Рішення № 86544809, 23.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Справа № 160/6612/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богданівське-М" про стягнення заборгованості у розмірі 5 965 960,59 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богданівське-М" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути податковий борг у розмірі 5965960,59 грн. з ТОВ «Богданівське-М» на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банка, що обслуговують такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг утворився внаслідок не сплати грошового зобов`язання згідно податкових повідомлень рішень від 25.06.2018 року № 0016281419 та № 0016271419. Податкові повідомлення рішення вручені відповідачу. Відповідач у встановлений строк не сплатив суму грошового зобов`язання внаслідок чого позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 27.03.2018 року № 35385-17, яка вручена останньому.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справ за правилами загального позовного провадження.

13.08.2019 року ТОВ «Богданівське-М» подало до суду зустрічну позовну заяву, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 25.06.2018 року № 0016281419 та № 0016271419, на підставі яких виник податковий борг.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що відповідальність за спірними податковими повідомленнями рішеннями застосована на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Однак, ТОВ «Богданівське-М» вказує на те, що чинне законодавство України допускає випадки припинення валютного контролю без зарахування валютної виручки на банківський рахунок експортера шляхом проведення операції зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відносини між позивачем та його контрагентом за експортною операцією врегульовані нормами приватного права. Ними не встановлено обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог при розрахунках з нерезидентами, припинення чи врегулювання зобов`язань на свій розсуд, навіть з відступленням від положень актів цивільного законодавства. Так додатковими угодами від 14.08.2017 року та від 14.04.2017 року ТОВ «Богданівське-М» та фірма «Selton» GbmH, Німеччина, підтвердили факт прощення боргу фірми «Selton» GbmH, Німеччина з оплати поставленого товару ТОВ «Богданівське-М» згідно умов Контракту на постачання сільськогосподарської продукції № 28 від 08.01.2015 року.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року відкрито провадження за зустрічною позовною заявою ТОВ «Богданівське-М» та вирішено вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом, який розглядається у справі № 160/6612/19.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надало суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, з наступних підстав. Підставою для припинення валютного контролю без зарахування валютної виручки на банківський рахунок експортера є зарахування зустрічних однорідних вимог та надання документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням. ГУ ДФС у Дніпропетровській області вказує на те, що на момент проведення перевірки банком не було знято з банківського контролю операції на виконання умов контракту № 28 від 08.01.2015 року між ТОВ «Богданівське-М» та фірма «Selton» GbmH, Німеччина; позивачем не надано документів саме про зарахування зустрічних однорідних вимог, зняття з банківського контролю операції; відсутність у позивача додаткової угоди, договору про переведення боргу, акту заліку однорідних зустрічних вимог; відсутність висновків Мінекономрозвитку України про продовження строків для надходження валютної виручки; відсутність звернень позивача до Торгово-промислової палати чи міжнародних судів.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином; причини неявки до суду не повідомили. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. ТОВ "Богданівське - М " втретє у судове засідання не з`явилось, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

З 21.05.2018 року по 25.05.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Богданівське-М» з питань дотримання вимог валютного законодавства під час виконання зовнішньоекономічного контракту № 28 від 08.01.2015 року за період з 15.09.2018 року по 18.05.2018 року, порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

За наслідками перевірки складено Акт від 04.06.2018 року № 28565/04-36-14-19/33702568.

У вказаному акті контролюючим органом зроблено наступні висновки: ТОВ «Богданівське-М» порушено ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 28 від 08.01.2015 року за період з 15.09.2017 року по 18.05.2018 року; порушено п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», за що нараховано штрафну санкцію за порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна станом на 01.10.2017 року, 01.01.2018 року та 01.04.2018 року.

На підставі акту перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області винесло податкові повідомлення рішення від 25.06.2018 року № 0016281419 на суму 1020 грн. та № 0016271419 на суму 5694940,59 грн.

У матеріалах справи міститься копія зовнішньоекономічного контракту № 28 від 08.01.2015 року між ТОВ «Богданівське-М» та фірма «Selton» GbmH, Німеччина.

За вказаним вище контрактом ТОВ «Богданівське-М» поставило сільськогосподарську продукцію на користь фірми «Selton» GbmH, Німеччина.

У акті перевірки вказано, що станом на 01.10.2017 року , 01.10.2018 року по контракту № 28 від 08.01.2015 року між ТОВ «Богданівське-М» та фірма «Selton» GbmH, Німеччина рахувалась заборгованість у сумі 263858 євро; згідно наданих до перевірки банківських виписок отримання виручки від нерезидента на загальну суму 14400 євро здійснено з порушенням строків розрахунків, а саме: 19.02.2018 року на рахунок зараховано 14400 євро. Вказані обставини не заперечуються ТОВ «Богданівське-М» у зустрічному позові.

У матеріалах справи також містяться копії додаткових угод від 14.08.2017 року та від 14.04.2017 року, якими ТОВ «Богданівське-М» та фірма «Selton» GbmH, Німеччина, підтвердили факт прощення боргу фірми «Selton» GbmH, Німеччина з оплати поставленого товару ТОВ «Богданівське-М» згідно умов Контракту на постачання сільськогосподарської продукції № 28 від 08.01.2015 року.

Однак ТОВ «Богданівське-М» не надало суду доказів надання вказаних додаткових угод до перевірки, а також доказів зняття з банківського контролю операції з фірмою «Selton» GbmH, Німеччина.

У матеріалах справи міститься лист ПАТ «АБ «Радабанк» від 04.10.2017 року № 4745/09, яким надано Західно-Донбаській ОДПІ інформацію про порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 28 від 08.01.2015 року ТОВ «Богданівське-М».

Суд зазначає, що відповідальність за спірним податковим повідомленням-рішенням застосована відповідачем на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно з нею склад відповідного правопорушення полягає у недодержанні строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону.

За приписами цих статей виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

З метою реалізації таких обмежень при розрахунках Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" запроваджений валютний контроль.

Згідно зі статтею 12 цього Декрету валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов`язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9 цього Декрету.

До органів валютного контролю статтею 13 того самого Декрету віднесений Національний банк України як головний орган валютного контролю та уповноважені банки, які здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Статтею 44 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-XIV встановлено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

До таких нормативно-правових актів належить Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, надалі - Інструкція 136).

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дозволяє дійти висновку, що Інструкція 136 прийнята у межах повноважень Національного банку України та підлягає застосуванню при правовому регулюванні відносин щодо контролю за додержанням експортерами строків зарахування валютної виручки. Нею встановлені підстави для зняття операцій з контролю, що має юридичне значення при вирішенні питання додержання строків зарахування валютної виручки.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції 136 експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, законодавство допускає випадки припинення валютного контролю без зарахування валютної виручки на банківський рахунок експортера.

Це не суперечить статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки за предметом правового регулювання останній застосовується, коли контрактом передбачене зарахування коштів від операції саме на валютний рахунок експортера. У випадках, коли контрактом передбачений інший порядок чи форма розрахунків, при здійсненні контролю за відповідними операціями підлягають застосуванню інші нормативно-правові акти - Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", Інструкція 136, тощо.

Як вже зазначалося, підставою для припинення валютного контролю відповідно до пункту 1.10 Інструкції 136 є надання документів про припинення зобов`язань за цими операціями зарахуванням.

Постановами Правління НБУ № 361 від 28.07.2016 року, № 386 від 14.09.2016 року, № 410 від 13.12.2016 року встановлено строк, що не перевищує 120 календарних днів, а постановою Правління НБУ від 25.05.2017 року № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набула чинності з 26.05.2017 року, встановлено строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Отже, встановлений статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк зарахування валютної виручки переривається лише зарахуванням, а не прощенням боргу.

Тому визначення відповідачем його пропущення без урахування документів про припинення зобов`язань шляхом прощення боргу є правомірним.

Суд звертає увагу, що особами, які можуть бути суб`єктом визначеного статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" правопорушення, є резиденти (крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення).

Саме на резидентів, а не на їх контрагентів, покладений обов`язок із забезпечення зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки.

Виходячи з цього, резидент при здійсненні господарської діяльності, укладенні контрактів, додаткових угод до них про зміну порядку зарахування валютної виручки хоча і не був законодавчо обмежений у встановленні порядку чи форми розрахунків, мав враховувати передбачені законом обмеження або приймати ризики врегулювання відносин з нерезидентом у контракті на свій розсуд.

Суд не приймає до уваги доводи ТОВ «Богданівське М» про право сторін правочину відмовитися від правочину, змінити або припинити зобов`язання за домовленістю між собою.

Відносини між позивачем та його контрагентом за експортною операцією врегульовані нормами приватного права. Ними не встановлені обмеження щодо зарахування зустрічних однорідних вимог при розрахунках з нерезидентами, припинення чи врегулювання зобов`язань на свій розсуд, навіть з відступленням від положень актів цивільного законодавства.

Втім, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.

З огляду на положення частини другої статті 19 Конституції України, при перевірці додержання резидентом строків зарахування валютної виручки, суб`єкт владних повноважень має керуватися нормами, що регулюють здійснення валютного контролю.

Як вже зазначалося, згідно з ними документи про припинення зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом є лише зарахування зустрічних однорідних вимог, а угода про прощення боргу не може виступати підставою для зняття з контролю експортних операцій. Отже, наявність угоди про прощення боргу не впливає на висновок про порушення строків зарахування валютної виручки.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на статтю 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за положеннями якої всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

При оцінці даного доводу позивача суд керується зазначеними вище висновками про застосування положень договору та цивільного законодавства при правовому регулюванні публічно-правових відносин.

Постанови Правління Національного банку України не регулюють відносини між сторонами контракту, не забороняють проведення розрахунків шляхом заліку або шляхом прощення боргу.

Їх норми адресовані резидентові та уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Резидент при здійсненні господарської діяльності не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.

Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Крім того, ТОВ «Богданівське М» не надало суду документів про зняття з банківського контролю операції за зовнішньоекономічним контрактом № 28 від 08.01.2015 року; також не надало суду висновків Мінекономрозвитку України про продовження строків для надходження валютної виручки; відсутні звернення позивача до Торгово-промислової палати чи міжнародних судів.

Штрафні санкції за порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" за неподання декларації про валютні цінності є похідними від висновків про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

За вказаних обставин, судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, а тому суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Судом під час розгляду справи встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення рішення отримані ТОВ «Богданівське М».

Також судом встановлено, що ТОВ «Богданівське М» отримало податкову вимогу.

Однак у встановлений строк не сплатило суму грошового зобов`язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюютьсяПодатковим кодексом України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Оскільки у встановлений законодавством строк відповідач не сплатив зазначені платежі, отже узгоджені податкові зобов`язання стали податковим боргом платника податків.

Згідно п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, вищезазначена заборгованість відповідача становить узгоджене грошове зобов`язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з виникненням податкового боргу на підставі ст. 59 ПК України ТОВ «Богданівське М» направлена податкова вимога.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Отже за ТОВ «Богданівське М» рахується податковий борг.

Так, згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судовим витрат.

За зустрічним позовом судові витрати покладається на ТОВ «Богданівське М», оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

За первісним позовом судові витрати з ТОВ «Богданівське М» не стягуються у відповідності до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське М» (52931, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Богданівна, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 33702568) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг у розмірі 5965960,59 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське М» (52931, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Богданівна, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 33702568) на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське М» у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Богданівське М».

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Богданівське М» (52931, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Богданівна, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 33702568) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили станом на 23.12.2019 року

Помічник судді Лісна А.М.

Згідно з оригіналом

Помічник судді Лісна А.М.