Рішення № 86536260, 23.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20732/18

Провадження № 2/344/2142/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.

при секретарі c/з: Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - «Відповідач»), третя особа - Служба у справах дітей Івано-Франківської міської ради (надалі - «Третя особа»), в якому просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити батькові дитини - ОСОБА_1 , який проживає окремо від неї, перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до графіку зустрічей, встановленого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.10.2018 року №1066 «Про встановлення порядку участі батькам у вихованні дітей» та зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту припинення між сторонами шлюбних відносин та станом на час розгляду даної справи Відповідач ОСОБА_2 перешкоджає Позивачу у вихованні дитини, створює перешкоди у спілкуванні з нею. ОСОБА_2 не дотримується визначеного Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.10.2018 року №1066 «Про встановлення порядку участі батькам у вихованні дітей» графіку участі ОСОБА_1 у вихованні дитини, всіляко перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною.

В судових засіданнях Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судових засіданнях проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що Відповідачем не створюються перешкоди Позивачу у спілкуванні з дитиною, і Позивачем не доведено належними засобами доказування факту чинення ОСОБА_2 таких перешкод.

Представник Третьої особи - Служби у справах дітей Івано-Франківської міської ради, - в судовому засіданні підтримувала суду висновок про встановлення порядку участі батькові у вихованні дитини.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши пояснення Позивача та його представника, Відповідача та її представника, представника Третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

З 23 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 22 липня 2016 року (а.с.6).

Як підтверджується поясненнями сторін в судовому засіданні, станом на час розгляду даної справи в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа про розірвання між ними шлюбу, сторони проживають окремо.

Посилаючись на факт чинення ОСОБА_1 перешкод з боку ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною та її вихованні, Позивач звернувся до суду з даним цивільним позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку спілкування з дитиною.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідач різними методами перешкоджає йому, як батькові, у вихованні та спілкуванні з дитиною. Між сторонами часто виникають конфліктні ситуації, які негативно впливають на дитину.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращім інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, інших членів сім`ї та родичів визначений Сімейним кодексом України (надалі - «СК України»).

Згідно ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

У свою чергу, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

При цьому, згідно з частиною 2 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтями 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин 1,2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відтак, чинним законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини.

Законодавством також встановлений обов`язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьками прав щодо виховання дитини та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.

Окрім того, чинним законодавством батьків зобов`язано вирішувати всі питання виховання дитини спільно (стаття 157 СК України).

Згідно з частиною 4 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

За змістом частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування підтримувала висновок, викладений в Рішенні Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.10.2018 року № 1066, відповідно до якого встановлено такий порядок участі батькові ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : вівторок, четвер з 18:00 год. до 20:00 год., неділя з 11:00 год. до 13:00 год.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 04.04.2018 року у справі №520/1890/16-ц).

Так, в ході розгляду даної цивільної справи, Судом як із пояснень сторін, так і з матеріалів справи, встановлено, що станом на даний час між Позивачем та Відповідачем існують напружені (неприязні) стосунки, під час особистих зустрічей виникають конфлікти, які в тому числі є предметом аналізу органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження за фактом нанесення Позивачу тілесних ушкоджень.

Суд критично сприймає дані обставини, враховуючи, перш за все, їх негативний вплив на малолітню дитину.

Судом неодноразово роз`яснювалося право сторін на досягнення примирення, однак такого досягнуто не було.

В той же час, в ході розгляду справи Судом встановлено, що Позивач, який є батьком дитини, піклується про дитину та любить її, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується, є матеріально-забезпеченою людиною, має постійне місце роботи та належні житлові умови.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дитиною, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, Судом не встановлено, Відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.

Відтак, збалансовуючи найвищі інтереси дитини з врахуванням її права на спілкування та виховання не тільки з боку матері, а й з боку батька (як важливий елемент формування особи жіночої статі), - з правами батька на участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, зважаючи на вік дитини у спірних правовідносинах ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та відповідні особливості дітей такого віку (фізіологічні, моральні, психоемоційні, відповідні потреби тощо), Суд приходить до висновку про те, що висновок органу опіки та піклування, викладений в Рішенні Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.10.2018 року № 1066, є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини, не порушуючи та не обмежуючи їх, не порушує та не обмежує розумного й справедливого балансу між інтересами дитини та інтересами батька, пов`язаними з реалізацією його не тільки права, а й обов`язку, на виховання дитини, зважаючи на вік і стать дитини.

Однак, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, насамперед вік дитини, Суд вважатиме доцільним спілкування Позивача з дитиною у вівторок і четвер кожного тижня з 18:00 до 20:00 год. у присутності матері за місцем проживання дитини, або за попередньою домовленістю з матір`ю дитини - за іншим місцем, оскільки це відповідатиме інтересам трирічної дитини, а також враховуватиме інтереси матері трирічної дитини на піклування про дитину у пізній період доби (вечірній).

В частині висновку про спілкування Позивача з дитиною в неділю з 11:00 год. до 13:00 год. Суд вважає висновок органу опіки та піклування обґрунтованим.

Стосовно посилання Відповідача в судових засіданнях на відсутність належних доказів чинення нею перешкод Позивачу у спілкуванні та вихованні дитини, Суд з такими доводами не погоджується, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про те, що Позивачу чиняться такі перешкоди. На неодноразові пропозиції Суду досягнути примирення в даній цивільній справі сторони не погодилися, що також свідчить про наявність між ними спору в цій частині.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Відповідача не чинити Позивачу перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною у відповідності до визначеного Судом графіку; встановлення наступного графіку участі Позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною: кожен вівторок і четвер тижня з 18:00 год. до 20:00 год. у присутності матері дитини за місцем проживання дитини, або за попередньою домовленістю з матір`ю дитини - за іншим місцем; кожну неділю тижня з 11:00 год. до 13:00 год.

Позовну вимогу про зобов`язання ОСОБА_2 надавати Позивачу малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , - Суд вважає необґрунтованою, оскільки задоволення такої позовної вимоги порушуватиме закріплені законом права ОСОБА_2 на приватне життя та вільне пересування.

Питання щодо місця надання Позивачу дитини у визначені судом дні повинно вирішуватися за взаємною домовленістю між сторонами. При цьому, Суд наголошує, що першочергово сторони повинні враховувати інтереси своєї дитини.

У разі зміни обставини, пов`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, Позивач не позбавлений можливості згідно вимог ст. 158 СК України звернутись до органу опіки та піклування для встановлення способів участі у вихованні дитини або згідно ст. 159 СК України звернутись до суду про визначення іншого способу його участі у вихованні дитини.

Частинами 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Судовий збір слід розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (Гаазька Конвенція), ст. 52 Конституції України, ст. ст. 19, 141, 153, 155, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст. ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, - задовольнити частково.

2. Зобов`язати ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , не чинити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до визначеного судом графіку зустрічей.

3. Встановити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , наступний порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щовівторка та щочетверга кожного тижня з 18:00 год. по 20:00 год. у присутності матері дитини ОСОБА_2 за місцем проживання дитини, або за попередньою домовленістю з матір`ю дитини - за іншим місцем;

- щонеділі кожного тижня з 11:00 год. до 13:00 год.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового зору в розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2019 року.

Суддя Домбровська Г.В.