Ухвала суду № 86543660, 23.12.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/40/18

Номер провадження 2/559/44/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дубенського міськрайонного суду знаходиться вказана цивільна справа. Ухвалою суду від 22.01.2018 позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.04.2018 відповідачі у справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були залучені до участі у вищевказаній справі в якості правонаступників відповідача по справі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ухвали суду від 23.01.2019 справу прийнято до провадження у зв`язку із закінченням повноважень судді Жуковської О.Ю. та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Рідченко М.В. подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В обґрунтування своєї вимоги посилається на те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач звернувся до суду 10.01.2018 року, тому ОСОБА_5 не набув статусу сторони у справі, а відповідно провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1. ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Представник позивача заперечив щодо даного клопотання, оскільки вважає, що безпрецедентне право не застосовується.

Заслухавши учасників, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України).

У статті 28 ЦПК України 2004 року визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 29 ЦПК України 2004 року передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК України).

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 чинного ЦПК України).

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

При цьому норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Зазначені висновки містяться у постанові Верховного Суду № 61-33766ск18 від 20.06.2019.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач звернувся до суду 10.01.2018 року, суд вважає, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає задоволенню.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: