Рішення № 86544114, 06.12.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/20942/16-ц

Провадження № 2/638/1538/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2019 рокуДзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретарів Скрипаченко В.Р., Голуб Ю.О., Котяш Н.В., Кириллової К.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

Відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Нетудихата Д.В. звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_4 з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнень, стягнути з ОСОБА_2 завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 29 922,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.01.2014 року на вул. Клочківській в районі перехрестя з 2-м Панасівським проїздом у м. Харкові гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , що спричинило подальше зіткнення його з автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 . Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.02.2014 року, яка набрала законної сили 03.03.2014 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. При цьому в діях позивача та ОСОБА_5 порушення ПДР України не встановлено.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність належних доказів спричинення автомобілю позивача шкоди у заявленому розмірі. Також посилається на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та спричиненням майнової шкоди позивачу. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, заслухавши вступне слово учасників провадження, з`ясувавши обставини справи, безпосередньо дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх кожний окремо та у сукупності й взаємозв`язку, дійшов наступного висновку.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

25.01.2014 року на вул. Клочківській в районі перехрестя з 2-м Панасівським проїздом у м. Харкові гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 , невірно вибрав безпечну швидкість та дистанцію руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та з автомобілем «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 .

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року у справі №638/1351/14-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 гривень.

Зазначена постанова набрала законної сили 03.03.2014 року.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до наряду-замовлення №НСЗН000002 вартість виконаних робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобіля «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_4 становить 29922,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В розумінні ст. 78 ЦПК України допустимі докази - це докази, отримані у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у ЦПК України, зібрані у відповідності з чинним цивільно - процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ту обставину, що позивач скористалась своїм правом вимоги відшкодування майнової шкоди її заподіювачем, деліктне зобов`язання, що виникло між нею та особою, яка завдала такої шкоди, вважається не припиненим, зазначена шкода відповідачем добровільно не відшкодована, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.

При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 12, 22, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76-82, 95, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 29922,20 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дві грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 551,21 грн. (п`ятсот п`ятдесят одна грн. 21 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті та проголошено у присутності відповідача ОСОБА_2 ..

Повний текст рішення буде виготовлено у встановлений законом термін.

Головуючий: суддя