Рішення № 86540980, 29.10.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5473/17

2/310/49/19

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді - Крамаренка А.І., при секретарі судового засідання – Олійник Н.М., за участі: представника відповідача – Заболотної Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про зобов`язання припинити дію, що порушує право,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Приватбанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про зобов`язання припинити дію, що порушує право, посилаючись на наступні обставини. 06.02.2017 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ZPBDGK00000098, відповідно до умов договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 16000,00 грн. в порядку та на умовах , визначених цим договором строком до 05.02.2027 року на споживчі цілі для придбання квартири АДРЕСА_1 . 06.02.2017 року з метою забезпечення вищевказаного кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . 16.08.2017 року позивачем було отримано лист від Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», в якому банк повідомив позивачу про намір відповідно до договору іпотеки задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на нерухоме майно а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 29,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що є предметом за вищевказаним договором іпотеки. Позивач просить зобов`язати відповідачів припинити дії щодо примусового стягнення (відчуження без згоди власника) будь-яким шляхом реалізації предмета іпотеки. В судове засідання позивач, про день, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» Заболотна Р.В. заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач дійсно порушив вимоги кредитного договору, тому виникла заборгованість, а тому Банк має право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки, просила відмовити в задоволенні позову та скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову.

Представник відповідача ПАТ «Акцент Банк», про день, час і місце розгляду сповіщений належним чином в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що 06.02.2007 року між ВАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір ZPBDGK00000098, згідно якого останньому видано 16000 доларів США строком до 05.02.2027 року на придбання квартири АДРЕСА_1 . Того ж дня на забезпечення вказаного кредитного договору було укладено договір іпотеки даної квартири. 01.11.2007 року між ВАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк» було укладено договір факторингу щодо відступлення на користь ПАТ «Акцент-Банк» права вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки. В подальшому позивач порушив свої зобов`язання за кредитним договором щодо погашення платежів та допустив виникнення заборгованості, а тому банк має право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки. Після виникнення вказаної заборгованості на адресу позивача направлялось повідомлення щодо реалізації Банком свого права щодо погашення наявної заборгованості шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Просить відмовити в задоволенні вказаних вимог. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази у їх сукупності, суд встановив таке. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Статтею 33 цього Закону передбачено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно ст. 37 передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином оскільки позивачем допущено порушення вимог кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості, Банк має право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки. Згідно Закону України «Про мараторій та стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Таким чином позивач у своїй позовній заяві просить суд зобов`язати Банк припинити дії щодо примусового стягнення на предмет іпотеки до втрати чинності ЗУ "Про мораторій ..." та набрання чинності законом, який регулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості. В діючому Законодавстві України немає жодних законів, що б на даний час давали право позивачу призупиняти стягнення на його квартиру до набрання чинності законом, який регулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості. Позивач при укладанні кредитного договору та договору іпотеки погодився І на викладені в них умови щодо погашення заборгованості, штрафні санкції у випадку порушення ним заборгованості та валюту договору. Не зрозуміло з яких підставі він вважає, що Законодавець будь-коли прийме такий закон. Згідно Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" жодним чином не перешкоджає та не забороняє Банку захищати свої права за кредитним договором, стягнути за ним заборгованість у судовому порядку чи-то звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на заставне майно. Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення позову. Керуючись ст..ст. 10-13, 76-80, 259, 263-268 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Суддя : А. І. Крамаренко