Ухвала суду № 86544744, 21.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 грудня 2019 р.Справа №160/12891/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву позивача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), позивача 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), позивача 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), позивача 6: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), позивача 7: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), позивача 8: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), позивача 9: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про забезпечення позову до головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, пов. 8-9, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання протиправними відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2019 року позивач 1: ОСОБА_1 , позивач 2: ОСОБА_2 , позивач 3: ОСОБА_3 , позивач 4: ОСОБА_4 , позивач 5: ОСОБА_5 , позивача 6: ОСОБА_6 , позивача 7: ОСОБА_7 , позивача 8: ОСОБА_8 ), позивач 9: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Держгеокадастру у Харківській області, у якій позивачі просять:

- визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлені листом від 02.10.2019 П-12556/0-6118/0/95-19 "Про розгляд заяви", у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною штощею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених ПУНКТІВ за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182700:03:000:0169;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, дтя ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182700:03:000:0168;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, дтя ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182700:01:000:0078;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозволи на розробку проекту земчеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182700:01:000:0080.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року провадження у справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Разом з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову, в якій останні просять Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (61145, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 39792822) чи будь-яким іншим особам вчиняти дії та приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками, які розташовані на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів з кадастровими номерам 6323182700:03:000:0169, 6323182700:03:000:0168, 6323182700:01:000:0078, 6323182700:01:000:0080 у тому числі надавати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи в користування (оренду, емфітевзис тощо), здійснювати поділ та об`єднання земельної ділянки, виставляти на земельні торги та проводити торги щодо відчуження права оренди земельної ділянки, передавати в оренду земельну ділянку, вчиняти дії, пов`язані з будь-яким іншим відчуженням або обтяженням земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявниками зазначено, що останні звернулись до головного управління Держгеоадастру у Харківській області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, за результатами розгляду яких листом від 02.10.2019 року К-12556/0-6118/0/95-19 позивачам відмовлено у видачі дозволів на виготовлення проекту землеустрою.

Крім того в листі не зазначено жодної з підстав, передбачених частинами 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що, у даному випадку, така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення», може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності жодної з обставин, передбачених ч.2 ст.150 КАС України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Водночас, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, який законами України наділений повноваженнями вирішувати питання земельних правовідносин відповідно до закону. Вказані повноваження є дискреційними.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на вищевикладене, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

В той же час, судове рішення має забезпечувати можливість відновлення порушеного права позивача.

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Посилання позивача на те, що судовий розгляд займає певний проміжок часу і існує реальний ризик, що під час розгляду справи відповідачем буде прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі у приватну власність спірної земельної ділянки, по якій позивачі звернулись до головного управління Держгеокадастру в Харківській області з заявами про надання дозволів, ґрунтується лише на припущеннях позивача та не підтверджується жодними доказами.

Крім того, позивачами не надано доказів, що до головного управління Держгеокадастру в Харківській області звернулись інші особи з заявами про надання дозволів на розроблення проектної документації.

Законодавство не передбачено заборона вчиняти дії будь-яким іншим особам, вимога про забезпечення позову повинна містити чіткі вимоги до конкретного кола осіб.

Інші підстави для вжиття заходів забезпечення, окрім наведеної вище, позивачами не вказано і судом не встановлено.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд вважає, що заявником не доведено, що у разі не забезпечення позову - це істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заборона ж головному управлінню Держгеокадстру в Харківській області приймати будь-які рішення з розпорядження спірними земельними ділянками, на думку суду, є втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування стосовно розпорядження земельними ділянками і виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, суд вважає, що подане клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим та підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 150-154, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), позивача 2: ОСОБА_2 , позивача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), позивача 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), позивача 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), позивача 6: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), позивача 7: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), позивача 8: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), позивача 9: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про забезпечення позову шляхом заборони приймати будь-які рішення щодо розпорядження спірними земельними ділянками у справі № 160/12891/19 – відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук