Постанова № 86537045, 20.12.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11597/19

Провадження № 3/359/4309/2019

ППМП №0587/12500/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю представника органу доходів і зборів Клімова С.Г., захисника Сікачова С.Ю.,

розглянувши справу про порушення митних правил за матеріалами, які надійшли від Київської митниці ДФС України щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Йорданія, місце проживання (зі слів пасажира): Йорданія , м. Mafraq-jordan, АДРЕСА_1 Abdulla, місце роботи (зі слів пасажира): приватний підприємець, паспорт громадянина США НОМЕР_1 НОМЕР_2 , виданий 16.10.2014 р., орган що видав : United States Department of State, за ст.471 МК України,

в с т а н о в и в:

13.11.2019 о 07 год. 30 хв. на митний контроль поступив громадянин США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який прилетів з Йорданії, м. Амман, літаком а/к «Міжнародні авіалінії України», рейсом № 762, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), було задано запитання щодо наявності в нього готівкових коштів, пасажир відповів, що має 10 000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 14 400 доларів США, що знаходились в кишені куртки, одягненої на пасажирі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вся готівка належить пасажиру особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро. З виявленої суми ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було пропущено 11 000 доларів США (9999 євро, згідно з курсом НБУ станом на 13.11.2019). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3400 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив дії, спрямовані на порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Обравши за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через "зелений коридор» особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перемістила через митний кордон України товар, переміщення якого через митний кордон України обмежено нормами МК України та Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Отже, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив порушення митних правил, передбачене ст. ст. 471 МК України. Таку правову кваліфікацію дій суд вважає правильною.

В судовому засіданні захисник визнав вину, щиро розкаявся, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, просив суд не застосовувати додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил, оскільки це буде непропорційним та становитиме для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) «індивідуальний і надмірний тягар».

Представник органу доходів і зборів підтримав позицію митного органу щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтверджується протоколом про порушення митних правил, один примірник якого було вручено їй під підпис, протоколом опитування, доповідними записками працівників митниці, описом предметів, копією переліку затриманої іноземної валюти згідно протоколу про ПМП №0587/12500/19, копією курсу, розрахунком еквіваленту євро щодо доларів США станом на 13.11.2019р.

Вирішуючи питання доцільності накладення додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації грошових коштів, суд виходить із того, що конфіскація є втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном і підпадає під сферу дії пункту другого статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), який дозволяє договірним державам здійснювати контроль за користуванням майном для забезпечення виплати штрафних санкцій. Суду необхідно розглянути питання чи буде таке втручання виправданим на підставі аналізу трьох критеріїв: 1) чи є такий захід законним; 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним.

Законність втручання. Застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення відповідає вказаному критерію, тому що конфіскація прямо встановлена доступним і передбачуваним законом (ст. 471 МК України). Зобов`язання декларувати на митниці грошову суму, що перевищує 10 000 євро, викладено у МК України, постановах НБУ №3 від 02.01.2019 року, №5 від 02.01.2019 року. Суд вважає, що відповідні правила сформульовані з достатньою точністю і таким чином задовольнили якісну вимогу передбачуваності.

Суспільний (громадський) інтерес. Суд вважає, що застосування конфіскації відповідає загальним інтересам суспільства, тому що держави мають законний інтерес та обов`язок згідно з різними міжнародними договорами вживати заходів для виявлення та контролю за переміщенням готівкових грошових коштів через кордони, оскільки великі суми готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, незаконного обігу наркотиків, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або здійснення інших серйозних фінансових правопорушень. Загальна вимога щодо декларування, яка застосовується до будь-якої фізичної особи, що перетинає державний кордон, перешкоджає неконтрольованому ввезенню готівкових коштів до країни чи їх вивезенню з країни, а заходи з конфіскації, що є наслідком недекларування готівки митному органу, є частиною загальної схеми регулювання, призначеної для боротьби з цими правопорушеннями.

Пропорційність. Останнє питання, яке має бути вирішене судом, полягає в тому, чи завдяки втручанню було забезпечено необхідний справедливий баланс між захистом права власності та вимогами загального інтересу суспільства, враховуючи свободу розсуду, що надається державі у цій сфері. Необхідний баланс не буде досягнуто, якщо відповідний власник майна буде змушений нести «індивідуальний та надмірний тягар». Відповідність застосування конфіскації третьому критерію зовсім не очевидна, тому що не може існувати чіткого, виключного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про дотримання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин конкретної справи.

Так, у цій справі порушення митних правил ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) полягало лише у тому, що грошові кошти не було письмово задекларовано і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді несплати митних платежів тощо. Варто зазначити, що предмет правопорушення (гроші) не підлягає обкладенню митними платежами, податками, зборами. Крім того, за законодавством України ввезення та вивезення іноземної валюти з України не вважається незаконною діяльністю.

В судовому засіданні захисник пояснив, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ввіз грошові кошти в Україну для оплатити навчання своїх дітей ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), які є студентами денної форми навчання 2 міжнародного факультету Державного закладу «Дніпропетровська медична академія» Міністерства охорони здоров`я України. На підтвердження вказаних обставин до справи долучено копії сертифікатів про народження ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), копії посвідчень студентів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , копію додаткової угоди №1 від 30.08.2019 року про внесення змін до договору про надання освітніх послуг №1001-1383/415/2618 від 29.10.2018 року (укладеного для ОСОБА_4 ), згідно якого загальна вартість освітньої послуги для його сина ОСОБА_4 в Дніпропетровській медичній академії становить 474 080, 00 грн., з яких за 2019/2020 рік навчання – 94 816, 00 грн., а також додаткової угоди №1 від 30.08.2019р. про внесення змін до договору про надання освітніх послуг №20/09 від 22.09.2017 року (укладеного для ОСОБА_3 ), згідно якого загальна вартість освітньої послуги для його сина ОСОБА_3 в Дніпропетровській медичній академії становить 363 568, 00 гр., з яких за 2019/2020 рік навчання - 90 892, 00 грн.

Також, захисник вказав, що переміщувані ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) грошові кошти мають підтверджене законне походження, у зв`язку із чим долучив до справи копію довідки від 01.12.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) отримує 7 000 доларів США з оренди нерухомості. Враховуючи той факт, що під час судового розгляду представником органу доходів і зборів не викладено жодних заперечень та сумнівів щодо дійсності цього договору, суд не в змозі поставити під сумнів законне походження грошей.

Що стосується поведінки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він навмисно прагнув порушити митні правила, усі виявлені грошові кошти переміщувалися в кишені куртки, одягненої на пасажирі, без ознак приховування і одразу ж були видані інспектору митниці. Щире розкаяння винного суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність. В свою чергу, обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено.

Суд наголошує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) платить за навчання свої синів ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) в Дніпропетровській медичній академії, які не працюють та не мають змоги самостійно платити за своє навчання. Суд погоджується із доводами захисника, що вилучена за протоколом сума грошових коштів є значною для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Приймаючи до уваги усі вищевказані обставини даної справи, керуючись принципом верховенства права та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 11.07.2019 року у справі «Садоча проти України») приходжу до висновку, що застосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, тому що є непропорційним та становитиме «індивідуальний і надмірний тягар» для ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

З метою перевиховання порушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) достатньо накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. ст.. 8, 129 Конституції України, ст. 23, 33 КУпАП, ст. 471 МК України, суд

п о с т а н о в и в :

Громадянина ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) визнати винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Накласти на громадянина США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (отримувач коштів: Борисп.УК/Бориспіль; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA328999980000031119106510004; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0587/12500/19 від 13.11.2019 року грошові кошти, а саме: 3400 дол. США - повернути громадянину США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Стягнути з громадянина США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина США № НОМЕР_2 , виданий 16.10.2014 р., орган що видав : United States Department of State, на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп. (отримувач коштів Борисп.УК/Бориспіль/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA118999980000031218206010004; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Стягнути з громадянина США ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина США № НОМЕР_2 , виданий 16.10.2014 р., орган що видав : United States Department of State, на користь Київської митниці ДФС (р/р 35213060089083, одержувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ: 39470947, Банк: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172) понесені митним органом витрати у справі про порушення митних правил в розмірі 22 грн. 34 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя Д.В. Ткаченко