Рішення № 86535393, 19.12.2019, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1486/18

Провадження № 2/272/70/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

за участі: позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - ОСОБА_2 , представників відповідача - ОСОБА_3 О.В., Єзехел Т.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Андрушівське” про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки, суд, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 4,3430 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:02:000:0056, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 17 грудня 2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” було укладено договір оренди виищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, якиий 09.12.2014 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 8031315. Орендна плата згідно укладеного між сторонами договору повинна була виплачуватись один раз на рік до 31 грудня поточного року за звітний рік, однак починаючии з 01.01.2016 та по сьогоднішній час відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за договором та не виплачує орендну плату за належну позивачці земельну ділянку, чим на її думку істотно порушує умови договору про оренду земельної ділянки, а також її права, як орендодавця.

Враховуючи вищезазначене, позивачка просить суд, розірвати договір оренди землі від 17 грудня 2013 року, укладений між нею, ОСОБА_1 , та Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” щодо земельної ділянки кадастровий номер 1820310100:02:000:0056 площею 4,3430 га, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області; Витребувати у Публічного акціонерного товариства “Андрушівське” та повернути їй, ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1820310100:02:000:0056 площею 4,3430 га, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області; Cтягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

13 грудня 2018 року від представника відповідача на адресу Андрушівського районного суду Житомирської області надішов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що подана позовна заява є необгрунтованою та такою, що не відповідає дійсності, оскільки відповідач добросовісно сплачує орендну плату. Крім того в поданому відзиві представник відповідача вказав, що позивачка жодного разу не зверталася до відповідача з заявами про несплату орендної плати. Враховуючи вищевказане, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог (а.с.35).

11 лютого 2019 року від представника позивача адвоката Ващук Ю.С. на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якому остання вказала, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт виплати ОСОБА_1 орендної плати за на виконання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2013 в період з 2015 року. Крім того, доданий представником відповідача до поданого відзиву видатковий касовий ордер на думку представника позивачки не містить будь-яких реквізитів договору, на виконання умов якого виплачується орендна плата та дані особи, якій видаються кошти, міститься лише підпис який не належить ОСОБА_1 , а доводи щодо того, що позивачка не зверталась до орендаря з заявами про несплату оренди та не вимагала сплати орендної плати не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки спалата орендної плати є обов`язком орендаря (а.с.74).

Позивачка та її представник адвокат Ващук Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, позов просили задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 та адвокат Яремчук О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти задоволення позову посилаючись на його недоведеність та необгрунтованість.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно та копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 вересня 2013 року, вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,3430 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:02:000:0056, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області (а.с.20,191). 17 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до положень якого ОСОБА_1 передала Публічному акціонерному товариству “Андрушівське” у строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур площею 4,3430 га, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:02:000:0056 (а.с.185-187). Актом прийому передачі земельної ділянки підтверджується факт передачі орендодавцем ОСОБА_1 належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3430 га, орендарю Приватному акціонерному товариству “Андрушівське” для сільськогосподарського використання (а.с.188). Державну реєстрацію вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 року було здійснено 09 грудня 2014 року державним реєстратором Андрушівського районного управління юстиції Житомирської області Осадчим Олегом Васильовичем, номер запису про інше речове право 8031315 (а.с.20).

Відповідно до положень укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2019 року вбачається, що він був укладений строком на 10 (десять) років. Розділом 4 вищевказаного договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, сума орендної плати становить 3,0 відсотки від нормативної оцінки земельної ділянки та складає 2182,69 грн., орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня поточного року (а.с.185). Пунктом 12.3 розділу 12 договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 року передбачено, що дія договору припиняється рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом та/або договором(а.с.186).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №457/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України “Про оренду землі”.

Згідно з ст.1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами ст.13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст.15 Закону “Про оренду землі” однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У статті 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Відповідно до частин 1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13.02.2013 р. у справі N 6-170цс12).

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

При цьому, наданий представником відповідача на підтвердження виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 та сплати позивачу орендної плати видатковий касовий ордер №75 від 10 серпня 2017 року судом не береться до уваги, оскільки згідно висновку експерта Житомирського науково -дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 10.10.2019 №1/3-319 підпис від імені ОСОБА_1 у графі “підпис одержувача” у видатковому касовому ордері №75 від 10.08.2017 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (87, 168-174). Також судом не приймаються до уваги надані представниками відповідачів податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, оскільки вони жодним чином не підтверджують факт виплати ОСОБА_1 орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою (а.с.45-56). Крім того, твердження представника відповідача у поданому відзиві щодо того, що у позовній заяві не зазначено жодного доказу на підтвердження звернення позивачки ОСОБА_1 до відповідача із заявами з приводу не сплати орендної плати, є безпідставними, оскільки договір не передбачає обов`язку орендодавця звертатися з відповідною заявою.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що починаючи з 01 січня 2016 року, орендарем Публічним акціонерного товариства “Андрушівське” оренда плата згідно договору укладеного 17 грудня 2013 року орендодавцю ОСОБА_1 не виплачувалась. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем приймались заходи щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою належною ОСОБА_1 щороку до 31 грудня представниками відповідача не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 у зв`язку з порушенням відповідачем Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2016 - 2018 років, оскільки неналежне виконання умов договору зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору та в цій частині позов підлягає задоволенню. Також задоволенню підлягає позов і в частині витребування у Публічного акціонерного товариства “Андрушівське” та повернення позивачці належної їй земельної ділянки.

Задовольняючи позов, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1440,60 грн. (з яких: 704,80 грн. - за позовну вимогу немайнового характеру, та 735,80 грн. - за позовну вимогу майнового характеру), а також витрати понесені позивачкою за проведення Житомирським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2250,24 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.124, 125, 126, 152 ЗК України; ст.ст.13, 15, 24-25, 32, 33 Закону України «Про оренду землі»; ст.ст.3, 11-15, 16, 20, 387, 651 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 17 грудня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 , та Публічним акціонерним товариством “Андрушівське” щодо земельної ділянки кадастровий номер 1820310100:02:000:0056 площею 4,3430 га, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області.

Витребувати у Публічного акціонерного товариства “Андрушівське” (місцезнаходження: м.Андрушівка, вул.Радгоспна,11, Житомирської області)та повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )земельну ділянку кадастровий номер 1820310100:02:000:0056 площею 4,3430 га, що розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області.

Cтягнути з Публічного акціонерного товариства “Андрушівське” (місцезнаходження: м.Андрушівка, вул.Радгоспна,11, Житомирської області, код ЄДРПОУ 00385738) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1440,60 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень шістдесят копійок), а також витрати за проведення судовоїпочеркознавчої експертизи в розмірі 2250,24 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень двадцять чотири копійки)

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2019 року.

Суддя:В. В. Карповець