Ухвала суду № 86538208, 28.11.2019, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 1108/3936/12

Провадження №4-с/390/37/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Бойко І.А.,

при секретарях – Губанові М.М., Шматковій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Фортечного відділу ДВС м.Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області – Шиян Анни Миколаївни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданому у цивільній справі про стягнення з останнього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей. Здійснення виплати аліментів він фіксував шляхом зберігання чеків. Інколи стягувач, після отримання аліментів, скаржилась державному виконавцю на порушення ним обов`язку по їх виплаті, а після з`ясування дійсних обставин та надання стягувачем пояснень державному виконавцю, ОСОБА_2 висловила бажання отримувати аліменти без залучення ДВС. Скаржник продовжував сплачувати аліменти шляхом перерахування коштів на банківську картку стягувача, а також шляхом перерахування коштів на банківську картку чоловіка стягувача за проханням самої ОСОБА_2 , яке здійснювала дружина боржника. Крім того, він надавав додаткові кошти на утримання дітей, зокрема на їх відпочинок та перед початком учбового періоду. 20.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в якій зазначено, що з боржника підлягає стягненню борг по сплаті аліментів у розмірі 100198,81 грн. та штраф у розмірі 37802,91 грн., а також виконавчий збір у розмірі 7560,58 грн. Відповідні запити боржника до органу державної виконавчої служби щодо виникнення заборгованості по сплаті аліментів та порядку її нарахування залишені без відповіді. Скаржник вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець не перевірив перерахування ним коштів в рахунок сплати аліментів та своєчасно не звертався до боржника з приводу зазначеної заборгованості. Визначення суми заборгованості здійснено державним виконавцем з порушенням вимог нормативно-правових актів, що викликає сумнів в достовірності проведених розрахунків. Постанова від 20.03.2019 року, якою визначено заборгованість по сплаті аліментів, якою звернено стягнення на його зарплату, порушує права боржника, тому він просить її скасувати, та поновити строк на оскарження дій державного виконавця, оскільки про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 27.05.2019 року.

В судовому засіданні 28.10.2019 року ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених в скарзі, суду пояснив, що протягом 2015-2019 років він не звертався до державної виконавчої служби щодо стану стягнення з нього аліментів, оскільки здійснення ним витрат на утримання дітей, вважав сплатою аліментів належним чином та в достатньому обсязі. Стягувач ОСОБА_2 його запевняла, що вона забрала виконавчий лист, на підставі якого стягувались аліменти, тому він здійснював перерахування коштів на банківські реквізити, запропоновані стягувачем, оскільки вважає головним це отримання дітьми належних їм аліментів. Державний виконавець своєчасно не поінформував його, як боржника, що існує заборгованість по сплаті аліментів і вона зростає, що дало б йому можливість надати відповідні докази на спростування заборгованості у розмірі, визначеному державним виконавцем, тому він вважає, що заборгованість по сплаті аліментів нарахована йому неправомірно. В судове засідання, призначене на 28.11.2019 року, скаржник не з`явився, від нього до суду надійшла заява, в якій скаргу підтримує, просить розглянути скаргу без його участі.

Державний виконавець, дії якого оскаржені, в судовому засіданні 28.10.2019 року суду пояснила, що розрахунки заборгованості по сплаті аліментів боржнику ОСОБА_1 здійснювались на підставі документів, наявних в матеріалах виконавчого провадження. Підтверджуючі документи про сплату боржником аліментів за окремі періоди в державну службу сторонами виконавчого провадження не надавались.

В судові засідання, призначені для розгляду скарги на 26 та на 28 листопада 2019 року, державний виконавець не з`явилась, про дату, місце і час розгляду скарги повідомлялась у встановленому законом порядку, її неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Стягувач ОСОБА_2 в письмовій заяві та в судовому засіданні пояснила, що після отримання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей пред`явила його до виконання. Крім того, з боржником вона домовилась, що він може сплачувати аліменти на її банківську картку, номер якої вона йому повідомила. У зв`язку із несистематичністю сплати аліментів, вона періодично телефонувала ОСОБА_1 та просила сплатити їй аліменти. Не заперечує, що один або два рази у 2012 році, боржник перераховував кошти на її банківську карту в рахунок сплати аліментів, однак розмір суми був незначний. В подальшому аліменти боржником не сплачувались. Через порушення порядку сплати аліментів, яку боржник їй пояснював відсутністю роботи, вона зверталась до державної виконавчої служби для сприяння отримання нею належних їй аліментів. Також стягувач підтвердила, що у 2017, 2018 роках вона отримувала аліменти від боржника, шляхом їх перерахування дружиною боржника на картковий рахунок її чоловіка - ОСОБА_3 за її проханням. Про періодичне отримання аліментів вона усно повідомляла державного виконавця, однак, чому її відомості не були взято до уваги, їй не відомо. Оскільки протягом всього періоду стягнення аліментів вони боржником сплачувались не в повному обсязі, вважає дії державного виконавця по нарахуванню суми заборгованості по аліментам правомірними, а постанову про звернення стягнення на її погашення законною. В судове засідання, призначене на 28.11.2019 року, стягувач ОСОБА_2 не з`явилась, від неї до суду надійшла заява, в якій вирішення скарги залишає на розсуд суду, просить справу розглянути без її участі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши пояснення, надані суду скаржником, стягувачем та державним виконавцем, суд приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2012 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за результатом розгляду цивільної справи № 1108/3936/12, провадження № 2/1108/963/12 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину. Стягнення проводити з 12.12.2012 року до повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім в розмірі ј частини до повноліття ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначене рішення не оскаржувалось, набрало законної сили і 25.12.2012 року видано виконавчий лист.

З витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження № 40717976 вбачається, що постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 19.11.2013 року відкрито виконавче провадження № 35950780 з примусового виконання виконавчого листа № 2/1108/963/12, виданого 25.12.2012 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області.

Прийняття до виконання зазначеного виконавчого листа вказаним органом державної виконавчої служби, здійснено після того, як 28.10.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, з якої вбачається, що на примусовому виконанні Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ перебував виконавчий лист № 2/1108/963/12, виданий 25.12.2012 року. У зв`язку із встановленням місця проживання боржника ОСОБА_1 за адресою, що відноситься до території, на яку поширюється компетенція Кіровського ВДВС, виконавче провадження № 35950780 закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно заяви ОСОБА_2 , поданої 20.11.2013 року до виконавчої служби, вона повідомила про отримання аліментів від ОСОБА_1 в розмірі 300 грн. за вересень 2013 року.

Згідно квитанцій і чеків, наданих боржником, які також містяться в матеріалах виконавчого провадження, на банківську картку ОСОБА_2 здійснювались наступні грошові перекази:

170 грн. - 21.01.2013 року, 49 грн. – 04.02.2013 року, 49 грн. – 07.02.2013 року, 199 грн. - 12.02.2013 року, 49 грн. - 20.02.2013 року, 19 грн. – 25.02.2013 року, 497,50 грн. – 11.03.2013 року, 348,25 грн. – 29.03.2013 року, 497, 51 грн. - 08.05.2013 року, 300 грн. - 09.07.2013 року, 300 грн. - 09.09.2013 року, 800 грн. - 15.08.2014 року.

Крім того, виплата аліментів здійснювалась шляхом їх перерахування дружиною боржника ОСОБА_6 на рахунок чоловіка отримувача аліментів – ОСОБА_7 , а саме: 1000 грн. - 23.08.2017 року, 500 грн. – 18.12.2017 року, 1000 грн. – 28.03.2018 року, 300 грн. – 02.05.2018 року, 500 грн. - 31.08.2018 року, 500 грн. - 03.12.2018 року, 500 грн. - 18.12.2018 року, 500 грн. - 27.02.2019 року.

З квитанцій, наданих боржником, вбачається, що особисто ОСОБА_1 у 2015 році сплачувались кошти в рахунок аліментів, шляхом безготівкового перерахування отримувачу ОСОБА_2 , зокрема: 500 грн. 31 серпня та 750 грн. – 10 листопада.

У 2019 році в рахунок сплати аліментів ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №40717976 здійснено сплату аліментів в наступних розмірах: 50 грн. – 15 березня, 688,71 грн. - 01 квітня, 691,71 грн. – 15 квітня, 442,75 грн. - 06 травня, 665 грн. - 07 травня, 668 грн. – 15 травня, 668 та 442,75 грн. - 05 червня, 668 грн. - 17 червня, 445 та 668 грн. 03 липня, 668 грн. – 16 липня, 442 грн. – 05 серпня, 665 грн. – 08 серпня, 600 грн. – 19 серпня, 665 та 445 грн. - 05 вересня, 667 грн. – 19 вересня, 445 та 669 грн. – 07 жовтня, 670 грн. – 17 жовтня, що підтверджується відповідними банківськими чеками.

24.09.2014 року старшим державним виконавцем сторонам виконавчого провадження направлені повідомлення №№ 44708, 4409 з розрахунком заборгованості, якими їх повідомлено, що заборгованість ОСОБА_1 по аліментам, станом на 01.10.2014 року, за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року, складає 9666,94 грн.

З метою пошуку майна і коштів належних боржнику ОСОБА_1 , отримуємих ним доходів та здійснених витрат державним виконавцем здійснювались відповідні дії щодо їх виявлення, зокрема шляхом пошукових запитів до Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, банківських установ.

З відповідей, наданих державному виконавцю, вбачається, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване, коштів на банківських рахунках до 24.04.2018 року ОСОБА_1 не мав.

У зв`язку із несистематичним отриманням аліментів стягувач протягом всього часу їх стягнення періодично зверталась до державної виконавчої служби із заявою, яку задовольняли, для отримання довідки щодо неотримання аліментів у відповідні періоди для пред`явлення в органи соціального захисту населення.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.03.2018 року вона становила 64810,58 грн. Відомості про направлення зазначеного розрахунку заборгованості та отримання його боржником у виконавчому провадженні відсутні.

21.03.2018 року державним виконавцем винесені постанови, якими ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, полювання, керування транспортними засобами та у виїзді за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, розмір якої, станом на 01.03.2018 року становив 64810,58 грн.

10.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 37802,91 грн., що становить 50 % заборгованості від суми заборгованості по сплаті аліментів, розмір якої, станом на 31.08.2018 року становив 75605,83 грн.

20.02.2019 року здійснено виклик боржника, яким зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця та надати перелік документів, зазначених у виклику.

З виписки форма ОК-7 від 12.03.2019 року, наданою Пенсійним Фондом України, вбачається, що ОСОБА_1 в період з серпня 2017 року по лютий 2019 року отримував заробітну плату, яка у 2017 році становила 3200 грн в місяць, у 2018 році – 3723 грн. в місяць, у 2019 році - 4173 грн. в місяць.

20.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника, якою постановлено здійснювати відрахування із доходів у розмірі 50 %, з яких 1/6 поточних аліментів, а решта для погашення суми боргу, яка станом на 01.03.2019 року складає 100198,81 грн. Після погашення заборгованості зі сплати аліментів здійснювати відрахування в розмірі 1/6 частини поточних аліментів, а решту для погашення штрафу та в подальшому стягувати 1/6 частину доходів для поточних аліментів та 10 % для сплати виконавчого збору, який складає 7560,58 грн.

08.05.2019 року боржник звернувся до державного виконавця із заявою про отримання розрахунку за весь період сплати аліментів. Згідно розрахунку заборгованості станом на 22.05.2019 року вона становила 103098,69 грн., відомості про надсилання та отримання боржником зазначеного розрахунку в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 1108/3936/12 від 25.12.2012 року, станом на 01.09.2019 року складає 99558,6 грн.

Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно приписів ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача чи подання заяви стягувачем або боржником, а також у разі надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби.

Обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів і щомісяця повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника також передбачений у п.4 р.XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5).

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, вимоги ч.4 ст.71 Закону № 1404-VIII державним виконавцем не виконані, оскільки після відкриття виконавчого провадження 19.11.2013 року розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ним проведено у вересні 2014 року.

Поза увагою державного виконавця залишено той факт, що виконавчий лист № 2/11108/1963/12 від 25.12.2012 року пред`явлений стягувачем до примусового виконання 11.01.2013 року і до 28.10.2013 року зазначений виконавчий лист перебував на виконанні Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ. 19.11.2013 року після прийняття виконавчого листа та відкриття по ньому виконавчого провадження виконавчою службою Кіровського ВДВС стан виконання рішення суду за вказаний період щодо наявності або відсутності заборгованості боржника зі сплати аліментів, не перевірявся.

Після звернень стягувача до державного виконавця Кіровського ВДВС щодо надання довідки про неотримання аліментів державним виконавцем розрахунок заборгованості також не проводився та видавались відповідні довідки.

Протягом 2015, 2016 року виконавчі дії взагалі не виконувались, у 2017 році виконавчі дії обмежувались формуванням інформаційної довідки з відповідних державних реєстрів та скеруванням 09.08.2017 року двох запитів до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби. Розрахунки заборгованості за вказані періоди та направлення їх до відома стягувачу та боржнику в матеріалах виконавчого провадження також відсутні.

Як вбачається з виписки за формою ОК-7 Пенсійного фонду України боржник ОСОБА_1 з серпня 2017 року отримував доходи, проте несистематичність направлення запитів до відповідних державних органів, зокрема Пенсійного фонду, вплинуло на затримку виявлення доходів боржника, і, як наслідок, нарахування заборгованості зі сплати аліментів продовжено, без своєчасного вжиття необхідних виконавчих дій, спрямованих на її зменшення.

Під час здійснення виконавчих дій державний виконавець Законом наділений широким колом повноважень, зокрема, передбачених ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 ч.1, якої передбачає, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З встановлених судом обставин вбачається, що державним виконавцем заходи щодо своєчасного виявлення доходів майна боржника здійснено без дотримання зазначених вимог Закону.

Під час вчинення виконавчих дій у 2018 році заборгованість по сплаті аліментів державним виконавцем не розраховувалась і сторонам виконавчого провадження не направлялась.

20.03.2019 року під час винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державним виконавцем розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 також не проведений, у зв`язку з чим сума заборгованості, що зазначена в постанові в якості заборгованості зі сплати аліментів - 100198,81 грн. не підтверджена відповідними доказами.

Крім того, за наявності доказів сплати аліментів ОСОБА_1 у 2013 та у 2014 роках, шляхом їх безготівкових переказів, державним виконавцем після тривалої відсутності підтверджень сплати аліментів боржником, звернень стягувача із заявами про видачу довідки про невиплату аліментів, вихід за місцем його проживання здійснено лише 15.03.2018 року. При цьому, під час виходу за місцем проживання боржника, дружині боржника вручено лише виклик боржника, вимоги щодо повідомлення розрахунку заборгованості з аліментів, станом на відповідну дату також не виконані.

Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд вважає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 100198,81 грн. у виконавчому провадженні № 40717976, який зазначений у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, від 20.03.2019 року, порушує права боржника, оскільки наявність та розмір такої заборгованості своєчасно не доводився до відома сторін виконавчого провадження, в тому числі і боржнику. Необізнаність ОСОБА_1 , який періодично сплачував аліменти стягувачу, про наявність заборгованості по сплаті аліментів, позбавила його можливості з`ясувати причини виникнення такої заборгованості і вчинити відповідні дії, як сторона виконавчого провадження.

У зв`язку чим, постанова державного виконавця від 20.03.2019 року винесена державним виконавцем без дотримання Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції № 512/5 від 02.04.2012 року, тому вона підлягає скасуванню.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку на оскарження вищевказаної постанови через поважність його пропуску, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як встановлено судом, оскаржувану постанову державним виконавцем винесено 20.03.2019 року, проте підтвердження направлення зазначеного процесуального документу сторонам виконавчого провадження, матеріали виконавчого провадження не містять. Про їх наявність та зміст боржнику стало відомо після закінчення строку, визначеного ст.449 ЦПК України, тому суд, вважає, що вищенаведений документ та відомості про заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні не були своєчасно доведені до відома ОСОБА_1 , з незалежних від нього причин, що у свою чергу не може слугувати перешкодою стороні виконавчого провадження у висловленні незгоди з вирішенням державним виконавцем окремих процесуальних питань, винесеними ним рішеннями, вчиненими діями або допущеної бездіяльності у виконавчому провадженні.

За таких обставин, суд вважає, що строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця пропущено ОСОБА_1 з поважної причини, а тому він підлягає поновленню.

Розглядаючи клопотання державного виконавця, в якій вона просить скасувати ухвалу № 1108/3936/12 від 17.09.2019 року, якою до неї застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу, судом встановлено, що 17.09.2019 року ухвалою суду за невиконання процесуального обов`язку, а саме: невиконання ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 24.07.2019 року у справі № 1108/3936/12, провадження № 4-с/390/37/19, щодо обов`язку надати в судове засідання завірених копій матеріалів виконавчого провадження № 40717976, застосувати до державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м.Кропивницький Головного територіального управління юстиції - Шиян А.М. захід процесуального примусу у виді штрафу.

18.10.2019 року матеріали виконавчого провадження № 40717976 надані до суду.

Згідно ч.6 ст.148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Таким чином, державним виконавцем виконані вимоги суду про надання матеріалів виконавчого провадження № 40717976, тому ухвала, якою до державного виконавця Шиян А.М. застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 10, 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.148, 259, 260, 449-451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання боржника ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, - задовольнити, визнати поважною причину пропуску та поновити йому строк на подання скарги.

Скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Фортечного відділу ДВС м.Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області – Шиян Анни Миколаївни, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Шиян Анни Миколаївни від 20.03.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №40717976.

Клопотання державного виконавця Фортечного відділу ДВС м.Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області – Шиян Анни Миколаївни, - задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 1108/3936/12, постановлену 17.09.2019 року, якою до державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Шиян А.М. застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528,60 грн. – скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя