Рішення № 86544940, 23.12.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 р. Справа№200/12404/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №9 від 16.01.2019 року, зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з 18.10.2018 року, з урахуванням періодів роботи з 04.01.1992 по 15.02.1994, з 21.02.1994 по 01.07.1996, з 09.12.1996 по 01.08.1998, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 згідно трудової книжки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища позивача.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року відкрито провадження по справі за правилами статті 263 КАС України в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що після набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з статті 114 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а саме 18.10.2018 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідачем 16.01.2019 року було винесене рішення № 9 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. Крім того, зазначив, що позивач звертався вперше про призначення пенсії до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, яке рішенням №56/03 від 19.09.2014 року відмовило в призначенні пенсії, оскільки стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію складає 17 років 10 місяців 20 днів замість необхідного стажу 25 років. Водночас при розгляді повторної заяви про призначення пенсії відповідачем враховано до страхового стажу зараховано лише 8 років 1 місяць 17 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 04.01.1992 по 15.02.1994, з 21.02.1994 по 01.07.1996, з 09.12.1996 по 01.08.1998, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 через відсутність документів, які підтверджують ліквідацію підприємств без визначення правонаступника, на яких працював позивач. Позивач вважає вказане рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на те, що позивач 18.10.2018 року звернувся із письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На виконання Постанови №18-1 від 10.11.2006 року «Про порядок підтвердження періодів роботи, що враховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років» Комісією при Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення №45/359 від 14.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком 1 з 26.06.2003 по 04.04.2005 року на посаді прохідника підземного ДП «Прогрес-1» гірничого науково-виробничого ТОВ «Прогрес-А» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць, а також зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах; залишення без розгляду періодів роботи з 13.03.1992 по 18.05.1992 у якості учня прохідника підземного, з 19.05.1992 по 15.02.1994, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 у якості прохідника підземного в «Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»; з 21.02.1994 по 01.07.1996 у якості прохідника підземного в ДП Шахта «Комсомолець»; з 09.12.1996 по 01.08.1998 у якості прохідника підземного в ДП Шахта ордена Жовтневої революції ім. Леніна ВО «Артемвугілля» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують ліквідацію зазначених підприємств без визначення правонаступника. Згідно наданих документів страховий стаж позивача склав 26 років 02 місяці 26 днів, в тому числі стаж на підземних роботах – 08 років 01 місяць 17 днів. За таких обставин відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , оскільки на момент звернення 18.10.2018 року не має необхідного страхового та пільгового стажу. Також, відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства та наданих на дату звернення документів ОСОБА_1 право на пенсію за віком набуде після досягнення 52 років або за умови проведення перевірки первинних документів і підтвердження факту пільгової роботи за період з 04.01.1992 по 21.02.1992, з 22.02.1992 по 12.03.1992, з 13.03.1993 по 18.05.1992, з 19.05.1992 по 15.02.1994, з 21.02.1994 по 01.07.1996, з 09.12.1996 по 01.08.1998, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 та за умови підтвердження стажу Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідач зазначив, що обов`язок прийняття рішення про призначення та виплату пенсії покладено на Пенсійний фонд України, таким чином у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як повторне зобов`язання виконати покладені на відповідача владні дискреційні функції.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, та особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с. 8-9).

Відповідач – Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 18 жовтня 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою “Про призначення/перерахунок пенсії”, відповідно до якої просив призначити йому пенсію.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, до зазначеної заяви позивачем для призначення пенсії надані наступні документи: заява про призначення, копія паспорту та ідентифікаційного коду; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; трудова книжка НОМЕР_2 від 03.07.1989 року з копією; копія диплому, архівна довідка №163 від 03.08.2018, довідка про заробіток для обчислення пенсії №163/2 від 03.08.2018 року, №163/1 від 03.08.2018 року.

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював у «Шахтостроительном управлении №3 треста «Артемшахтострой» (мовою оригіналу) у період з 04.01.1992 р. по 15.02.1994 р., а саме:

- на підставі наказу від 08.01.1992 року № 3/к позивача прийнято підземним учнем гірника з повним робочим днем на шахті; (а.с. 17)

- на підставі наказу від 27.02.1992 року № 28/к переведено підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах; (а.с. 18)

- на підставі наказу від 13.03.1992 року № 37/к переведено підземним учнем прохідника з повним робочим днем на підземних роботах; (а.с. 18)

- на підставі наказу від 18.05.1992 року № 63к переведено підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею; (а.с. 18)

- на підставі наказу від 15.02.1994 року № 21/к звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 18)

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті «Комсомолець» виробничого об`єднання «Артемвугілля» у період з 21.02.1994 р. по 01.07.1996 р., а саме:

- на підставі наказу від 21.02.1994 року №60/к прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем на шахті; (а.с. 19)

- на підставі наказу від 01.07.1996 року № 213/к звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 19)

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював у Артеміському виробничому об`єднанні з видобутку вугілля ДП «Артемвугілля» у період з 09.12.1996 р. по 01.08.1998 р., а саме:

- на підставі наказу від 11.12.1996 року №185-к прийнятий прохідником з повним робочим днем на шахті; (а.с. 19)

- на підставі наказу від 31.07.1998 року № 100к звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 20)

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював у Шахтостроительное управление №3 треста «Артемшахтострой» (мовою оригіналу) у період з 06.08.1998 р. по 27.06.2002 р., а саме:

- на підставі наказу від 06.08.1998 року №75/к прийнятий підземним прохідником з повним робочим днем під землею; (а.с. 20)

- на підставі наказу від 27.06.2002 року № 62/к звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 20)

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_2 ) встановлено, що ОСОБА_1 працював у Шахтостроительное управление №3 ОАО треста «Артемшахтострой» (мовою оригіналу) у період з 18.09.2002 р. по 11.06.2003 р., а саме:

- на підставі наказу від 18.09.2002 року №103/к прийнятий підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею; (а.с. 21)

- на підставі наказу від 11.06.2003 року № 61/к звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. (а.с. 21)

Крім того, в матеріалах справи наявна архівна довідка № 163 від 03.08.2018 р., видана приватним архівом ліквідованих підприємств (м. Мирноград), відповідно до якої ОСОБА_1 працював у Шахтостроительное управление №3 ОАО треста «Артемшахтострой» (мовою оригіналу) у період з з 04.01.1992 р. по 15.02.1994 р., з 06.08.1998 р. по 27.06.2002 р., з 18.09.2002 р. по 11.06.2003 р. (а.с. 29)

16 січня 2019 року Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 9 про відмову в призначенні пенсії.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 січня 2019 року встановлено, що на виконання Постанови №18-1 від 10.11.2006 року «Про порядок підтвердження періодів роботи, що враховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років» Комісією при Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення №45/359 від 14.12.2018 року про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком 1 з 26.06.2003 по 04.04.2005 року на посаді прохідника підземного ДП «Прогрес-1» гірничого науково-виробничого ТОВ «Прогрес-А» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць, а також зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах; залишення без розгляду періодів роботи з 13.03.1992 по 18.05.1992 у якості учня прохідника підземного, з 19.05.1992 по 15.02.1994, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 у якості прохідника підземного в «Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»; з 21.02.1994 по 01.07.1996 у якості прохідника підземного в ДП Шахта «Комсомолець»; з 09.12.1996 по 01.08.1998 у якості прохідника підземного в ДП Шахта ордена Жовтневої революції ім. Леніна ВО «Артемвугілля» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують ліквідацію зазначених підприємств без визначення правонаступника. До стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 враховано період з 21.04.2005 по 3112.2005, з 01.01.2006 року по 31.01.2006, з 25.02.2007 по 28.12.2007, з 01.01.2008 по 22.10.2018 рік на посаді прохідника підземного на ПП «Горизонт Плюс» на підставі даних персоніфікованого обліку про спеціальний трудовий стаж, період з 23.10.2008 по 20.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 11.05.2010 по 20.12.2010, з 27.12.2010 по 30.11.2014 рік на посаді прохідника підземного на шахті «Південна». Згідно наданих документів страховий стаж позивача склав 26 років 02 місяці 26 днів, в тому числі стаж на підземних роботах – 08 років 01 місяць 17 днів. За таких обставин відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , оскільки на момент звернення 18.10.2018 року не має необхідного страхового та пільгового стажу. Також, відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства та наданих на дату звернення документів ОСОБА_1 право на пенсію за віком набуде після досягнення 52 років або за умови проведення перевірки первинних документів і підтвердження факту пільгової роботи за період з 04.01.1992 по 21.02.1992, з 22.02.1992 по 12.03.1992, з 13.03.1993 по 18.05.1992, з 19.05.1992 по 15.02.1994, з 21.02.1994 по 01.07.1996, з 09.12.1996 по 01.08.1998, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 та за умови підтвердження стажу Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Тобто, враховуючи вище зазначене, періоди роботи з 13.03.1992 по 18.05.1992 у якості учня прохідника підземного, з 19.05.1992 по 15.02.1994, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 у якості прохідника підземного в «Шахтобудівельному управлінні №3 тресту «Артемшахтобуд»; з 21.02.1994 по 01.07.1996 у якості прохідника підземного в ДП Шахта «Комсомолець»; з 09.12.1996 по 01.08.1998 у якості прохідника підземного в ДП Шахта ордена Жовтневої революції ім. Леніна ВО «Артемвугілля» не зараховано до пільгового стажу за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не врахування відповідачем для призначення пільгової пенсії довідок та відомостей трудової книжки, виданих підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території через неможливість проведення зустрічної перевірки з таким підприємством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Нормами статті 114 Закону № 1058 визначається порядок та умови призначення пенсі за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно частини першої зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Нормами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф “б” цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Також, зазначений факт підтверджується іншими документами, які надавались позивачем для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме архівна довідка № 163 від 03.08.2018 р., видана приватним архівом ліквідованих підприємств (м. Мирноград).

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналізуючи вищевказане, суд доходить висновків, що позивач при звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах надав всі необхідні документи в підтвердження такого права.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Поняття дискреції міститься в пункті 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5.

Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

При таких обставинах по цій справі суд не може перебирати повноваження Пенсійного фонду щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. Уразі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.10.2018 року про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч. 2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів роботи.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Нормами частини третьої статті 139 КАС встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 575,90 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 16.01.2019 року №9 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 18.10.2018 року, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи з 04.01.1992 по 15.02.1994, з 21.02.1994 по 01.07.1996, з 09.12.1996 по 01.08.1998, з 06.08.1998 по 27.06.2002, з 18.09.2002 по 11.06.2003 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 575 (п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 90 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) 23 грудня 2019 року. Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова