Рішення № 86539503, 23.12.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11173/19

Провадження № 2/219/2964/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2019 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Брагіної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми, -

В С Т А Н О В И В :

27.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат», яким просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми грошові кошти в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що він з 02.07.1977 року до 28.04.2014 року працював у ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» на різних посадах, в т.ч. слюсарем-ремонтником 5 розряду цеху № 5 по виробництву вогнетривів, дільниця дроблення та помелу сировини, теслярська майстерня. 14.02.2012 року він був травмований. Внаслідок травми відповідно до діагнозу медичного закладу ОСОБА_1 отримав травматичну ампутацію нігтьових фаланг ІІІ-ІV пальців, рвані рани дьогтьових фаланг І-ІІ-V пальців лівої кістки. За наслідками розслідування нещасного випадку роботодавцем (відповідачем) були складені відповідний акт форми Н-1 від 17.02.2012 року та акт розслідування нещасного випадку від 14.02.2012 року. Перебуваючи на лікуванні тривалий час, він не має можливості вести повноцінний образ життя, відчуває моральні та фізичні страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичну біль, обґрунтовану важкістю захворювання та особливостями його лікування, психологічний дискомфорт, оскільки порушена нормальна життєдіяльність, так як він отримав травму лівої кісті (травматична ампутація нігтьових фаланг ІІІ-ІV пальців, рвані рани дьогтьових фаланг І-ІІ-V пальців лівої кістки), постійно болить рука, відчуває оніміння, важко працювати та тримати предмети, у зв`язку з чим йому постійно приходиться проходити лікування, та на що він змушений витрачати немалі кошти, у зв`язку з чим відчуває моральні страждання через певні фізичні вади руки. Він не має можливості вести повноцінне особисте та суспільне життя, частково порушені його відносини з оточуючими людьми, порушені його плани на подальше життя, через що в нього з`явилось почуття тривоги перед майбутнім. Позовні вимоги просить задовольнити з урахуванням роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2019 по вказаній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву, однак у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.

Позивач до судового засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача, який був повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, разом з тим 05.11.2019 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що з матеріалів розслідування нещасного випадку відомо, що 14.02.2012 р. слюсарем-ремонтником 5-го розряду цеху №5 ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» ОСОБА_1 був отриманий наряд на приготування дерев`яних рам для вібросит. Під час виконання робіт ОСОБА_1 хотів притримати відрізану заготівку лівою рукою і при цьому ліва рука попала під диск пили, яка оберталась. Причиною нещасного випадку, згідно складеного Акту №1 по формі Н-1 від 17.02.2012р. стало порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання слюсарем-ремонтником цеху №5 ОСОБА_1 , а саме п.п. 1.12.14, 2.1.11., 3.13 Інструкції №49 з охорони праці для працівників обслуговуючих деревообробні верстати цеху №5 по виробництву вогнетривів. Крім того в Акті №1 по формі Н-1 зазначено, що слюсар-ремонтник цеху №5 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, згідно медичного висновку.

Згідно ст.14 Закону України «Про охорону праці», працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на підприємстві; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами елективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

На підставі ст. 18 Закону України «Про охорону праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці.

Позивачем пройдено всі необхідні інструктажі та навчання з охорони праці.

Відповідно до роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до законодавства України, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, з яких міркувань виходить позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В позовній заяві позивач зазначає, що постійно відчуває біль у травмованій кінцівки, в зв`язку з чим йому постійно приходиться проходити лікування, на що змушений витрачати немалі кошти. В підтвердження цього факту, позивач ОСОБА_1 не надав жодного доказу. При визначенні розміру відшкодування суд має виходити з засад виваженості, розумності та справедливості. Розмір моральної шкоди, що визначений позивачем є не обґрунтованим та значно завищеним. Відповідач просить позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 30 000 грн. з відповідача ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» задовольнити частково в сумі 2 000 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд встановив, що між сторонами склалися правовідносини з приводу завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків шкоди внаслідок виробничої травми та вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З 02.07.1977 року до 28.04.2014 року ОСОБА_1 працював у ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» на різних посадах, під час настання нещасного випадку, працював слюсарем-ремонтником, що підтверджується записом у трудовій книжці (арк.с.11-15).

28.04.2014 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням, ст.38 КЗпП України.

Ступеню втрати працездатності ОСОБА_1 та звільненню його з роботи передували наступні обставини.

14.02.2012 р. в 06 годин 45 хвилин ОСОБА_1 , який пройшов навчання і має право працювати на деревообробних верстатах, одержав письмовий наряд від механіка ОСОБА_2 на приготування дерев`яних рам для вібросит.

Одержавши ключ-бирки від деревообробних верстатів ОСОБА_1 , прийшовши до теслярної майстерні, взяв рулетку і пішов на дільницю помелу для обмірних робіт. О 08 годині 15 хвилин зробивши обміри, він пішов у теслярну майстерню, де почав сортувати і складувати дошки. Підібравши по розміру дошку, ОСОБА_1 , почав готувати інструмент для виробництва робіт. О 10 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , включивши циркулярну пилу (з піднятим: породженням диска пили), почав розпил дошки на заготівки. О 10 годині 40 хвилин при розпилі чергової заготівки ОСОБА_1 хотів притримати відрізану заготівку лівою рукою і при цьому ліва рука попала під диск пили, яка оберталась.

Про отримання внаслідок виробничої травми пошкоджень, втрати професійної працездатності та лікування свідчить витяг з медичної карти хворого (арк.с.25).

Згідно довідки № 247196 серії 10 ААА ОСОБА_1 був оглянутий 11.06.2013 року МСЕК і йому встановлено ступінь втрати працездатності, яка становить 15 % з 01.07.2013; 30% з 14.02.2012 року безстроково, потребує медикаментозного лікування (арк.с.24).

Ухвалюючи судове рішення, суд враховує наступне.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров`я або смерті фізичної особи.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 вказаної статті покладено на власника або уповноважений орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно роз`яснень, наданих у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з подальшими змінами), відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Також розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

У п.13 цієї ж постанові роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров"я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов"язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

В судовому засіданні встановлено, що з травня 2014 року до лютого 2019 року працював прибиральником території ремонтно-транспортної ділянки та слюсарем-ремонтником 5 розряду, звільнився за власним бажанням.

Також позивач зазначає, що після отримання виробничої травми, проходив курс лікування, однак до позову надано лише витяг з історії хвороби про огляд його лікарем – травматологом за 24.04.2012 року. Інших доказів щодо лікування травми суду не надано.

Відповідно до ст. 12ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ч.1 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказами наявності факту заподіяння позивачеві моральної шкоди, є акт розслідування нещасного випадку, акт по формі Н - 1 та довідка МСЕК про встановлення втрати працездатності, а також виписка із історії хвороби. На даний час ОСОБА_1 має ступінь втрати працездатності 30% з 14.02.2012 року безстроково (а.с.24).

Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами рівності, розумності, справедливості.

За таких обставин, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем ушкодження здоров`я, суд, за своїм внутрішнім переконанням, вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду на користь позивача 2000 грн., оскільки сума у 30 000 не є обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України ст. 173 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167, 1168, ЦК України, суд –

У Х В А ЛИ В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191773) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191773) на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн. 23 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалено в судовому засіданні 16 грудня 2019 року. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16 грудня 2019 року. Повне рішення складено та підписано суддею 21 грудня 2019 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10.12.1997 Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, місцезнаходження за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м.Часів Яр, вул.Комсомольська, 1.

Суддя Л.В. Шевченко