Рішення № 86536579, 23.12.2019, Косівський районний суд Івано-Франківської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2019 347/239/19

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді – Гордія В.І., з секретарем – Корбутяк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Косові заяву представника позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Яким ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння,

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом Яким ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння.

Заяву про ухвалення додаткового рішення по справі адвокат Лазоришин І.І. мотивує тим, що рішенням Косівського районного суду від 05.12.2019 року позов Яким ОСОБА_4 було задоволено, однак, при ухваленні судового рішення, судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, а саме, щодо стягнення з відповідача на користь позивачки сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн., оплати послуг адвоката, які становлять 6000 грн. та оплати за проведення експертизи у розмірі 5000 грн.

Сторони та їх представники в судове засідання не з?явилися, від представників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 поступили заяви про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без їх участі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В свою чергу, згідно положень ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено судом, в день ухвалення судового рішення 05.12.2019 року, представником позивачки адвокатом Лазоришином І.І. було подано копію договору про надання правової допомоги (а.с.133), довідку про обсяг виконаних робіт та квитанцію на суму 6000 грн. (а.с.134, 135), а також квитанцію щодо оплати послуг експерта за проведення судової будівельно-технічної експертизи на суму 5000 грн. (а.с.136).

Однак, зважаючи на те, що проведення судової будівельно-технічної експертизи для правильного вирішення справи необхідно було у будь-якому випадку, тобто обом сторонам, і позивачці в тому числі, то суд вважає, що витрати по оплаті за проведення вказаної експертизи слід ставити на обидві сторони порівну.

А тому, суд вважає за доцільне ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивачки такі понесені нею витрати: 768,40 грн. оплаченого нею судового збору, 6000 грн. за надання правової допомоги, та 2500 грн. витрат по оплаті за проведення експертизи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Яким ОСОБА_6 ОСОБА_7 – 9268 (дев?ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Гордій В.І.