Ухвала суду № 86536240, 23.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22293/19

Провадження № 1-кс/344/11087/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Майковського Р.Р., слідчої Борейчук І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Ломей І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12019090000000537 від 09.10.2019 за ознаками, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що в жовтні місяці 2019 року ОСОБА_1 з метою особистого збагачення, вирішив зайнятись незаконним збутом психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетамін.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та обставинах незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, яку зберігав при собі з метою подальшого незаконного збуту.

Так, 23.11.2019 близько 15 год. 44 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території прилеглій до будинку АДРЕСА_1 , переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення незаконно збув ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 500 гривень два фольгових згортки із вмістом у кожному порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-847НЗ/19 від 03.12.2019 містить психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, у загальній кількості 0,0939 грам, яку ОСОБА_1 придбав та зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

Крім того, 13.12.2019 близько 22 год. 42 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території прилеглій до приміщення нічного клубу «Maxi», який знаходиться за адресою вул. Шашкевича, 60, смт. Брошнів - Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення повторно незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 250 гривень фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/19-889НЗ/19 від 19.12.2019 містить психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, у загальній кількості 0,0492 грама, яку ОСОБА_1 придбав та зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 грудня 2019 року ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_1 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, а саме:

- протоколами особистого огляду покупців ОСОБА_2 від 23.11.2019, ОСОБА_3 від 13.12.2019.

- протоколами добровільної видачі від 23.11.2019, 13.12.2019, в ході яких, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , видано порошкоподібну речовину, яку ними придбано в ОСОБА_1

- висновками експерта №СЕ-19/109/19-847НЗ/19 від 03.12.2019, №СЕ-19/109/19-889НЗ/19 від 19.12.2019, згідно яких, встановлено, що порошкоподібна речовина, яка була видана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.11.2019, яким зафіксовано збут психотропних речовин ОСОБА_1 для ОСОБА_2

- протоколом допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з показів яких встановлено причетність ОСОБА_1 до збуту психотропних речовин.

- іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у вигляді десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених

ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду,

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування, стануть відомі повні анкетні дані осіб, згідно показів яких було встановлено причетність останнього до злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, після чого останній, шляхом вмовлянь, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

-вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 безробітний, постійного джерела прибутку не має, а тому, є підстави вважати, що він, продовжить вчиняти кримінальні правопорушення з метою одержання доходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме:

-протоколами особистого огляду покупців ОСОБА_2 від 23.11.2019, ОСОБА_3 від 13.12.2019,

- протоколами добровільної видачі від 23.11.2019, 13.12.2019, в ході яких, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , видано порошкоподібну речовину, яку ними придбано в ОСОБА_1 ,

- висновками експерта №СЕ-19/109/19-847НЗ/19 від 03.12.2019, №СЕ-19/109/19-889НЗ/19 від 19.12.2019, згідно яких, встановлено, що порошкоподібна речовина, яка була видана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін,

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.11.2019, яким зафіксовано збут психотропних речовин ОСОБА_1 для ОСОБА_2 ,

- протоколом допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з показів яких встановлено причетність ОСОБА_1 до збуту психотропних речовин,

- іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Крім цього, прокурором частково доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих та свідків, так як досудове розслідування триває, встановлюються очевидці події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_1 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків (наявність на утриманні малолітньої дитини).

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за можливе в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 115 260 (сто п`ятнадцать тисяч двісті шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави -в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брошнів Рожнятівського району,

Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 16 лютого 2020 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 115 260 (сто п`ятнадцать тисяч двісті шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокуратури Івано-Франківської області Майковського Р.Р.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська

Повний текст ухвали складено і підписано 23.12.2019 року.