Рішення № 86544626, 04.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 160/9701/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача Кириченко Т.О. Кравченко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2019 року № Ю-0023941306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 липня 2019 року № 0023931306, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати неправомірними та скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2019 року № Ю-0023941306 (заборгованість зі сплати єдиного внеску) в сумі 42 633, 80 грн. та рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21 316, 90 грн., винесені ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відношенні ТОВ “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ”;

- судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу адвоката) покласти на Відповідача – ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що:

- 06.08.2019 року отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.07.2019 року №Ю-0023941306 у розмірі 42 633,80 грн.;

- рішення №0023931306 від 23.07.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21 316,90 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0024001306 від 23.07.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0024061306 від 23.07.2019, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені у розмірі 9 298,24 грн., з яких: 6 087,28 грн. – за податковим зобов`язанням, 3 210,96 грн. – за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0024051306 від 23.07.2019, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 111 578,78 грн., з яких: 73 047,30 грн. – за податковим зобов`язанням, 38 531,48 грн. – за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується з оскаржуваною вимогою та рішенням, так як позивач вважає, що він правомірно не утримав єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при оплаті послуг наданих ФОП ОСОБА_1 в порядку договору №0510/15 про надання послуг, предметом яких є інформування третіх осіб про послуги центру обробки даних, які надає фірма SIA Lattelecom Technology.

08.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, на подання відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог наведеної вище ухвали, 05.11.2019 року головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області подано до канцелярії адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою позиції орган контролю зазначив, що дійсно, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України з 05.06.2009 року. Проте всупереч чинного законодавства, позивачем не нараховано, не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, з 2017 року платники податків повинні в обов`язковому порядку сплачувати єдиний соціальний внесок. Таким чином, згідно даних інформаційної системи та внаслідок перевірки Договору №0510/15 укладеним між ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» та ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом платнику податків був нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 та 2018 роки на загальну суму 42 633,80 грн., у зв`язку з чим 23.07.2019 року податковим органом сформовано вимогу №Ю-0023941306.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» взято на облік Управлінням Пенсійного фонду України 05.06.2009 року, реєстраційний номер 04020328055.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 10.06.2019 року №3420-п, направлень на проведення перевірки від 10.06.2019 року за № 3994, від 12.06.2019 року за № 4058, від 13.06.2019 року за № 4097,4098 посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 36495712).

25.06.2019 року за результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 35329/04-36-14-08/36495712.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ»:

- п.п.164.2.1 , п.164.2 ст. 164 пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПКУ - н нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 73 047,30 грн., в тому числі: у січні 2017 року - 30780,0грн., у травні 2017 року - 3 456,0грн березні 2018 року - 19440,0грн., у травні 2018 року - 19 371,3грн.;

- п. 16.1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ - занижено об`єкт оподаткування військовій збором на загальну суму 405818,34грн., в результаті чого не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету військовий збір у сумі 6087,28 грн., у тому числі: у січні 2017 року 2 565,0грн., у травні 2017 року - 288,0грн., у березні 2018 року - 1 620,0 грн., у травні 2018 року 1 614,28 грн.,

- п. 1 частини 2 ст. 6, п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 - не нараховано, не сплачеш єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 89 280,03грн., у тому числі: у січні 2017 року - 37 620,0грн., у травні 2017 року - 4 224,0грн., у березні 2018 року - 23 760,0грн., у травні 2018 року - 23 676,03грн.;

- п. 176.2 ст. 176 ПКУ та розділу 3 Порядку № 4 - надано до податкових органів звіти зі формою 1-ДФ за I, II кв. 2017 року та за I, II кв. 2018 року з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку та сум ПДФО, які підлягають нарахуванню та сплаті з сум нарахованих та виплачених доходів на користь фізичних осіб.

На підставі акта від 25.06.2019 року № 35329/04-36-14-08/36495712 контролюючим органом винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2019 року № Ю-0023941306 (заборгованість зі сплати єдиного внеску) в сумі 42 633, 80 грн.

- рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21 316, 90 грн.

Так, позивачем було складено та направлено скаргу на вимогу 23 липня 2019 року № Ю-0023941306 та рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.09.2019 року за №2290/6/99-00-08-06-01 скаргу ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» залишено без задоволення, а вимогу 23 липня 2019 року № Ю-0023941306 та рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року - залишено без змін.

Так, правомірність оскаржуваної вимоги та рішення, які винесені контролюючим органом, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 12.08.2015 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2 224 000 0000 101485) та перебуває на обліку, як платник податків в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

З 04.06.2009 року (наказ «про прийняття на роботу» №1-к) працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ГЕНЕЗІС ЕНЕРЕДЖИ» (попередня назва «ВКП Ферротрейдінг») на посаді директора за сумісництвом на скороченому робочому дні з пропорційною оплатою праці, відповідно відпрацьованому часу.

05.10.2015 року ФОП ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ” (колишня назва «ВКП Ферротрейдінг») уклали договір №0510/15 про надання послуг, предметом яких є інформування третіх осіб про послуги центру обробки даних, які надає фірма SIA Lattecom Technology.

При аналізі Договору №0510/15 укладеним між ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» та ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом встановлено, що послуги передбачені даним договором виконані в рамках трудової діяльності ОСОБА_1 як директора ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» та пов`язані з виконанням його трудової функції.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 42 Конституції України передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №1-к від 04.06.2009 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора ТОВ «ВКП «ФЕРРОТРЕДІНГ» (ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖІ» - діюча назва).

Також встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємця, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер запису від 12.08.2015 року.

05.10.2015 року ФОП ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ” (колишня назва «ВКП Ферротрейдінг») уклали договір №0510/15 про надання послуг, предметом яких є інформування третіх осіб про послуги центру обробки даних, які надає фірма SIA Lattecom Technology.

На підтвердження виконання умов угоди товариством надано копії акти виконаних робіт, акти виконання послуг, докази сплати за послуги за договором, банківські виписки.

Як вбачається з оскаржуваних документів, позивачем фактично не погоджується із висновками контролюючого органу в частині не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому суд зазначає про таке.

Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону).

Статтею 9 Закону врегульовано порядок обчислення єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень, наданих під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що вартість послуг по наданню послуг фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не підпадає під визначення заробітної плати та не відноситься до фонду оплати праці, не підпадає під визначення бази нарахування єдиного соціального внеску, а тому не може бути підставою застосування штрафних санкцій.

У зв`язку з цим ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» не є платником єдиного внеску, отриманому на підставі договору №0510/15 від 05.10.2015 року укладеним між ТОВ «ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ» та ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0023941306 від 23.07.2019 на суму 42 633,80 грн. та рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21 316, 90 грн.

Враховуючи висновки суду за результатами розгляду даної справи, з огляду на складність та характер спірних відносин і їх тривалість, заявником, на переконання суду, документально підтверджені судові витрати пов`язані з наданням правової (правничої) допомоги у розмірі 5 000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1921 грн. сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду, відповідно до квитанції від 0.0.1483851905.1, підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2019 року № Ю-0023941306, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23 липня 2019 року № 0023931306 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2019 року № Ю-0023941306 (заборгованість зі сплати єдиного внеску) в сумі 42 633, 80 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 0023931306 від 23 липня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 21 316, 90 грн., винесені ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відношенні ТОВ “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕНЕЗІС ЕНЕРДЖИ” судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 921,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду буде складений 10 грудня 2019 року.

Суддя В.В. Горбалінський