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке оскаржується до ВКДКА.

У відповідності до пункту 3.50 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА, за результатами розгляду клопотання адвоката або за своєї ініціативи, може вжити заходи забезпечення розгляду скарги у ВКДКА на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом прийняття рішення про зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до прийняття рішення ВКДКА за результатом розгляду такої скарги. Рішення ВКДКА про зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або про відмову у зупиненні дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підписується головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

Таким чином у випадку звернення адвоката до ВКДКА із відповідною скаргою на рішення КДКА, яким такому адвокату зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, то таке рішення може бути зупинене. При цьому зупинення дії рішення можливо лише у разі, коли регіональною КДКА були застосовані такі види стягнення як зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, саме ці стягнення впливають не лише на адвоката, який втрачає можливість працювати у судах, правоохоронних структурах тощо, але й на його клієнтів, які потребують правничої допомоги.

При зверненні до суду з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб (стаття 2 КАС України), законодавцем передбачено такий інститут як забезпечення позову, який в свою чергу спрямований на забезпечення такого ефективного захисту прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб.

Аналізуючи як судову практику, так й практику розгляду подібних скарг (спорів) ВКДКА, наявні випадки коли рішення про зупинення дії свідоцтва в подальшому скасоване або судом або ВКДКА, однак адвокат фактично "відбував покарання". Таким чином, норма, яка зафіксована у статті 42 частині 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо того, що оскарження рішення не зупиняє його дії - є дискримінаційною для адвокатів, оскільки позбавляє їх права на ефективний захист свого права на здійснення професійної діяльності, а також позбавляє адвокатів саме ефективного захисту прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб (стаття 2 КАС України).

У справі "Швидка проти України" (заява № 17888/12) Європейський Суд з прав людини, зокрема, вказав наступне: "… з огляду на вищезазначену аналогію видається доречним повторити усталений принцип Суду щодо важливості права на доступ до суду, зважаючи на провідне місце права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див. рішення від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), п. 24, Series A № 32). Якщо існує право на перегляд за статтею 2 Протоколу № 7, воно має бути таким же ефективним. 51. Суд зазначає, що це положення спрямовано на забезпечення можливості виправити будь-які недоліки, допущені на стадіях судового розгляду або винесення вироку, якщо такі призвели до визнання особи винною (див. ухвалу щодо прийнятності від 17 листопада 2009 року у справі "Рибка проти України" (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03). Дійсно, виникне питання за Конвенцією, якщо суд апеляційної інстанції буде позбавлений ефективної ролі щодо перегляду судового процесу (див., mutatis mutandis, ухвалу щодо прийнятності від 22 жовтня 2002 року у справі "Гьюітсон проти Сполученого Королівства" (Hewitson v. the United Kingdom), заява № 50015/99). Суд вирішив, що затримки національних судів у розгляді апеляційних скарг щодо постанов про особливий режим позбавлення волі протягом обмеженого строку, можуть викликати питання за Конвенцією, зокрема за статтею 13. Так у рішенні у справі "Мессіна проти Італії (№ 2)" (Messina v. Italy (no. 2)) Суд, визнаючи, що право на ефективний засіб юридичного захисту не було порушено лише самим недотриманням встановленого законодавством строку, дійшов висновку, що систематичне недотримання відведеного для судів десятиденного строку спричиняло значне зменшення і навіть практично зводило нанівець вплив судового перегляду постанов про спеціальний режим. Одним з чинників, які спонукали Суд до цього висновку, був обмежений період дії кожної з постанов про застосування особливого режиму (заява № 25498/94, пп. 94 96, ECHR 2000 X; також див. рішення у справі "Енеа проти Італії" (Enea v. Italy) [ВП], заява № 74912/01, п. 73 та п. 74, ECHR 2009). Іншими словами, судовий перегляд заходу, строк дії якого на той час закінчився або майже закінчився, вважався таким, що більше не служить жодній меті. 53. Аналогічний підхід слід застосовувати за обставин цієї справи. Суд зазначає, що апеляційна скарга заявниці на постанову від 30 серпня 2011 року, подана того ж дня, не зупиняла виконання судового рішення, а накладене стягнення було застосовано невідкладно. Це було зроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким передбачено невідкладне виконання постанови лише, якщо вона стосується позбавлення волі (за винятком ще одного положення, яке не стосується питання, про яке йдеться) (див. пункт 16). Якщо б покарання було іншим, рішення суду першої інстанції набрало б законної сили лише за відсутності апеляційної скарги упродовж встановленого законодавством строку або якщо б апеляційний суд залишив його без змін. Проте у цій справі перегляд судом апеляційної інстанції відбувся після того, як заявниця відбула у повному обсязі призначене судом першої інстанції покарання. Суд вважає незрозумілим, як такий перегляд на цій стадії міг ефективно виправити недоліки рішення суду нижчої інстанції. 54. Суд не оминає увагою той факт, що якби апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, то заявниця могла вимагати на цій підставі виплати їй відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди (див. пункт 19). Проте такий ретроспективний та виключно компенсаторний засіб юридичного захисту не можна вважати заміною права на перегляд, закріпленого у статті 2 Протоколу № 7. Інше рішення суперечитиме усталеному принципові практики Суду, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати не якісь теоретичні або ілюзорні права, а права, які є ефективними на практиці (див., mutatis mutandis, вищезазначене рішення у справі "Ейрі проти Ірландії" (Airey v. Ireland), п. 24, та рішення у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" (Garcнa Manibardo v. Spain), заява № 38695/97, п. 43, ECHR 2000 II).

Позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. У розумінні Європейського Суду з прав людини, зокрема, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області є судом, рішення якого можуть бути оскаржені. А відтак, при вирішенні питання щодо як вжиття заходів забезпечення позову, так і щодо скасування заходів забезпечення позову судом використано підхід зазначений Європейським Судом з прав людини.

У зв`язку з наведеним суд приходить до переконання про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника відповідача.

Суд роз`яснює, що відповідно статті 157 частини 5 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись статтями 157, 243 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 19 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 23 грудня 2019 року.

Суддя С.Є. Гаврилко